
Справа № 307/351/17
Провадження № 2-а/307/28/17
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2017 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М.., при секретарі Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання відмови в призначенні пенсії неправомірною та зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тячівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання відмови в призначенні пенсії неправомірною та зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах.В позовній заяві зазначив, що 22 липня 1993 року Закарпатською обласною державною адміністрацією йому позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А №040987.
Підставою для видачі зазначеного посвідчення послужив факт виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження протягом 53 календарних днів у 1987 році, що підтверджено записом у його військовому квитку та архівною довідкою управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 04.11.1993 р.
У жовтні 2016 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій, оформленого протоколом №49 від 16 червня 2016 року, йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідно до архівної довідки, виданої галузевим Державним архівом міністерства оборони України від 07.09.2016 року № 3852/02, відсутні відомості про те, в яких населених пунктах зони відчуження він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та яку кількість днів відпрацьовано в зоні.
Вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом №49 від 16.11.2016 року, є незаконним, а тому таке підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.5,10 постанови КМУ від 20.01.1997р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
Також, статтею 1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 2 зазначеного Закону, залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
Відповідно до ч.1 ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років.
Позивач стверджує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2). Згідно запису у його військовому квитку НК №4458921, у період з 07.08.по 30.09.1987 р. виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні сектора №2 на Чорнобильській АЕС. Вказаний період зараховується у трудовий стаж, що дає право на пільгову пенсію з зарахуванням один місяць за три місяці. Доза опромінення 3,275 бер.
Довідкою Тячівського районного військового комісаріату від 15.11.2016 року №2121 стверджено факт його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні у період з 07.08.1987 року по 30.09.1987 року та отримання дози опромінення 3,275 бер.
З архівної довідки Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 04.11.1993 року №24/19084 вбачається, що він ОСОБА_1 у складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 07.08.1987 року по 30.09.1987 року у кількості 53 календарних днів у промзоні ЧАЕС.
Отже, зазначеними вище письмовими доказами підтверджується факт виконання ним завдань по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом понад 14-ти календарних днів у 1987 році у зоні відчуження.
На думку позивача, той факт, що у архівній довідці Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 07.09.2016 року №3852/02, на яку, як на підставу відмови у призначенні пенсії, спирається відповідач, зазначено про відсутність документів військової частини 43187 у звязку з їх вилученням прокуратурою м. Москва у 1989 році та неможливість на сьогоднішній день відшукати такі документи у жодному разі не може бути підставою для відмови у призначенні йому пенсії, оскільки він не є особою, відповідальною за збереження необхідних документів військової частини відповідними органами і втрата документів відбулася не з його вини.
Позивач вважає рішення Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, ним до відповідача було надано всі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі трудову книжку з відповідними записами про стаж роботи; військовий квиток НК №4458921; архівну довідку Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 04.11.1993 року №24/19084; довідку Тячівського районного військового комісаріату від 15.11.2016 року №2121, де чітко підтверджується факт його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження та точна кількість відпрацьованих днів.
А тому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій, оформлене протоколом №49 від 16.11.2016 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України " про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з дня звернення за призначенням пенсії.
Представник відповідача подав письмове заперечення проти позову, у якому зазначив, що 14 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії по віку із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надав слідуючі документи: трудову книжку, військовий квиток та копію архівної довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАНС №24/19084 від 04.11.1993 року.
Беручи до уваги, що довідки управління хімічних військ Прикарпатського військового округу видавалися з помилками, то на даний час достовірність даних, зазначених в цих довідках, повторно підтверджується довідками Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, який є, на сьогоднішній день, зберігачем документів окремих військових частин.
Також, архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/10036, що надійшла до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі, містить дані лише дані про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 43187 з 07.08.1987 р. по 30.09.1987 р., проте відсутні відомості в яких населених пунктах чи обєктах зони відчуження та яку кількість днів відпрацьовано.
Також звертає увагу, що документами, доданими до заяви та наявними в матеріалах пенсійної справи не підтверджено період служби та населений пункт, а тому право на призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відсутнє. Підстав для зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону у ОСОБА_1 - немає, в звязку з чим Управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали повністю посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просять позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила посилаючись на викладені в письмовому запереченні обставини і просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Департаменту соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації в судове засідання не з'явився, так як згідно до поданої заяви просив розглянути справу у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 128 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
У цій же заяві представник третьої особи зазначив, що підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 і вважає їх обгрунтованими. На його думку неможливість на сьогоднішній день відшукати документи не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії громадянину, оскільки він не є особою, відповідальною за збереження документів військової частини, у складі якої приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і не повинен нести негативні наслідки за не збереження таких документів у вигляді відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. На його думку ловідка галузевого архіву Міністерства оборони України не скасовує архівну довідку від 04.11.1993 року за № 24\19084, видану управлінням хімічних військ ПрикВО. Крім цього, у 1997 році тимчасовою комісією по перевірці правильності видачі посвідчень " Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" Закарпатської облдержадміністрації , до складу якої входили представники Пенсійного фонду України в Закарпатській області та облвійськкомату, було перевірено та підтверджено правильність видачі посвідчення ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 України( а.с. 10).
