Ухвала суду № 68594457, 14.08.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9694/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Євсєй Ю.М., за участю слідчого Завгороднього М.С., розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юриста 1 класу Завгороднього Миколи Станіславовича, про тимчасовий доступ до документів, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42017100000000798 від 22 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юриста 1 класу Завгородній Микола Станіславович звернувся до суду із клопотанням про надання йому та слідчим групи у кримінальному провадженні або оперативним працівникам за його дорученням тимчасового доступу до цивільної справи № 161/16817/13-ц за позовною заявою ОСОБА_3 від 27.09.2013 про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн. (провадження № 2/161/4764/13), яка зберігається в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури м. Києва Кольцовою К.В.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в мотивувальній частині клопотання.

У відповідності до ч. 2 ст. 163 КПК України, клопотання розглядається без виклику осіб, у володінні яких знаходяться вищевказані документи.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що прокуратурою міста Києва провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420171000000000798, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява представника ТОВ «Магік» та ТОВ «Лекос» ОСОБА_6, що діє на підставі виданих довіреностей вказаних товариств від 11.12.2015.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.12.2012 та 21.12.2012 ОСОБА_7, будучі власником частки статутного капіталу ТОВ «Лекос», ТОВ «Магік», склав дві розписки відповідно до яких він отримав від ОСОБА_3 у позику кошти у загальному розмірі 6 000 000, 00 гривень.

На початку 2013 року ОСОБА_7 звернувся до інших учасників ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік» з проханням виділити йому частину майна. На вказану пропозицію учасники товариств відмовилися.

В подальшому, ОСОБА_8 з 07.02.2013 по 12.02.2013 подарував своїй матері ОСОБА_9 належне йому майно, на яке в подальшому могло бути накладено стягнення, та 23.09.2013 зареєстрував своє місце проживання в м. Луцьк.

27.09.2013 ОСОБА_3 звернулася до Луцького міськрайонного суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн., за результатами розгляду якого, 22.10.2013 по справі № 161/16817/13-ц Луцьким міськрайонним судом позовні вимоги ОСОБА_3.(провадження № 2/161/4764/13), задоволені.

Державною виконавчою службою, рішення суду не виконано у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_4 майна на яке можливо звернути стягнення.

У зв'язку з цим, ОСОБА_3 11.06.2014 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення частини майна ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», пропорційно часток ОСОБА_4 статутного капіталу даних товариств.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2015 за № 755/15467/14-ц виділено частину майна ТОВ «Лекос» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 25% та частину майна ТОВ «Магік» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 50%, для звернення на нього стягнення.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 в розмірі 6063555 грн. 70 коп. в межах вказаної суми звернуто стягнення на виділену частину майна ТОВ «Лекос» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 25% та виділену частину майна ТОВ «Магік» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 50%.

05.10.2016 та 07.10.2016 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів № 755/15467/14-ц від 16.09.2016 щодо погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 в розмірі 6 063 555, 70 грн. шляхом стягнення частини майна боржника ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік».

Під час вказаного виконавчого провадження 16.06.2017 за Вх. № 6022/02-01-28 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2017 по справі № 755/9058/17, якою заборонено Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частині майна ТОВ «Магік», по вищевказаному виконавчому провадженню.

Також, того ж дня ОСОБА_6 повідомлено державного виконавця ОСОБА_11 про вказану ухвалу, на що останній повідомив його, що ніякі дії у вказаному виконавчому провадженні він не вчиняв.

Незважаючи на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2017 по справі № 755/9058/17 якою заборонено вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частині майна ТОВ «Магік» та достовірно знаючи про вказану заборону, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_10 16.06.2017 вчинив дії, направлені на передачу частину майна ТОВ «Магік» та ТОВ «Лекос» як нереалізоване (вартість майна 46 681 225,00 грн.), склавши акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Підставою для складання вищевказаного акту стала нотаріально посвідчена заява про те, що ОСОБА_3 повернула ОСОБА_4 різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів що підлягають стягненню за виконавчим документом в сумі 40 617 669, 30 грн. та надходження на депозитний рахунок Відділу ДВС коштів в сумі 606 355, 57 грн. як виконавчий збір.

