Ухвала суду № 68587039, 29.08.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/592/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

29 серпня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шклярука Д.В.,

представника позивача: Стирнік Ю.В.,

представників відповідача: Кононова В.Д., