Рішення № 68590445, 01.09.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2017 р.Справа № 925/950/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв», м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, оф. 15

до Головного управління ДФС у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ Державної казначейської служби України в Черкаській області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185

про стягнення 751 285,84 грн. заборгованості та санкцій за спожитий газ,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 директор за посадою,

ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю,

ОСОБА_4 за довіреністю;

третя особа: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ Державної казначейської служби України в Черкаській області, про стягнення заборгованості та санкцій за поставлений та спожитий природний газ в лютому-березні 2017 року згідно договору постачання природного газу від 18.01.2017р. №2, в розмірі 751 285,84 грн., в тому числі:

634 969,08 грн. основного боргу,

47 422,62 грн. пені,

44 447,83 грн. 7% штрафу,

24 446,31 грн. інфляційних збитків,

та відшкодування судових витрат.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечила, витребувані документи не надала, про причин неявки суд не повідомила.

До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву від 01.09.2017р. про відмову від позову в частині стягнення 47 422,62 грн. пені та 44 447,83 грн. 7% штрафу, враховуючи бюджетне фінансування відповідача. В решті позовні вимоги залишені без змін.

Заява відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду.

До початку судового засідання представник відповідача подав до суду клопотання від 01.09.2017р. про відкладення розгляду справи до вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

31.08.2017р. до господарського суду Черкаської області у справі №925/950/17 із зустрічним позовом звернувся відповідач Головне управління ДФС у Черкаській області з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» про визнання недійсними додаткових угод від 03.07.2017р. №2, №3 до договору про постачання природного газу від 18.01.2017р. №2.

Ухвалою суду від 01.09.2017р. відмовлено Головному управлінню ДФС у Черкаській області у прийнятті до провадження зустрічного позову від 31.08.2017р. Зустрічний позов з доданими до нього документами повернуто заявнику Головному управлінню ДФС у Черкаській області.

Таким чином суд в засіданні 01.09.2017р. розглядає вимогу позивача про стягнення:

634 969,08 грн. основного боргу,

24 446,31 грн. інфляційних збитків,

та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

Представники позивача позовні вимоги підтримали з врахуванням заяви про від позову в частині стягнення пені та 7% штрафу. Проти відкладення розгляду справи заперечили.

Представники відповідача зазначили, що у звязку з підвищенням ціни природного газу на газовому ринку України додатковими угодами №№1 та 4 було зменшено обсяги постачання природного газу та зменшено загальну вартість договору. В подальшому було укладено три додаткові угоди, якими збільшувалась вартість природного газу. Внесення змін до договору додатковими угодами №№2 та 3 щодо збільшення ціни газу на 17% суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Визнають заборгованість в сумі 542 089,19 грн. з урахуванням додаткової угоди №1/1, в решті вимог просять відмовити у звязку з необґрунтованістю. Провести розрахунок з постачальником газу боржник не може, оскільки казначейство не зареєструвало зобовязання відповідача та не проводить платіж.

Інших доказів не подано.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

18.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (Постачальником Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_1, яка діє на підставі Статуту, та Головним Управлінням ДФС у Черкаській області (Споживачем Відповідач по справі), в особі начальника ОСОБА_5, що діє на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28.01.2016р. №135-о та Положення, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2014р. №69, було укладено договір постачання природного газу №2 (далі Договір, а.с. 9-13) з відповідними додатковими договорами (а.с. 14-17), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу у 2017 році товар: природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 - 09123000-7) (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач зобов'язався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31 грудня 2017р.

Відповідно до п.3.3 Договору відповідно до п.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, та п.1 ст. 48 БКУ взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів проводиться в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно рахунків за отриманий товар з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

Згідно п. 3.2. Договору прострочення Споживачем оплати не є його відмовою від Договору.

В межах, визначених умовами Договору, за взаємною згодою сторін було укладено:

-Додаткову Угоду №1/1 від 21.06.2017р. про збільшення ціни природного газу до 8579,94 грн. з ПДВ за 1000 м. куб. з лютого 2017 року;

-Додаткову Угоду №2 від 03.07.2017р. про збільшення ціни природного газу до 9437,93грн з ПДВ за 1000 м. куб. з 1 лютого 2017 року;

-Додаткову Угоду №3 від 03.07.2017р. про збільшення ціни природного газу до 10050,00грн з ПДВ за 1000 м. куб. З 6 лютого 2017 року;

-Додаткову Угоду №4 про зміну планових об'ємів споживання природного газу та зменшення загальної вартості Договору до 1121479,50грн.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних ОСОБА_2 приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього Договору і які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 4.3 Договору).

