
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 серпня 2017 року м. Київ К/800/19616/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі № 820/1507/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 за результатами перегляду в апеляційному порядку постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 в частині вирішення майнових позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2016 № 0000172202/440 та № 0000182202/441 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено нове судове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» 09.06.2017 звернулось з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 касаційну скаргу позивача було залишено без руху, у зв'язку з неможливістю перевірити виконання податковим органом вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (надання документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі), оскільки з матеріалів касаційної скарги неможливо встановити ціну позову та перевірити повноту сплати судового збору за подання касаційної скарги, та надано заявнику строк для усунення недоліків до 14.07.2017.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 позивачем надіслано клопотання про відстрочення сплати решти судового збору та копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.04.2016 № 0000172202/440 та № 0000182202/441.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - березень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928).
З наданих позивачем копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.04.2016 № 0000172202/440 та № 0000182202/441 вбачається, що загальна оспорювана сума в частині позовних вимог щодо оскарження таких рішень складає 21896588,5 грн.
Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви в цій частині позову, складає: 21896588,5 грн. х 1,5% = 328448,8 грн.
Отже, ставка судового збору, яку позивач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 328448,8 грн. х 120% = 394138,6 грн.
До касаційної скарги позивачем додано документ про сплату частини судового збору - квитанцію від 21.04.2017 № 982 в сумі 1653,6 грн. та клопотання про відстрочення сплати решти судового збору, яке мотивовано тим, що розміщених на банківських рахунках грошових коштів підприємства недостатньо для сплати судового збору. В підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію довідки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 29.05.2017 про відсутність залишку коштів на рахунку.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання позивача щодо відстрочення оплати судових витрат до ухвалення судового рішення у справі не підлягає задоволенню, оскільки надана позивачем у підтвердження скрутного майнового становища довідка підтверджує лише залишок коштів на рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», утім не є доказом відсутності у платника інших відкритих рахунків у банках та інших джерел фінансування.
Таким чином, вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору позивачем виконано частково - судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.
Крім того, згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
З доданої позивачем до касаційної скарги копії постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 вбачається, що вказане судове рішення ухвалене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення, а строк касаційного оскарження вказаного судового рішення розпочався з моменту складення повного тексту - 17.10.2016, тому касаційну скаргу на таке рішення позивачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» посилається на те, що позивачем вже подавались касаційні скарги на оскаржувані судові рішення, зокрема, ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22.12.2016 (К/800/30322/16) та від 26.12.2016 (К/800/30159/16) позивачу повернуто касаційні скарги, у зв'язку з невиконанням вимог ухвал про залишення касаційних скарг без руху. Позивач зазначає, що фінансова можливість здійснити сплату частини судового збору з'явилась лише у травні 2017 року.
Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, позивач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не сплатив судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.
Позивачем не надано доказів тому, що обставини відсутності можливості сплати судового збору за подання касаційної скарги існували з моменту виникнення права касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016. Крім того, як зазначено вище, позивачем не надано доказів відсутності у платника інших відкритих рахунків у банках та інших джерел фінансування.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Враховуючи викладене, у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, позивач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням.
Суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись ст. 213, ч. 6 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
У Х В А Л И Л А :
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі № 820/1507/16.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі № 820/1507/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
3. Продовжити позивачу строк для усунення недоліків до 29.09.2017.
4. Направити позивачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 68588417, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/1507/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: