Ухвала суду № 68593325, 04.09.2017, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/777/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

04 вересня 2017 року селище Шишаки

Слідчий суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С., при секретарі Кулинченко О.А., за участю слідчого Карпук Т.Г., прокурора Безцінного О.В., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника - адвоката Лукяненка С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУПН в Полтавській області Карпук Т.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає без реєстрації у АДРЕСА_2, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2017 року старший слідчий СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Карпук Т.Г. звернулась до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування в рамках кримінального провадження № 12017170360000312 від 02 вересня 2017 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в ніч з 01 на 02 вересня 2017 року незаконного заволодіння за попередньою змовою групою осіб автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4

Зі змісту клопотання вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується даними протоколу огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, поясненнями ОСОБА_6

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 289 КК України.

02 вересня 2017 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання його спробам ухилитися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою мотивовано слідчим та прокурором тим, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 під час досудового розслідування та не зможе запобігти наявним процесуальним ризикам.

Дослідивши матеріали кримінального провадження додані до клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав перелічених у клопотанні, підозрюваного та його захисника, які просили суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою (домашній арешт та особисте зобов'язання відповідно), наголошуючи на відсутності підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також на тому, що ОСОБА_1 не був обізнаний з тим, що вчиняє протиправне діяння, а був введений в оману іншим співучасником ОСОБА_6, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим, наведені у ньому доводи знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а отже воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів, починаючи від найбільш м'якого, яким є особисте зобов'язання та закінчуючи найбільш суворим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання процесуальним ризикам, вичерпний перелік яких наводиться у п.п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Такими ризиками є спроби:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як слідує із наданих суду та перевірених в ході засідання матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за який передбачено єдиний вид покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

З матеріалів справи зокрема протоколу допиту підозрюваного вбачається, що свою вину у вчиненому ОСОБА_1 не визнає, намагаючись перекласти відповідальність на інших осіб. В той же час його підозра у вчиненні даного злочину ґрунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_4, безпосереднього свідка злочину ОСОБА_7, а також детальних письмових поясненнях іншого співучасника даного злочину ОСОБА_6, який розповів про обставини вчиненого злочину та роль у ньому кожного зі співучасників.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає наявним процесуальний ризик у вигляді можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадження шляхом впливу на потерпілого, свідків та, особливо, іншого співучасника даного злочину ОСОБА_6, який є товаришем обвинуваченого та наданий час у процесуальному статусі підозрюваного не допитаний.

До пояснень ОСОБА_1 про те, що він не був обізнаний з тим, що вчиняє кримінальне правопорушення та вважав, що лише переганяє автомобіль на прохання ОСОБА_6 слідчий суддя відноситься критично, вважаючи їх лише своєрідної лінією захисту.

Так, з пояснень потерпілого та свідка ОСОБА_7 вбачається, що потерпілий намагався перешкодити заволодінню його автомобілем та навіть гнався за ним деякий час тримаючись за праві передні дверці (а.с.10,15). Крім того про обізнаність ОСОБА_1 з протиправним характером його діяння свідчить той факти, що він приймав участь у перевезенні викраденого автомобіля в лісовий масив та у демонтажі з нього акумулятора.

Також суд бере до уваги відсутність у ОСОБА_6 об'єктивних підстав для обмовлення ОСОБА_1, оскілки перший письмово зазначив, що ініціатором викрадення автомобіля став саме він, так само саме він зняв з автомобіля акумулятор. При цьому при наданні пояснень ОСОБА_6 не намагався перекласти всю провину на підозрюваного ОСОБА_1 та критично оцінював свою поведінку під час здійснення протиправних дій.

З матеріалів справи зокрема пояснень самого підозрюваного вбачається, що він є сиротою, дітей не має, на території Шишацького району Полтавської області проживає недавно лише на протязі 10 (десяти) місяців, перебуває у незареєстрованих фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_8, власного житла, придатного для проживання не має, на час розгляду клопотання не працює, а отже слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, що зможуть в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину в сукупності з відсутністю у нього міцних соціальних зв'язків, які можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку, дають слідчому судді достатні підстави дійти висновку про наявність такого ризику, як можливість ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, врахувавши обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, який являється тяжким, його особу в сукупності з наявними у нього соціальними зв'язками, слідчий суддя вважає, що наявні всі приводи та підстави для застосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та не зможе в повній мірі запобігти процесуальним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, як то можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадження шляхом впливу на потерпілого, свідка або іншого співучасника злочину та переховування його від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, попередньо встановлені обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 183 184, 186, 192, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Карпук Т.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 12 год. 00 хв. 02 вересня 2017 року.

Визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі тридцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000 (сорок вісім тисяч) гривень.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарання № 23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарання № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого (прокурора), що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

В разі внесення підозрюваним застави покласти на нього наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього судом обов'язків, внесена застава підлягає зверненню в дохід держави.

Датою закінчення дії цієї ухвали є 31 жовтня 2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню органами Національної поліції.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Д.С. Сиволап