Ухвала суду № 68587425, 21.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 серпня 2017 року м. Київ К/800/28590/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №580/1711/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2016 року.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ст. 189 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху на надано 30-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з зазначенням причин пропуску строку.

На виконання вимог ухвали скаржником було подано клопотання, в якому зазначено про те, що 12 грудня 2016 року скаржник вже звертався з даною касаційною скаргою, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року апеляційну скаргу повторно залишено без руху, а ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року була оскаржена в касаційному порядку, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Скаржник також зазначав, що послідовне проходження всіх інстанцій у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України за першою апеляційною скаргою від 12 грудня 2016 року позбавило можливості звернутися з повторною апеляційною скаргою з 01 січня 2017 року до 10 травня 2017 року, тобто до остаточного вирішення питання за попередньою апеляційною скаргою.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що касаційне оскарження ухвали про повернення первинної апеляційної скарги не може бути визнано об'єктивно непереборною обставиною, яка не залежала від волевиявлення особи, оскільки положеннями КАС України не встановлено заборони подавати апеляційну скаргу (повторну апеляційну скаргу) під час проходження процедури касаційного оскарження рішення суду, яким вирішувалося питання про повернення первинної апеляційної скарги.

Також слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невмотивоване задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №580/1711/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лебединського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова