Постанова № 68589793, 30.08.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2017 р. Справа №924/161/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання - Мазуру О.Г.

За участю представників:

від скаржника: ОСОБА_1 (довіреність від 17.02.2017р.)

Агрофірми „Голованівськ у формі ТОВ: ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адлер" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 (позов Приватного підприємства "Адлер" про визнання недійсним договору)

Заявник: Приватне підприємство "Адлер"

Боржник: Фермерське господарство "Роса Плюс"

про банкрутство

Судом розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

За клопотаннями ПАТ "Адлер" та АФ "Голованівськ" у формі ТОВ судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області та господарським судом міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 (суддя Крамар С.І.) в задоволенні заяви приватного підприємства "Адлєр" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016р. та включення права вимоги ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС" до Агрофірми „Голованівськ у формі ТОВ про сплату 2629489,96 грн. до складу ліквідаційної маси боржника відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені заявником підстави не є обґрунтованими та достатніми для визнання договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року недійсним, оскільки в оскаржуваному договорі наявні всі необхідні для даного виду договорів умови, а договір про переведення боргу не передбачає відмову від майнової вимоги або зменшення активів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду, ПП "Адлер" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву ПП "Адлер" до ФГ "Роса Плюс", АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, ФГ "Кібела" про визнання недійсним договору, задоволити повністю. Визнати недійсним договір про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року, укладений між АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, ФГ "Кібела" та ФГ "Роса Плюс". Право вимоги ФГ "Роса Плюс" до АФ "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489, 96 грн., включити до складу ліквідаційної маси боржника. Покласти на боржника витрати пов'язані зі сплати судового збору.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до норм ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом укладений між АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "КІБЕЛА" (новий боржник) та ФГ РОСА ПЛЮС (кредитор), договір про перевід борту №2 від 01 березня 2016 року, підлягає визнанню недійсним, в силу наступних обставин, які безпідставно відхилено судом першої інстанції, а саме:

- боржником укладено спірний договір у межах одного року до порушення судом провадження у справі про банкрутство;

- спірний договір укладено 01 березня 2016 року, у той час як ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року, по справі №924/161/16, заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику відчужувати основні засоби (як вбачається із договору його укладено від імені боржника ОСОБА_4 - який являвся як керівником так і власником боржника);

- дії боржника позивача фактично являються відмовою від власних майнових вимог, адже новий боржник, на час укладення спірного договору, був таким що не мав на меті виконати зобовязання перед ФГ РОСА ПЛЮС на суму 2 629 489,96 грн., доказом чого є ухвала Липовецького районного суду Вінницької області від 16.02.2016 р. по справі №136/264/16-к, з якої зокрема вбачаються різного роду дії ФГ "КІБЕЛА" в особі його керівництва пов'язані із ухиленням від виконання судового рішення 2013 року, за фактом чого внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР;

- спірний договір не містить жодної інформації, яка б свідчила внаслідок чого між АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ та ФГ РОСА ПЛЮС виникла заборгованість у сумі 2 629 489,96 грн. (зокрема не зазначено договору, видаткової накладної та будь-якого іншого документу первинного бухгалтерського обліку);

- спірний договір не містить жодної інформації, яка б свідчила внаслідок чого між АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ та ФГ "КІБЕЛА" виникла заборгованість у сумі 2 629 489,96 грн. (зокрема не зазначено договору, видаткової накладної та будь-якого іншого документу первинного бухгалтерського обліку);

- спірний договір не містить відомостей про наявність будь-яких додатків до нього, у тому числі актів приймання-передачі документів первинного бухгалтерського обліку, за якими заборгованість АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ було переведено на ФГ "КІБЕЛА";

- спірний договір не містить істотної умови договору - ціни договору, за якою відбулося відступлення боргу від первісного до нового боржника;

- спірний договір не містить інформації про те, що він являється не відплатним, а тому його сторони зобов'язані були погодити взаєморозрахунки між первісним і новим боржником та строки таких розрахунків;

- в відомостях, які подавалися ліквідатором, у бухгалтерському обліку ФГ РОСА ПЛЮС не відображено, жодної інформації, щодо спірного договору, який укладено між відповідачами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №924/161/16 від 03.08.2017 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адлер" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 (позов Приватного підприємства "Адлер" про визнання недійсним договору).

14.08.2017 року від ліквідатора ФГ РОСА ПЛЮС ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ПП "Адлер" - задоволити, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 - скасувати.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №924/161/16 від 15.08.2017 року задоволено клопотання представника АФ "Голованівськ" у формі ТОВ про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи №924/161/16 відкладено на 30.08.2017 року.

Окрім того, вище зазначеною ухвалою зобов'язано АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, ФГ "Кібела", ФГ "Роса Плюс" надати належним чином завірену копію договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року укладеного між АФ "Голованівськ", ФГ "Кібела" та ФГ "Роса Плюс", з усіма додатками та розрахунками.

16.08.2017 року від представника апелянта надійшло клопотання про витребування у АФ "Голованівськ" у формі ТОВ інформацію стосовно розрахунку перед ФГ "КІБЕЛА" за договором про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року, а також інформацію щодо наявності в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості перед ФГ "КІБЕЛА", яку в свою чергу відображено в обліку органу доходів та зборів.

28.08.2017 року від АФ "Голованівськ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПП "Адлер".

В судове засідання 30.08.2017 року з'явились представники ПП "Адлер" та АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 15.08.2017 року направлена належним чином усім учасникам провадження у справі про банкрутство та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції від 30.08.2017 року.

При цьому, ухвалою суду від 15.08.2017 року участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі №924/161/16, серед іншого, прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "АДЛЄР" про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС".

Пунктом 5 даної ухвали заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016р. порушено провадження у справі №924/161/16 про банкрутство фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.06.2017 року затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС" на загальну суму 849 752,51 грн., а саме вимоги ініціюючого кредитора - ПП "АДЛЄР" в сумі .849 752,51 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.06.2016р. визнано банкрутом ФГ "РОСА ПЛЮС", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 01 березня 2016 року між агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (кредитор) укладено договір про перевід боргу №2 (далі - договір), за умовами якого первісний боржник передає новому боржнику грошовий борг у розмірі 2629489,96 грн., а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника і стає боржником перед кредитором. Згідно п. 2 договору, борг виник в результаті взаєморозрахунків первісного боржника з кредитором.

Новий боржник зобов'язується (замість первісного боржника) погасити заборгованість шляхом перерахування кредитору коштів на розрахунковий рахунок, передачею продукції або іншим видом, незабороненим законами України згідно домовленості (п. 3 договору).

Відповідно до п.4 договору кредитор зменшує дебіторську заборгованість первісного боржника на загальну суму вказану в п. 1 цього договору.

Новий боржник зобов'язується (замість первісного боржника) розрахуватись і взяти зобов'язання перед кредитором в момент підписання цього договору (п.5 договору).

Договір в силу положень п. 9 вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення заборгованості або до 31 грудня 2017 року.

Договір про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Як свідчать матеріали справи, арбітражний керуючий ОСОБА_5 звернувся до агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ із вимогами №02-39/210 від 21.02.2017 року та №02-39/124 від 31.01.2017 року, у яких повідомляє, що АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було продано боржником продукцію у 2016 році на суму 3694445,46 грн. та у 2015 році на суму 6235455,99 грн. При цьому, у 2015 році сплачено 3004000,00 грн., про надходження коштів у 2016 році дані відсутні. У зв'язку з наведеним ліквідатор просить або надати підтверджуючі документи про сплату боргу, або погасити заборгованість.

У відповідь АФ "Голованівськ" у формі ТОВ листом №4 від 20.02.2017 року повідомила, що у останнього заборгованість перед ФГ "Роса Плюс" станом на 01.02.2017 року відсутня. У листі №7 від 03.03.2017 року АФ "Голованівськ" у формі ТОВ додатково повідомила ліквідатора, що залишковий борг в сумі 2 629 489,96 грн. було переведено до ФГ "Кібела" згідно договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року.

В подальшому, АФ "Голованівськ" у формі ТОВ на вимогу ліквідатора від 21.03.2017 року надіслала копію договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року.

Ліквідатор звернувся з вимогою №02-39/438 від 28.04.2017 року до ФГ "Кібела", у якій просить перерахувати 2 629 489,96 грн. на підставі договору №2 від 01.03.2016 року на рахунок ФГ "Роса Плюс". Вказана вимога повернута відділенням поштового зв'язку без вручення у зв'язку із неповною адресою.

03.05.2017р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшов позов приватного підприємства "АДЛЄР" до ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС", Агрофірми „Голованівськ у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3 господарства „КІБЕЛА про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016р., укладеного між АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" та банкрутом, а також про включення права вимоги ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС" до Агрофірми „Голованівськ у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96 грн. до складу ліквідаційної маси боржника, яка подана в межах справи про банкрутство №924/161/16.

За результатами розгляду судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства "Адлєр" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016р. та включення права вимоги ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС" до Агрофірми „Голованівськ у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96 грн. до складу ліквідаційної маси боржника

що за умовам оскаржуваного договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року від боржника - агрофірми "Голованівськ" перейшов борг перед ФГ "Роса Плюс" в розмірі 2629489,96 грн. до фермерського господарства "Кібела".

При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що переведення боргу фактично опосередковує зміну суб'єктного складу у зобов'язанні, при цьому, залишає незмінним його зміст.

Тобто, зміст зобов'язання, який полягав у виплаті боргу ФГ "Роса Плюс" в розмірі 2 629 489,96 грн., залишився незмінним, змінився лише суб'єктний склад зобов'язання - боржника з агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ, на фермерське господарство "Кібела".

Таким чином, укладенням вказаного договору ФГ "Роса Плюс" не відмовився від майнової вимоги та не зменшив розмір власних активів. Договір про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року є тристороннім правочином, а згода кредитора - ФГ "Роса Плюс" засвідчується підписом голови ФГ "Роса Плюс" та печаткою юридичної особи, проставленими під текстом договору.

