Ухвала суду № 68590294, 01.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.09.2017 Справа № 904/8157/17

Суддя Панна С.П. , розглянувши матеріали

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО ПЛЮС" в особі ліквідатора Котика С.Ю

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАС ТРЕЙД"

про стягнення заборгованості 16 838 419 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО ПЛЮС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАС ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 16838419, 58 грн.

Розглянувши позовну заяву господарський суд прийшов висновку про повернення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору. До позовної заяви позивач надав клопотання № 250 від 18.07.2017 року про відстрочку сплати судового збору. В обґрунтування відстрочення сплати судового збору у розмірі 240000,00 грн. позивач посилається на те, що ТОВ "Рівне Агро Плюс" в особі ліквідатора Котика С.Ю. є банкрутом та немає можливості здійснити оплату судового збору. У якості доказів надано копію виписки станом на 18.07.2017 року.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 11 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Як вбачається із резолютивної частини постанови господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 року, у справі № 918/167/16 визнано ТОВ «Рівне Агро Плюс» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно п.2 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов'язком суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення банкрута від сплати судового збору.

Оцінивши доводи позивача, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Конституції України, в якій як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Рівне Агро Плюс" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Котика С.Ю. про відстрочку сплати судового збору. А тому у даному клопотанні, що заявлене в позовній заяві, суд відмовляє.

Відповідно до п. 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись п. 4, ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 3 статтею 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Додаток: позовна заява № 251 від 18.07.2017 з доданими документами на 15 аркушах.

Суддя С.П. Панна