У жовтня 2016 року позовач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і рішенням комісії по розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі від 16 листопада 2016 року за №49 було відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Підставою для відмови у призначенні пенсії, згідно вкладки до протоколу №49 від 16.11.2016 року стало те, що в архівній довідці, виданій Галузевим Державним архівом Міністерства Оборони України від 07.09.2016 року №3852/02 відсутні відсутні відомості про те, в яких ОСОБА_1 населених пунктах зони відчуження приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та яку кількість днів відпрацьовано в зоні. (а.с.14, 15).
Позивач вважає рішення Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, ним до відповідача було надано всі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі трудову книжку з відповідними записами про стаж роботи; військовий квиток НК №4458921; архівну довідку Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 04.11.1993 року №24/19084; довідку Тячівського районного військового комісаріату від 15.11.2016 року №2121, де чітко підтверджується факт його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження та точна кількість відпрацьованих днів.
Згідно оглянутої в судовому засіданні архівної довідки №24/19084 від 04.11.1993 року виданої Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу встановлено, що ОСОБА_1 в складі військової частини 43187 (Димарка) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження кількістю 53 дні з 07.08.1987 року по 30.09.1987 року та в населених пунктах Пром.зони ЧАЕС 12.08-19.08, 23.08, 25.08-14.09, 16.09.1987 роки( а.с.7).
З довідки, виданої Тячівським військовим комісаріатом за №2121 від 15.11.2016 року, стверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 07.08.1987 року по 30.09.1987 р. виконував службові обовязки по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи в 30-ти кілометровій зоні станції, у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР і в ЦРПС від 05.06.1986 р. №665-195. Вказаний період служби підлягає для зарахування у вислугу років на пільгових умовах 1 місяць служби за 3 місяці. Отримана доза радіоактивного опромінення складає 3,275 БЕР( а.с.8).
У військовому квитку ИК №4458921 від 15.06.1982 року також відображено, що ОСОБА_1 в період з 07.08. по 30.09.1987 р. виконував службові обовязки по ліквідації наслідків аварії в 30 км. зоні сектора №2 на Чорнобильській АЕС. Вказаний період у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР і в ЦРПС №665/195 від 5.06.1986 р. підлягає для зарахування у вислугу років на пільгових умовах 1 місяць служби за 3 місяці.Отримана доза радіоактивного опромінення складає 3,275 БЕР( а.с.9).
ОСОБА_1 також 22 листопада 1993 року було видане посвідчення " Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" 2 категорії серія А №040987 , правильність видачі якого у 1997 році підтверджено тимчасовою комісією по перевірці правильності видачі посвідчень " Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" Закарпатської облдержадміністрації( а.с.66).
А згідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №3852\02 від 07.09.2016 року, на яку посилається суб'єкт оскарження як на підставу для відмови у призначенні пенсії, містить дані лише дані про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 43187 з 07.08.1987 р. по 30.09.1987 р., проте відсутні відомості в яких населених пунктах чи обєктах зони відчуження та яку кількість днів відпрацьовано. Онак у цій же довідці зазначено про відсутність документів військової частини 43187 у зв'язку з їх вилученням прокуратурою м. Москви у 1989 році та неможливість їх відшукати на сьогоднішній день( а.с.16).
В ході розгляду даної справи, на власний запит позивач отримав довідку з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 14 березня 2017 року № 2\57941 , якою ще раз підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 9 серпня по 29 серпня 1987 року( а.с.40).
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.5,10 постанови КМУ від 20.01.1997р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
Також, статтею 1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 2 зазначеного Закону, залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
За змістом ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років.
Відповідно дост. 19 Конституції України- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
У відповідності дост. 71 ч. 1 і 2 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У справахщодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає,що відповідачем в даній справі, який заперечує проти позову, не доведено правомірність оспорюваного рішення, оскільки в даному випадку відповідач перевіряючи достовірність поданих позивачем документів обмежився запитом до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, від якого отримав довідку №3852\02 від 07.09.2016 року, на яку послався як на підставу для відмови у призначенні пенсії, так як та містить дані лише дані про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 43187 з 07.08.1987 р. по 30.09.1987 р., та відсутні відомості в яких населених пунктах чи об'єктах зони відчуження та яку кількість днів відпрацьовано.
Проте з таким висновком відповідача погодитися не можна, оскільки право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобовязані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.
При цьому у цій же довідці зазначено про відсутність документів військової частини 43187 у зв'язку з їх вилученням прокуратурою м. Москви у 1989 році та неможливість їх відшукати на сьогоднішній день, та ця довідка жодним чином не спростовує дані, які містяться у поданих позивачем документах, підтвердженням чого є інформація , отримана 14 березня 2017 року на власний запит позивача, якою підтверджено факт його участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 9 серпня по 29 серпня 1987 року( а.с.40).
Будь яких даних, які б вказували на недобросовісність чи несумлінність позивача з цього приводу відповідачем не наведено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 16 листопада 2016 року за №49 є підставним і підлягає до задоволення.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача саме призначити пенсію на пільгових умовах, то в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, так як призначення пенсії належить до компетенції відповідача.
Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати в частині сплати судового збору віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.9,11,41,71,158-163,167 КАС України,ст.ст. 10, 15, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 26Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі від 16 листопада 2016 року за №41 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобовязати Тячівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 України щодо призначення йому пенсії на пільгових умовах.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня її оголошення.
Головуючий: М.М.Розман
Судове рішення № 68587920, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 28.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 307/351/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: