Постанова № 6859416, 23.09.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2009 р.                                                                                 № 2а - 2683/09/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., при секретарі судового засідання Гомонюк Є.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрального району м. Миколаєва, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001,

в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2, м. Миколаїв, 54001

до приватного підприємства «Влад-М», вул. Севастопольська, 66, кв. 18, м. Миколаїв, 54055,

за участю представників від позивача: Щукін І.І.

від відповідача: не з’явився.

У справі приймає участь прокурор Давиденко А.В.

про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 6690 грн. 48 коп. та пені у розмірі 147 грн. 40 коп.          

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пред’явлено позов про стягнення з приватного підприємства «Влад-М»адміністративно господарських санкцій у розмірі 6690 грн. 48 коп. та пені у розмірі 147 грн. 40 коп.          

В обґрунтування позовних вимог позивач у судовому засіданні зазначив, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" для всіх підприємств, установ і організацій, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Позивач вважає, що ПП «Влад-М»порушило зазначену норму закону, а саме у 2008 році на підприємстві не працювали інваліди, а повинен був працювати один інвалід.

За це порушення підприємство повинно було сплатити 6690 грн. 48 коп. адміністративно-господарських санкцій. Згідно ст. 20 п.2 вище названого закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні". На день подання позову підприємство самостійно адміністративно - господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 147 грн. 40 коп.

Відділення Фонду вважає, що підприємством не виконано норми Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", а саме ст. ст. 19, 20 і тому повинно нести відповідальність згідно чинного законодавства.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав повністю.

23.07.2009 р., 13.08.2009 р., 15.09.2009 р., 23.09.2009 р. відповідач у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмові заперечення проти позову та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги суду не надав. У зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача, прокурора суд приходить до наступних виводів.

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 6690 грн. 48 коп. адміністративно господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2008 рік та пені у розмірі 147 грн. 40 коп.          

На підставі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про реалізацію статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця, у даному випадку –1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда.

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу.

Виконанням нормативу робочих місць, вважається працевлаштування фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

За даними наданого відповідачем "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік" (форма 10-П1) на підприємстві не працювали штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»повинна складати 1 особа.

Відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав.

Позивачем надана відповідь Центрального районного центру зайнятості населення, відповідно до якої відповідач звіт за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2008 року не надавав, крім того на обліку в Центральному районному центрі зайнятості населення в 2008 році перебувало 61 інвалідів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2008 році складала 6690 грн. 48 коп., тому розмір адміністративно-господарських санкцій складає 6690 грн. 48 коп.

Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції у розмірі 6690 грн. 48 коп. у встановлені строки добровільно не сплачені.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу складає 147 грн. 40 коп., яка підтверджується розрахунком суми пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Влад-М»(вул. Севастопольська, 66, кв. 18, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 25376663) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001,) адміністративно господарські санкції у розмірі 6690 грн. 48 коп. (шість тисяч шістсот дев’яносто гривень сорок вісім копійок) та пені у розмірі 147 грн. 40 коп. (сто сорок сім гривень сорок копійок)

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов