Постанова № 68588033, 29.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 серпня 2017 р. №820/417/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Бикова П.В., представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 № 0002411304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу в частині неправомірного ненадання позивачем податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 - 2016 роки, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань за період, що перевірявся, не підтверджується належними та допустимими доказами. Також позивач зазначив, що, виходячи з положень податкового законодавства, наявне у позивача нерухоме майно не підлягає оподаткуванню, оскільки відноситься до виробничого нерухомого майна.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Юсупової М.С. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, враховуючи дані підприємства (відомість по рахунку 103), свідоцтво про право власності від 27.07.1998 №148 станом на 01.01.2015, 01.01.2016, відповідно до яких підприємство мало у власності нерухоме майно: гараж загальною площею 371,1 кв.м, прохідну ОГМ загальною площею 24,2 кв.м, битове приміщення загальною площею 112,7 кв.м розташовані за адресою: м. Харків вул. Диканівська,40А, а також профілакторій загальною площею 350,5 кв.м, покрасочну камеру загальною площею 80,1 кв.м, будівля КПП загальною площею 660,7 кв.м за адресою м. Харків, вул. Джанкойська, 76.

Представник позивача - Биков П.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Губська В.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" (далі - ПАТ "Південспецбуд") зареєстроване як юридична особа , перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ( станом на 2015 рік перебувало на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) як платник податків.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Південспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.

За результатами планової виїзної документальної перевірки складений акт від 16.12.2016 №820/20-40-14-01-08/01416731 (а.с.12-48), у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст.266 ПК України, підприємством податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 - 2016 роки не надано, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється на суму 10423,05 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 5371,42 грн., за 2016 рік на суму 6075, 87 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 № 0002411304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлового нерухомого майна в розмірі 13028,82 грн., в т.ч. за основним платежем - 10423,05 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2605,77 грн. (а.с.11).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 16.12.2016 №820/20-40-14-01-08/01416731, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено, що згідно даних підприємства (відомість по рахунку 103), свідоцтва про право власності від 27.07.1998 №148 станом на 01.01.2015, 01.01.2016 підприємство мало у власності нерухоме майно, а саме: гараж загальною площею 371, 1 кв.м. за адресою: м.Харків вул.Диканівська, 40А, а також інші будівлі: профілакторій загальною площею 350,5 кв.м за адресою м.Харків, вул. Джанкойська,76, покрасочну камеру загальною площею 80,1 кв.м за адресою м.Харків, вул. Джанкойська,76, будівлю КПП загальною площею 660,7 кв.м за адресою м.Харків, вул. Джанкойська,76, прохідну ОГМ загальною площею 24,2 кв.м за адресою м.Харків, вул. Диканівська,40А, битове приміщення загальною площею 112,7 кв.м за адресою м.Харків, вул. Диканівська,40А.

Отже, загальна площа інших будівель склала 1148,1 кв.м

При цьому, суд зазначає, що при визначені податковим органом суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у розмірі 5371,42 грн.(2201,40 кв. м *2,44=5371,42 грн.), за 2016 рік у розмірі 5051, 63 грн. (1830,30кв.м*2,76+5051,63 грн.), де 371,1 кв.м - загальна площа гаража, 1830,3 кв.м - загальна площа інших будівель, 2,44 грн. - ставка податку на 2015 рік, 2,76 грн., - ставка податку на 2016 рік.

Судом встановлено, що у власності позивача на підставі свідоцтва про власність від 27.07.1998 №148 на час спірних правовідносин малось у власності нерухоме майно, а саме: гараж загальною площею 371, 1 кв.м. за адресою: м. Харків вул. Диканівська, 40А, а також інші будівлі: профілакторій загальною площею 350,5 кв.м за адресою м. Харків, вул. Джанкойська,76, покрасочну камеру загальною площею 80,1 кв.м за адресою м. Харків, вул. Джанкойська,76, будівлю КПП загальною площею 660,7 кв.м за адресою м. Харків, вул. Джанкойська,76, прохідну ОГМ загальною площею 24,2 кв.м за адресою м. Харків, вул. Диканівська,40А, битове приміщення загальною площею 112,7 кв.м за адресою м. Харків, вул. Диканівська,40А, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власність, технічними паспортами на виробничі будівлі, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів (а.с.100-157, 169-173).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 року, в якій визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 1024,24 грн. за звітний 2016 рік (а.с.98). Визначена сума грошового зобов'язання була сплачена позивачем згідно платіжним дорученням (а.с.90-93).

Водночас, в ході судового розгляду представником позивача надано пояснення, в яких представник позивача зазначив, що позивач помилково подав вказану податкову декларацію за 2016 рік.

Розглядаючи зазначену справу, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства ( в редакції, чинній на момент складення спірного податкового повідомлення - рішення).

Законом України «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71, який набрав чинності 1 січня 2015 року, встановлені правила оподаткування нерухомості.

Внесеними змінами розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового Кодексу України, під оподаткування потрапили, крім об'єктів житлової, об'єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки.

Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Водночас суд зазначає, що з моменту набрання чинності Законом України «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», податковим законодавством не визначено поняття «будівлі промисловості» та «промислове підприємство», в розумінні пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 4 Податкового Кодексу України, єдиний підхід до встановлення податків та зборів - це, насамперед, визначення на законодавчому рівні всіх обов'язкових елементів податку. Відсутність хоча б одного із елементів означає, що обов'язок платника податків щодо сплати податку не встановлений.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до п.3.1 ст.3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно положень п.5.2, п. 5.3 ст.5 ПК України, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать цьому кодексу, то для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПК. Інші терміни, що застосовуються в цьому кодексі й не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507. Розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів Ураїни від 27.06.1998 №971 для вирішення таких завдань:

а) виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;

б) проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості та стану будівель і споруд;

в) проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату);

г) проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;

д) розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що факт порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на недодержання вимоги щодо якості податкових законів, Європейський суд з прав людини у справах «Щокін проти України» (2010 рік, заяви №23759/03 та №37943/06) та «Серков проти України» (2011 рік, заява №39766/05) визначив, що у разі якщо відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим, отже, не відповідає вимозі щодо якості закону й не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання в майнові права заявника. До того ж національні органи не дотрималися вимог законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Згідно ч.2 ст.191 Цивільного кодексу України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором або законом.

Отже, поняття «будівлі промисловості» не можливо вважати лише промисловими та складськими будівлями, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій.

Таким чином, будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні абз. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності ПАТ "Південспецбуд" є будівництво інших споруд, н.в.і.у., інші будівельно - монтажні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, будівництво трубопроводів (основний), будівництво споруд електропостачання на телекомунікацій (а.с.55-66).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що податковим органом неправомірно віднесено нерухоме майно, яке належить позивачу на праві власності до об'єкту оподаткування, без врахування, що визначені будівлі є комплексом виробничих будівель.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 № 0002411304 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1600 грн., що підтверджується квитанцією від 24.01.2017 №35 (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 29.12.2016 № 0002411304.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731, поштовий індекс 61045, м. Харків, вул. Джанкойська,76) у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01 вересня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.