З наведено слідує, що голова ФГ "Роса Плюс" як уповноважений представник юридичної особи своїм підписом засвідчив згоду на заміну боржника та, відповідно, усвідомлення ризиків, пов'язаних із такою заміною.

А тому, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність поданої приватним підприємством "Адлєр" заяви про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Відповідно до ч.7 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновий вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Колегією суддів встановлено, що договір про переведення боргу №2 від 01.03.2016 року укладено ФГ "РОСА ПЛЮС" з АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ, та ФГ "КІБЕЛА" після прийняття ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі №924/161/16 до розгляду заяви ПП "АДЛЄР" про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 господарства "РОСА ПЛЮС", та вжиттям заходів щодо забезпечення вимог кредиторів згідно ст. 12 Закону, в тому числі забороною боржнику відчужувати основні засоби (п. 5 ухвали).

Тобто, спірний договір ФГ "РОСА ПЛЮС" було укладено всупереч вимогам ухвали господарського суду від 22.02.2016 року.

Також, спірний договір про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року, укладено у межах одного року до порушення ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 року провадження у справі про банкрутство ФГ "РОСА ПЛЮС", тобто з порушенням ст. 20 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, в боржника ФГ "РОСА ПЛЮС" відсутні основні засоби, матеріальні активи (нерухомість, транспортні засоби, обладнання, тощо), а заборгованість АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ перед ФГ "РОСА ПЛЮС" в сумі 2 629 489,96 грн. є практично єдиним активом для погашення кредиторської заборгованості у справі про банкрутство ФГ "РОСА ПЛЮС".

Колегією суддів встановлено, що на момент укладення спірного договору про перевід боргу №2 від 01.03.2017 року, ФГ "КІБЕЛА" вже мав непогашений перед ФГ "РОСА ПЛЮС" борг у сумі 1 249 999,80 грн.

А тому, керівник ФГ "РОСА ПЛЮС", уклавши спірний договір про перевід боргу, унеможливив виконання грошових зобов'язань ФГ "Роса Плюс" перед кредитором ПП "Адлер".

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Окрім того, договір про перевід боргу №2 від 01.03.2017 року не містить жодної інформації, яка б свідчила внаслідок чого між АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ та ФГ РОСА ПЛЮС виникла заборгованість у сумі 2 629 489,96 грн., зокрема не зазначено договору, видаткової накладної та будь-якого іншого документу первинного бухгалтерського обліку.

Також, договір не містить відомостей про наявність будь-яких додатків до нього, у тому числі актів приймання-передачі документів первинного бухгалтерського обліку, за якими заборгованість АФ "ГОЛОВАНІВСЬК" у формі ТОВ було переведено на ФГ "КІБЕЛА" та не містить істотної умови договору - ціни договору, за якою відбулося відступлення боргу від первісного до нового боржника.

А тому, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав передбачених ст.20 Закону щодо визнання недійсними договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року, укладеного між АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, ФГ "Кібела" та ФГ "Роса Плюс".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Хмельницької області дійшов помилкового висновку, що наведені ПП "АДЛЄР" у позові підстави не є обгрунтованими та достатніми для визнання оскаржуваного договору недійсним.

Окрім того, на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року,АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" додатків та розрахунків до договору про перевід боргу №2 від 01.03.2017 року не надали.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо вимоги у позові та апеляційній скарзі про включення до складу ліквідаційної маси боржника вимоги ФГ "Роса Плюс" до АФ "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489, 96 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у суду відсутні підстави для включення права вимоги ФГ "Роса Плюс" до АФ "Голованівськ" у формі ТОВ, про сплату 2629489,96 грн. до ліквідаційної маси боржника. оскільки, відповідні повноваження, згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", покладено на ліквідатора ФГ "Роса Плюс".

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП "Адлер" підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову ПП "Адлер" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016р.

Згідно із ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адлер" - задоволити частково.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову ПП "Адлер" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким:

" Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати недійсним договір про перевід боргу №2 від 01.03.2016 року укладений між Агрофірмою "Голованівськ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3 господарством "Кібела" та ОСОБА_3 господарством "ОСОБА_6.".

3. В решті ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2017 року у справі №924/161/16 - залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_3 господарства "Роса Плюс" (Хмельницька обл., Старосинявський район, смт. Стара Синява вул. Філатова, буд. 9 код 34638965) на користь Приватного підприємства "Адлер" (м. Київ, вул., Ямська 8, код 35954742) 3 520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з ОСОБА_3 господарства "Роса Плюс" (Хмельницька обл., Старосинявський район, смт. Стара Синява вул. Філатова, буд. 9 код 34638965) на користь Приватного підприємства "Адлер" (м. Київ, вул., Ямська 8, код 35954742) 3 200 (три тисячі двісті) грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.

6. Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.

7. Справу №924/161/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Мамченко Ю.А.