Однак, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку передачі майна стягувачу останній зобов'язаний внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

У зв'язку з цим, 12.07.2017 за № 17/1/3-110-17 до Луцького міськрайонного суду Волинської області скеровано запит щодо надання в строк до 31.07.2017 належним чином завірені копії матеріалів судової справи на підставі яких винесено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2013 по справі № 161/16817/13-ц та належним чином завірену копію вказаного рішення.

Станом на 09.08.2017 відповідь від Луцького міськрайонного суду Волинської області на вищевказаний запит до прокуратури м. Києва, не надійшла.

Враховуючи, що 22.10.2013 Луцьким міськрайонним судом Волинської області розглянуто справу за № 161/16817/13-ц за позовною заявою ОСОБА_3 від 27.09.2013про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн. (провадження № 2/161/4764/13), у слідства виникла необхідність у вилученні оригіналу цивільної справи Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2013 справа № 161/16817/13-ц

З огляду на викладене, з метою повного, всебічного і об'єктивного розслідування у розумні строки, виникла необхідність у вилученні оригіналу цивільної справи Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/16817/13-ц за позовною заявою ОСОБА_3 від 27.09.2013 про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн.(провадження № 2/161/4764/13), яка зберігається в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази під час судового розгляду. Зазначені факти неможливо довести іншим способом, ніж отриманням тимчасового доступ до речей і документів.

Таким чином, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з'ясування всіх обставин справи у даному провадженні, є необхідність надати тимчасовий дозвіл слідчому в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м.Києва Завгородньому М.С. на доступ до документів, що знаходяться у володінні Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Саме під час тимчасового доступу до вказаних вище документів можливо встановити відомості, які мають значення для кримінального провадження, що самостійно, а також у сукупності із іншими доказами будуть мати суттєве значення для встановлення обставин, за яких вчинено злочин та осіб, які його скоїли, коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що можуть бути використані під час досудового розслідування, а саме при призначенні експертиз, допитах та проведенні інших слідчих дій, в яких виникне необхідність.

Порушень вимог Глави 10 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Глави 15 КПК України - тимчасовий доступ до речей і документів, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим у судовому засіданні, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з'ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, кореспондуються з вимогами ст. 132 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до Рішення Ради суддів України №73, від 04 листопада 2016 року, вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження.

Саме тому виїмка (вилучення) матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Також з огляду на те, що незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).

У разі звернення слідчого за погодженням з прокурором чи прокурора із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів справи відповідної судової юрисдикції слідчий суддя вправі надати тимчасовий доступ лише для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копії, виписки. Вилучення матеріалів судових справ не допускається. При цьому, у виняткових випадках для проведення судових експертиз із матеріалів судових справ можуть вилучатися лише оригінали документів, які існують в одному екземплярі або якщо отримати інший екземпляр неможливо, з одночасною заміною вилученого документа його копією.

Таким чином, у зв'язку з тим, що слідчим не доведено того, що документи, які потрібні для проведення експертизи, існують в одному екземплярі або інший екземпляр не можливо отримати, слідчий суддя приходиться до висновку про часткове задоволення клопотання та надання доступу до матеріалів справи тільки для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копій, виписок, а також отримання копії рішення по даній справі у разі її розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статями 159, 163-164, 309, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Завгороднього Миколи Станіславовича - задовольнити частково.

Надати слідчому в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Завгородньому Миколі Станіславовичу та слідчим групи у кримінальному провадженні або оперативним працівникам за його дорученням тимчасового доступу до документів з можливістю вилучення їх копій, а саме цивільної справи № 161/16817/13-ц за позовною заявою ОСОБА_3 від 27.09.2013 про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн. (провадження № 2/161/4764/13), яка зберігається в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Строк дії ухвали - один місяць з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: