Ухвала суду № 68588967, 01.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/35/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01.09.2017 Справа № 908/1119/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Промислова, 2-І)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” (71101, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А)

про зобов’язання ПрАТ “Азовкабель” забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» шляхом відновлення постачання електричної енергії, що розташований за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом про зобов’язання Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» шляхом відновлення постачання електричної енергії, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2017 р. у справі №908/1119/17 позов задоволено частково. Зобов’язано Приватне акціонерне товариство “Азовкабель” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Промислова, 2-І, код ЄДРПОУ 31600918) забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс». В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Разом з тим, при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення – засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні питань, що стояли перед судом. Так, суд має право винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат.

З вищенаведених норм вбачається право суду за своєю ініціативою, за заявою сторони, прокурора, який брав участь у справі, виправити недоліки (неповноту), допущені в рішенні або ухвалі.

В пункті 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р. надано наступні роз’яснення: якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася. Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Матеріалами справи підтверджується, при винесенні рішення, яким задоволено позовні вимоги частково, судом не прийнято рішення щодо розподілу витрат зі сплати судового збору.

Статтею 84 ГПК України визначено вимоги щодо змісту судового рішення, зокрема зазначено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”.

Згідно із пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає – 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглядалися вимоги про зобов’язання відповідача забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» шляхом відновлення постачання електричної енергії, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А (з урахуванням прийнятої судом заяви позивача в порядку ст. 22 ГПК України), тобто, предметом розгляду даної справи була вимога немайнового характеру, за яку належить до сплати – 1600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Суд своїм рішенням від 15.08.2017 р. у справі № 908/1119/17 дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, разом з тим встановив факт неправомірності дій відповідача, тому, з огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір за позовом покладається на відповідача

Враховуючи наведене та зважаючи на вказані вище норми права та роз’яснення Пленуму Вищого господарського суду України, суд вважає за необхідне в порядку ст. 88 ГПК України вирішити вищезазначене питання, про що винести додаткове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Промислова, 2-І, код ЄДРПОУ 31600918) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми сплаченого судового збору.

Як вже зазначалося вище, предметом розгляду даної справи була вимога немайнового характеру, за яку належить до сплати – 1600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Згідно наданого до позову платіжного доручення № 38048 від 04.04.2017 р. позивачем сплачено суму 3200,00 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 1600,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; <…>.

Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету сума зайво сплаченого ПАТ «Запоріжжяобленерго» судового збору в розмірі 1600,00 грн., про що слід видати ухвалу згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” - за наявності відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 88 Господарського процесуального Кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Промислова, 2-І, код ЄДРПОУ 31600918) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Копію даного додаткового рішення направити сторонам у справі.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Додаткове рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 01 вересня 2017 р.