Ухвала суду № 68587603, 30.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року м. Київ К/800/17665/17

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області)

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017

у справі № 813/6145/15 (876/10129/16)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Вест» (далі - позивач, ТОВ «Сакура-Вест»)

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сакура-Вест» звернулось у листопаді 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2015 № 0000782100.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Вважаючи вказану постанову такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2016 було залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю приписам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України внаслідок недодання до неї документа про сплату судового збору, а ухвалою від 23.02.2016 - повернуто відповідачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на не усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги особою, що її подала.

07.12.2016 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2015, одночасно заявивши й клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте останню ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України було залишено без руху в зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження. Апеляційним судом в цій ухвалі зазначено, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту можливість подати письмову заяву про поновлення такого строку із зазначенням поважних підстав його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку, протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку її подання, в обґрунтування якого відповідач посилався на неможливість сплатити судовий збір в зв'язку з відсутністю на рахунках суду коштів, призначених для його сплати.

Ухвалою від 01.03.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача ДПІ у Сихівському районі м. Львова на його правонаступника Галицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вже вказувалось в оскаржуваній ухвалі, обґрунтовуючи подане на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2016 клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, відповідач вказував на неможливість своєчасної сплати судового збору в зв'язку з відсутністю на рахунках коштів, призначених для його сплати, що й стало причиною пропуску строку апеляційного оскарження, при цьому, вказані підстави пропуску строку апеляційного оскарження не визнані апеляційним судом поважними, відповідач не навів інших причин пропуску такого строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не наведено будь-яких інших причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу та які б могли бути визнані поважними.

На думку колегії суддів, неможливість бюджетної установи, яка, звертаючись до суду, діє як суб'єкт владних повноважень, своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір не є поважною причиною пропуску нею певного процесуального строку.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Допустити заміну відповідача Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі № 813/6145/15 (876/10129/16) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько