Постанова № 68587044, 31.08.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Галасюк Р.А.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

ПОСТАНОВА

іменем України

"31" серпня 2017 р. Справа № 806/660/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Москаленка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "14" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Військова частина польова пошта В4745 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги за інвалідністю та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову допомогу за інвалідністю в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, а саме - 182 700,00 грн.

Корольовським районним судом м.Житомира позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги протиправною.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент звернення, в розмірі 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та не застосовано належні норми законодавства до спірних правовідносин.

Апелянт у своїх доводах посилається на те, що позивачем при зверненні до суду, зазначено, що під час виконання службових обов'язків в ході проведення заходів антитерористичної операції під час обстрілу отримав численні травми, згідно заключень військово-лікарської комісії та медико-соціальної лікарської комісії йому встановлено третю групу інвалідності. Однак, суд, вказавши на застосування Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року (далі - Постанова № 975) та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", прийняв рішення, яке суперечить спірним правовідносинам. Апелянт мотивує свою позицію тим, що за інформацією військової частини польова пошта В4745 в ході проведеного службового розслідування встановлено, що довідки про отримання травм підполковником ОСОБА_3 складені незаконно та документально не підтверджені, у зв'язку з чим передані до органів прокуратури. Наразі військовою прокуратурою Донецького гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016051100000100 від 13.02.2016 року, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань по ч.2 ст.15, ч.3 ст.140 КК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представників особи, що подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на офіційний запит позивача від 27.11.2015 року до командувача високомобільних десантних військ України, повідомлено, що Департаментом фінансів МО України листом від 05.11.2015 року № 248/3/6/3250 вказано призупинити йому виплату одноразової грошової допомоги за інвалідністю.

На безпосередній запит позивача до Департаменту фінансів МО України, відповідач листом від 17.12.2015 року № 248/3/6/2682/3951 аналогічно повідомив про призупинення виплати до одержання документів з прокуратури, за якими буде визначено, чи підтверджується факт підробки.

У відповідь на скаргу позивача від 01.02.2016 року щодо незаконних дій відповідача з невиплати належної йому допомоги, військова прокуратура Донецького гарнізону листом від 25.02.2015 року № 813 вих-16 також повідомила про нарахування позивачу 182 700,00 грн. грошової допомоги та зазначила, що не має повноважень зобов'язати відповідача виплатити нараховану йому грошову допомогу, вказавши, що за захистом його майнових прав, необхідно звернутись до суду.

Суд першої інстанції також звернув увагу, що саме кримінальне провадження за фактом підробки документів невстановленими особами відкрито лише 13.02.2016 року, хоча ще за три місяці до цього 05.11.2015 року Департамент фінансів МО України листом №248/3/6/3250 вказав військовій частині польова пошта В4745 призупинити виплату допомоги до одержання документів з прокуратури. Право на одержання такої допомоги виникло у позивача в момент присвоєння лікарською комісією йому інвалідності на підставі імперативного положення ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд першої інстанції зробив висновок, що сам по собі факт проведення службового розслідування, або навіть існування кримінального провадження, тим більше, що і таке розслідування і кримінальне провадження є фактовими, не можуть слугувати підставами невиплати гарантованої державою виплати і у зв'язку з вищезазначемим вбачає підстави для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Аналогічні вимоги містяться у п.19 Порядку, затвердженого Постановою № 975.

Відповідно до п.4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року (далі - Наказ № 530), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

Відповідно до п.4.10 Наказу № 530, департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України. Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.

З вищенаведених норм законодавства направлення документів на призначення виплат, виплата коштів безпосередньо здійснюється військовою частиною, а тому військова частина уповноважена перевіряти подані документи та її висновки є підставою для прийняття відповідних рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані недостовірні відомості щодо призначення одноразової грошової допомоги, що встановлено матеріалами службової перевірки. Зокрема, актом службового розслідування встановлено, що службові особи, за чиїм підписом видано вказані накази, а саме підполковник ОСОБА_6 та підполковник ОСОБА_7 письмово пояснили, що не підписували вищевказаних наказів (пояснення містяться в матеріалах справи). Крім того, в діловодстві військової частини польова пошта В1611 вказані акти відсутні, крім того, зі слів голови комісії майора ОСОБА_8 спеціальні розслідування за вказаним фактом не були закінчені та Акти спеціальних розслідувань не складалися. Разом з цим, вказані довідки видані за підписом підполковника ОСОБА_6, який стверджує, що не підписував вказаних документів.

Колегія суддів, вважає, що сам факт того, що на момент розгляду справи не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність пояснень військового керівництва військової частини польова пошта В1611 відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "14" листопада 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" серпня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3-представнику позивача: - ОСОБА_4 АДРЕСА_2

4- відповідачу: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський,6,м.Київ,03168

5-третій особі: Військова частина польова пошта В4745 - м.Дружківка,Донецька область,84200,