Вирок № 68594497, 01.08.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/30210/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2017 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.

суддів Бірси О.В., Виниченко Л.М.

при секретарі Євсєй Ю.М.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Мороз О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 1-кп/755/268/17, кримінальне провадження під час досудового розслідування № 12013110040014284 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі Грузії, громадянина Грузії, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, судимого 08.12.2003 Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, 29.07.2009 Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 14.10.2011 з Винницької виправної колонії по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку м. Києва, громадянки України, українки, непрацюючої, незаміжньої, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судима, має на утриманні двох малолітніх дітей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України

встановила:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 31.08.2013 приблизно 08-50 год. знаходився з тильної сторони магазину «Фора», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, де розпивав алкогольні напої з ОСОБА_6, 1970 р.н. В процесі спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних стосунків виник злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та свідомо допускаючи наслідки своїх дій у вигляді смерті, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, лівою рукою дістав з кишені джинсів, в які був одягнутий, розкладний ніж та умисно наніс ОСОБА_6 ножове поранення в область шиї. Після цього ОСОБА_6, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння і не міг чинити опір ОСОБА_3, впав на асфальт, а ОСОБА_3, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_6, тримаючи в лівій руці вищевказаний ніж, умисно наніс ОСОБА_6 вісім ударів ножем в область шиї та один удар в область грудної зліва.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_6, згідно висновку експерта №1614/Е від 30.10.2013р., наступні тілесні ушкодження:

колото-різану рану в підщелепній ділянці зліва донизу від задньої третини нижньої щелепи, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку ззовні-досередини, зверху вниз, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, передня напівокружність глотки з наявністю її поранення розмірами 1,5x0,5см - проникаюче колото-різане поранення глотки;

колото-різану рану на лівій передньо-бічній поверхні шиї у нижній третині, розмірами 1,5x0,5см з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зверху вниз, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, пристінкова плевра, та який проникає в плевральну порожнину; крововилив в ліву плевральну порожнину (до 120мл крові) - проникаюче колото-різане поранення грудей зліва;

8 колото-різаних ран в потиличній ділянці справа на межі росту волосся, в завушній ділянці зліва, на правій заднє-бічній поверхні шиї в середній третині, в підщелепній ділянці зліва донизу від кута нижньої щелепи, на лівій переднє-бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третин, на правій переднє-бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третин, в проекції межі зовнішньої та середньої третин лівої ключиці.

При цьому, згідно висновку експерта №1614/Е від 30.10.2013р., проникаючі колото- різані поранення глотки та грудей зліва відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а інші тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В подальшому ОСОБА_3, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, залишив місце вчинення злочину, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_6 з отриманими внаслідок дій ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями своєчасно був доставлений до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де йому була надана кваліфікована медична допомога.

Крім того, у ОСОБА_3, який 31.08.2013 приблизно о 08:52 год., після вчинення замаху на вбивство ОСОБА_6, на грунті особистої неприязні, перебував з тильної сторони магазину «Фора», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_6 мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись безпорадним станом потерпілого, а також тим, що його дії були непоміченими ОСОБА_6 та сторонніми особами, повторно таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_6, в яку останній був одягнений, належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Нокіа Asha 200», вартістю 749 гривень, імеі1 НОМЕР_1, імеі2 НОМЕР_2, в якому була сім-карта «Київстар» НОМЕР_3, вартістю 10 гривень. на якій грошових коштів не було, та сім-карта «МТС» НОМЕР_4, вартістю 10 гривень, на якій був залишок грошових коштів в сумі 10 гривень, а також карта пам'яті на 2 ГБ. вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 879 гривень.

Після цього ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 майнової шкоди на зальну суму 879грн.

Крім того, ОСОБА_3 09.09.2013 приблизно о 01-00 год., разом з ОСОБА_4, 1985 р.н., перебували у АДРЕСА_2, з дозволу власниці квартири ОСОБА_7, 1942 р.н.

В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у мовчазну змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу відносно ОСОБА_8, яка є особою похилого віку.

Реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на здійснення розбійного нападу, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 напали на ОСОБА_8, а саме ОСОБА_3 штовхнув останню рукою в спину, в зв'язку з чим ОСОБА_8 впала на диван, обличчям донизу. Після цього ОСОБА_3 почав перекривати ОСОБА_8 дихання, затуляючи їй рукою рот та ніс, а ОСОБА_4, в свою чергу, притисла верхню частину тулубу ОСОБА_8 до дивану, сприяючи ОСОБА_3. В подальшому, коли потерпілій ОСОБА_8 вдалося звільнитися, ОСОБА_3 дістав рукою з кишені піджака, в який був вдягнений, розкладний ніж, та застосував до потерпілої ОСОБА_8 насильство, яке є небезпечним для її життя та здоров'я, а саме лівою рукою, в якій тримав розкладний ніж, наніс потерпілій три удари ножем в область шиї та один удар в область грудної клітини, завдавши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення. ОСОБА_4 в цей час перебувала поряд з ОСОБА_3, не суперечила йому, тобто була згодна з його діями, які виразились у завданні ОСОБА_8 ножових поранень, передбачала та усвідомлювала можливість отримання ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом розбою, ОСОБА_3, після заподіяння ОСОБА_8 ножових поранень, продовжував погрожувати потерпілій застосуванням насильства, яке є небезпечним для її життя та здоров'я, шляхом демонстрування розкладного ножа, при цьому висловив до ОСОБА_8 вимогу передачі грошових коштів. Після того, як ОСОБА_8, сприймаючи погрози зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як реальні, боячись за своє життя, повідомила місцезнаходження грошових коштів в сумі 2500 гривень, ОСОБА_4, яка в цей час перебувала поряд з ОСОБА_3, виконуючи свою роль, забрала вищевказані грошові кошти з шафи в кімнаті.

В подальшому ОСОБА_3, продовжуючи демонструвати ніж та погрожувати ОСОБА_8 застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, висловив до ОСОБА_8 вимогу передачі ювелірних виробів із золота, які належать останній. ОСОБА_4 в цей час перебувала поряд з ОСОБА_3, усвідомлювала суспільну небезпечність вчинюваного ними діяння та не суперечила йому.

ОСОБА_8, сприймаючи погрози зі сторони ОСОБА_3 як реальні, боячись за своє життя, зняла з вух позолочені сережки, вартістю 150 гривень, та передала їх ОСОБА_3

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 шляхом розбою, ОСОБА_3 заволодів акумуляторами двох належних ОСОБА_8 мобільних телефонів марки «Самсунг», кожен акумулятор вартістю 75 гривень, всього на загальну суму 150 гривень, витягнувши їх з мобільних телефонів, які знаходились на столику в кімнаті, після чого поклав їх собі до кишені піджака, в який був вдягнений.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за допомогою скотчу білого кольору, який ОСОБА_4 принесла з туалету квартири АДРЕСА_2, обв'язали потерпілій ОСОБА_8 руки та тіло, прив'язавши останню до ніжки дивану, таким чином позбавивши її можливості покликати на допомогу.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 шляхом розбою, ОСОБА_4 з ОСОБА_3, перебуваючи в коридорі вище вказаної квартири, скориставшись тим, що ОСОБА_8, боячись за своє життя, не чинитиме опору, заволоділи сумкою потерпілої ОСОБА_8, вартістю 200 гривень, де знаходилось посвідчення ветерана праці на ім'я ОСОБА_8, яке матеріальної цінності не представляє.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3, заволодівши належними ОСОБА_8 грошовими коштами в сумі 2500 гривень, позолоченими сережками, вартістю 150 гривень, двома акумуляторами до телефонів «Самсунг», загальною вартістю 150 гривень, сумкою, вартістю 200 гривень, в якій знаходилось посвідчення ветерана праці на ім'я ОСОБА_8, залишили місце вчинення кримінального правопорушення, а грошовими коштами та майном ОСОБА_8, яким заволоділи, розпорядились на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 3000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно висновку експерта №1613/Е від 29 жовтня 2013 року, спричинили ОСОБА_8, 1942 р.н., наступні тілесні ушкодження:

а) різані рани передньої та правої бокової поверхні шиї (3);

б) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана на передній поверхні грудної кліки зліва на рівні 2 ребра по краю грудини, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, проникає у плевральну порожнину зліва з явищами гемотораксу (наявність у плевральній порожнині до 100 мл крові у згортках).

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а різані рани передньої та правої бокової поверхні шиї, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я, не мають ознак небезпеки для життя).

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України визнав повністю, зазначивши, що 31 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, яку розпочав ОСОБА_6 в ході якої останній його дуже сильно образив та ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп'яніння достав розкладний ніж та наніс ОСОБА_6 ножове поранення в область шиї, від вказаного удару ОСОБА_6 впав, а ОСОБА_3 наніс вже лежачому потерпілому ще декілька ударів в область шиї та грудну клітину.

Після таких своїх дій він побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон Нокіа, який викрав.

Далі, 09.09.2013 року,приблизно о 01-00 год. він разом з ОСОБА_4 коли перебували у АДРЕСА_2 з дозволу власниці квартири ОСОБА_7 напали на ОСОБА_8, а саме ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що штовхнув ОСОБА_8 на диван, та коли вона намагалась піднятись він ножем завдав їй удари в область шиї та в область грудної клітини. В цей час ОСОБА_4 забрала грошові кошти із шафи, також ОСОБА_8 передала ОСОБА_3 свої золоті сережки. Після чого, ОСОБА_3 дістав із телефонів потерпілої акумулятори та поклав іх собі у карман, а саму потерпілу зв'язали за допомогою скотчу.

Виступаючи у суді обвинувачений ОСОБА_3 запевнив суд що щиро розкаюється у вчинених злочинах, відшкодував потерпілій ОСОБА_8 завдану шкоду.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 показала суду, що 09.09.2013 року,приблизно о 01-00 год. вони разом із ОСОБА_3 прийшли до квартири ОСОБА_8 де між ними усіма виник конфлікт під час якого ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_8 на диван, а потім завдав ножем удари в область шиї, а сама ОСОБА_4 забрала грошові кошти із шафи. Крім того, ОСОБА_8 передала ОСОБА_3 свої золоті сережки. Після чого, вони зв'язали потерпілу за допомогою скотчу.

Виступаючи у суді обвинувачена ОСОБА_4 запевнила суд що щиро розкаюється у вчиненому злочині, відшкодував потерпілій ОСОБА_8 завдану шкоду.

Так, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, ч. 2 ст. 185 України підтверджується наступними доказами.

А саме, протоколом огляду місця події від 31.08.2013 року в ході якого з ділянки місцевості, що розташована поряд з буд. 7 по вул. Дніпровська набережна в м. Києві, було вилучено скляну пляшку з-під горілки «Хлібний Дар Класична», картонний пакет соку, запальничку та цигарки ( т. 1 а.с. 140-144); відповідно до постанови про визнання та передачу на зберігання речових доказів від 13 листопада 2013 року (а.с. 145-147); протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.09.2013 року від ОСОБА_6 (а.с. 148-151); квитанцією про вартість телефону Nokia 200 GR (а.с.153); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 14 вересня 2013 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав на фото №3 (на якому зображено ОСОБА_3.) особу, як 31.08.2013 року завдала йому ножові поранення (а.с. 154-156); відповідно до висновку експерта №414 від 22.10.2013 року згідно даних наданої на експертизу кров потерпілого гр. ОСОБА_6 відноситься до групи «А (ІІ)». На наданому на експертизу марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з асфальтного покриття, який був вилучений під час ОМП, виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген А., що не виключає можливість походження даної крові від потерпілого гр.. ОСОБА_6 (а.с. 175-179); відповідно до висновку експерта №1614/Е від 30.10.2013 року колото-різану рану в підщелепній ділянці зліва донизу від задньої третини нижньої щелепи, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку ззовні-досередини, зверху вниз, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, передня напівокружність глотки з наявністю її поранення розмірами 1,5x0,5см - проникаюче колото-різане поранення глотки;

колото-різану рану на лівій передньо-бічній поверхні шиї у нижній третині, розмірами 1,5x0,5см з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зверху вниз, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, пристінкова плевра, та який проникає в плевральну порожнину; крововилив в ліву плевральну порожнину (до 120мл крові) - проникаюче колото-різане поранення грудей зліва;

8 колото-різаних ран в потиличній ділянці справа на межі росту волосся, в завушній ділянці зліва, на правій заднє-бічній поверхні шиї в середній третині, в підщелепній ділянці зліва донизу від кута нижньої щелепи, на лівій переднє-бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третин, на правій переднє-бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третин, в проекції межі зовнішньої та середньої третин лівої ключиці.

При цьому, згідно висновку експерта №1614/Е від 30.10.2013р., проникаючі колото- різані поранення глотки та грудей зліва відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а інші тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с. 185-190).

Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 03.10.2013 року вбачається, що при відтворенні файлу, видно, як особа чоловічої статі, схожа на ОСОБА_3 починає лівою рукою наносити удари особі чоловічої статі схожій на потерпілого ОСОБА_6, в зв'язку з чим останній падає на тротуар, після чого ОСОБА_3 продовжує наносити ОСОБА_6 удари лівою рукою, нахилившись над ним, всього загалом наносить не менше 7 ударів. ОСОБА_4 після того, як ОСОБА_3 наносить перший удар, повертається до них спиною та починає відходити в бік проходу між буд. 5-А та буд. 9 по вул. Дніпровська набережна в м. Києві. Після нанесення ударів ОСОБА_6 ОСОБА_3 біжить слідом за ОСОБА_4 не зупиняючись (а.с. 192- 201); протоколом проведення слідчого експерименту від 12 листопада 2013 року за участі потерпілого ОСОБА_6 в ході якого, останній будучи повідомленим про кримінальну відповідальність детально показав та розказав про обставини вчиненого щодо нього ОСОБА_3 злочину (а.с. 206-211);

Щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами.

А саме, протоколом огляду місця подій від 09.09.2013 року, згідно якого зафіксований факт вчинення розбою стосовно ОСОБА_8 (а.с. 214-222); протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_8 від 09.09.2013 року (а.с. 224-225); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.09. 2013 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала під номером 2 ОСОБА_4 як особу яка вчинила відносно неї розбій (а.с. 228-230); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.09. 2013 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала під номером 3 ОСОБА_3 як особу яка вчинила відносно неї розбій (а.с. 231-233);

Відповідно до протоколу обшуку в АДРЕСА_4 від 10 вересня 2013 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року та протоколу огляду речей від 16 вересня 2013 року були вилучені та оглянуті документи які посвідчують особу ОСОБА_3, квитанції з ломбардного відділення, акумулятор сірого кольору з написом «ВР-6М Nokia», акумулятор «Avalanche 3.7 V Li-ION», дві сережки з металу жовтого кольору, предмет схожий на ніж та інші речі (т. 1 а.с. 243- т. 2 а.с.13).

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 27 вересня 2013 року потерпіла ОСОБА_8 впізнала сережки які належать їй та якими під час розбійного нападу 09.09.2013 року заволоділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.2 а.с. 20-24).

Відповідно до висновку експерта від 04.10.2013 року №1033, один слід папілярного узору , що був вилучений під час огляду місця події 09.09.2013 року з приміщення квартири АДРЕСА_2, а саме фрагменту поліетилену білого кольору в кімнаті залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_3 (т.2 а.с. 56-65).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10 жовтня 2013 року за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника, остання детально показала та розказала про обставини вчиненого нею та ОСОБА_3 розбою щодо потерпілої ОСОБА_8 (т. 2 а.с.71-77); відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12 листопада 2013 року за участі потерпілої ОСОБА_8, остання детально показала та розказала про обставини вчиненого щодо неї розбою (т. 2 а.с.78-85).

Відповідно до висновку експерта від 25.10.2013 року №851 мб в результаті проведеного дослідження на представлених для дослідження лезі розкладного ножа (об'єкт 1), який було вилучено за місцем проживання ОСОБА_3 виявлена кров людини та клітини з ядрами (т. 2 а.с.94-98). Відповідно до висновку експерта від 29.10.2013 року №852 мб генетичні ознаки слідів крові та клітин на лезі ножа (об'єкт 1 ) збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 та не збігаються із генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 99-109);

Відповідно до висновку експерта від 28.10.2013 року №853 мб в результаті проведеного дослідження на представленому для дослідження фрагменту липкої стрічки типу «скотч» в об'єкті №1 виявлена кров людини та клітини з ядрами (т. 2 а.с. 114-118) та відповідно до висновків експерта від 29.10.2013 року №854 мб генетичні ознаки слідів крові та клітин на фрагменті липкої стрічки типу «скотч» збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 121-128).

Відповідно до висновку експерта від 29 жовтня 2013 року №1613/Е на момент звернення за медичною допомогою 09.09.2013 року у ОСОБА_8, 1942 р.н., виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) різані рани передньої та правої бокової поверхні шиї (3);

б) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана на передній поверхні грудної кліки зліва на рівні 2 ребра по краю грудини, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, проникає у плевральну порожнину зліва з явищами гемотораксу (наявність у плевральній порожнині до 100 мл крові у згортках).

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а різані рани передньої та правої бокової поверхні шиї, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я, не мають ознак небезпеки для життя) (т. 2 а.с. 133-137).

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, правдивими, належними, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у тому що він своїми протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, коли особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, проте злочин не був закінченим з причин, які не залежали від її волі; ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та за ч. 4 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, правдивими, належними, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у тому що вона своїми протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному окремо), суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Те, що, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному окремо) колегія суддів вважає щире каяття.

Також, колегія суддів визнає пом'якшуючою покарання обставиною за ч. 4 ст. 187 КК України щодо обох обвинувачених відшкодування завданої потерпілій ОСОБА_8 шкоди. А саме, на підтвердження такого відшкодування зі сторони ОСОБА_3 свідчить платіжне доручення про перерахування ОСОБА_8 3000 грн. (т.6 а.с.18), зі сторони ОСОБА_4 розписки про отримання 1000 грн. та 1500 грн.(т. 6 а.с. 14), а також розписка ОСОБА_8 згідно якої вона відшкодування моральної та матеріальної шкоди отримала в повному обсязі та претензій матеріального та морального характеру не має від 31 липня 2014 року (т. 6 а. с. 17).

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ст. 15 ч. 2, ст.115 ч.1 та ст. 187 ч. 4 КК України колегія суддів вважає рецидив злочинів. За ст.. 15 ч. 2 ст. 115 ч.1, ст.. 185 ч. 2 КК України - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, за ч. 4 ст. 187 КК України - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Так, ОСОБА_3 раніше судимий за злочини проти власності, відповідно до характеристики з Вінницької ВК №86 ОСОБА_3 за час відбування покарання не став на шлях виправлення, був злісним порушником встановленого порядку відбування покарання (т.2 а.с.217-221), відповідно до листа Київського СІЗО має ряд хронічних захворювань, на теперішній час загальний стан здоров'я відповідає важкості наявних хронічних захворювань; , на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до Акту амбулаторної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи №817 від 26 вересня 2013 року, у періоди кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 на будь-яке психічне захворювання не страждав і за своїм психічним станом у зазначені періоди часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_3 на будь-яке психічне захворювання не страждає і за своїм психічним станом у може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. На хронічний алкоголізм та наркоманію не страждає та лікування з цього приводу не потребує (т. 2 а.с. 173-178).