На виконання умов договору, згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу (а.с. 18-20) Постачальник передав Споживачу природний газ, зокрема:

у лютому 2017 року в об'ємі 37,552 тис. м. куб. на загальну суму 377397,62 грн.;

протягом березня 2017 року в об'ємі 25,629 тис. м. куб. на загальну суму 257571,46 грн.

Споживач споживання природного газу погодив та підписав ОСОБА_2 приймання-передачі природного газу: №РН-000370 від 28.02.2017р, №РН-000393 від 28.02.2017р., №РН-000754 від 31.03.2017р.

Споживач (відповідач) не подав повідомлень постачальнику про зменшення споживання газу, обмеження споживання газу, неможливість проведення розрахунків тощо.

Споживач своєчасно не розрахувався з Постачальником за поставлений природний газ в лютому-березні 2017 року за Договором на суму 634 969,08 грн.

Газ був отриманий Споживачем без зауважень та претензій по кількості та по якості.

Невиконання Споживачем взятих на себе зобовязань за Договором постачання природного газу стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач є субєктом господарювання та здійснює оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідач є державною установою, організацією з бюджетною формою фінансування. Він не є субєктом підприємницької діяльності.

Між сторонами було укладено договір постачання природного газу від 18.01.2017р. №2. ТОВ «Енергогазрезерв» виступає як постачальник газу, Головне управління ДФС у Черкаській області виступає як споживач. Дія договору поширюється на 2017р., а в частині виконанння зобовязань до їх повного виконання.

Тобто, судом зясовано та не запереченого сторонами, що між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару (енергоносіїв) на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є субєктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про їх державну реєстрацію.

За правовою природою договір постачання природного газу від 18.01.2017р. №2 є змішаним договором поставки природного газу та його транспортування приєднаними мережами енергоносіїв і відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (газ) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (газ) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка продукції є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір постачання природного газу від 18.01.2017р. №2 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також виходить з положень презумпції правомірності правочину ст. 204 Цивільного кодексу України.

У лютому 2017 року Позивач передав Відповідачу природний газ в об'ємі 37,552 тис. м. куб. на загальну суму 377397,62 грн.

Протягом березня 2017 року Позивач передав Відповідачу природний газ в об'ємі 25,629 тис. м. куб. на загальну суму 257571,46 грн.

Відповідач за поставлений природний газ належно та повністю не розрахувався на момент звернення позивача з позовом до суду і утворилась заборгованість 634 969,08 грн. перед позивачем (основний борг).

Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого газу відповідачем не заявлено. Суд вважає, що газ відповідач прийняв без зауважень. Протранспортований, отриманий та спожитий газ має бути оплачений відповідачем в повному розмірі.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, додатковими договорами до Договору, актами приймання-передачі газу та проведеними частковими розрахунками позивача, а також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за поставлений та отриманий природний газ, який визначений п.3.3 Договору відповідно до п.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, та п.1 чт. 48 БКУ взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів проводиться в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно рахунків за отриманий товар з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

Отже, строк для оплати вартості за поставлений природний газ вже настав.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 634 969,08 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з квітня 2017 року по червень 2017 року Позивач нарахував Відповідачу інфляційні втрати за час прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 24 446,31 грн. (а.с. 4 зворот). Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон» з урахуванням періодів прострочення. Розрахунок виконано вірно. 24 446,31 грн. інфляційних втрат підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Зменшення позивачем суми вимоги не потребує припинення провадження в справі в частині стягнення 47 422,62 грн. пені та 44 447,83 грн. 7% штрафу у звязку з відмовою від позову на підставі ст. 80 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, оскільки це процесуальне право позивача відповідно до приписів ст. 22 ГПК України.

Одночасно суд враховує, що лист третьої особи від 11.07.2017р. за вих. 07.2-12/166-3772 (а.с. 37) не є нормативним документом, не є письмовою відмовою у вчиненні дій реєстрації бюджетного зобовязання ДФС. ГУ ДКС України у Черкаській області не є стороною спірного договору та позбавлена права оцінювати суть господарського договору, зобовязання, чи втручатися в господарські зобовязання субєктів господарювання. Цей лист - лише окрема думка посадової особи ГУ ДКС. Вказаний лист суд не враховує при прийнятті судового рішення. Відсутність коштів у сторони договору для проведення розрахунку за вже отримані енергоносії не є підставою невиконання зобовязання по оплаті вже спожитого газу.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів повного погашення боргу. Позивач використав належний спосіб захисту права, тому позов підлягає до задоволення. Належить стягнути 634 969,08 грн. основного боргу та 24 446,31 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 9891,23 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39392109, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв», м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, оф. 15, код ЄДРПОУ 36860996, номер рахунку в банку невідомий

634 969,08 грн. основного боргу, 24 446,31 грн. інфляційних збитків та 9891,23 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.09.2017р.

Суддя Г.М. Скиба