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_3, ступіню тяжкості вчинених діянь, їх наслідки, позиції публічного обвинувача, поведінку потерпілих, які у судові засідання не прибули, справою не цікавились, обставин та способу скоєних злочинів, суд призначає обвинуваченому покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів у виді позбавлення волі за правилами ст. 70 КК України з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає. В той же час призначаючи ОСОБА_3 покарання колегія суддів враховує, що останній має постійне місце проживання, його соціальні зв'язки, а саме на момент затримання проживав без укладення шлюбу, має малолітню дитину - сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, який має статус дитини - інваліда.

Що стосується обвинуваченої ОСОБА_4, то в якості ознак, що характеризують її особу колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а саме незаміжня, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалась, тобто злочин вчинила вперше. Має на утриманні двох малолітніх дітей, один із яких, син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11.

З урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутності обставин, що його обтяжують, критичного ставлення обвинуваченої до вчиненого нею діяння, особи винуватої, яка має постійне місце проживання, є особою молодого віку, злочин вчинила вперше, має на утриманні двох малолітніх дітей, її роль під час вчинення цього злочину, а також з огляду на мету призначеного покарання та завдання кримінального провадження - виправити особу, винувату у вчиненні злочину, а не тільки покарати її, суд вважає наявними підстави при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання - нижче нижчої межі, передбаченої ч. 4 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Крім того, колегія суддів враховує позицію потерпілої, яка звернулась до суду із заявою, в якій повідомила про примирення із обвинуваченими, а також просила не притягувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та провадження у справі закрити ( т. 6 а.с.17).

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обраховувати з 01.08.2017 року.

Згідно ст. 72 ч. 5 п. ґ) КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його перебування в установі попереднього ув'язнення з 10 вересня 2013 року (т. 2 а.с.29) по 08 серпня 2015 року (т. 5 а.с.13-14); з 17 березня 2016 року (т.5 а.с. 129) по 01 серпня 2017 року включно, з розрахунку 1 день, проведений в установі попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Згідно ст. 72 ч. 5 п. ґ) КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк її перебування в установі попереднього ув'язнення з 10 вересня 2013 року по 10 березня 2016 року (т.5 а.с.140) включно, з розрахунку 1 день, проведений в установі попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у зв'язку з його відбуттям.

Згідно ст.124 КПК України стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджені процесуальні витрати у розмірі 4715 грн 16 коп. на проведення експертизи у справі на користь держави в рівних частках, а саме по 2357 грн 58 коп.

Цивільний позов ОСОБА_6 у судовому засіданні потерпілим не підтриманий він жодного разу у судове засідання не прибув, а отже його слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, колегія суддів, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України - у виді 8 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді 9 років позбавлення з конфіскацією майна;

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 9 (дев'яти ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Згідно ст. 72 ч. 5 п. ґ) КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його перебування в установі попереднього ув'язнення з 10 вересня 2013 року по 08 серпня 2015 року (т. 5 а.с.13-14); з 17 березня 2016 року (т.5 а.с. 129) по 01 серпня 2017 року включно, з розрахунку 1 день, проведений в установі попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обраховувати з 01 серпня 2017 року.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно ст. 72 ч. 5 п. ґ) КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк її перебування в установі попереднього ув'язнення з 10 вересня 2013 року по 10 березня 2016 року (т.5 а.с.140) включно, з розрахунку 1 день, проведений в установі попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у зв'язку з його відбуттям.

Процесуальні витрати у розмірі 4715 грн 16 коп. за проведення експертиз у справі стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави в рівних частках, а саме по 2357 грн 58 коп. з кожного.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Речові докази:

-змиви речовин бурого кольору (квитанція №ФП 009481 від 05.11.2013 року) - знищити; банку, шкарпетку (квитанція №ФП 009522 від 12.11.2013 року) - знищити

-сережки з металу жовтого кольору, які передані потерпілій ОСОБА_8 - залишити у її володінні (т. 2 а.с. 25-26);

-розкладний ніж в чохлі, зразки букального епітелію ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (квитанція №ФП 009506 від 11.11.2013 року) - знищити

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді: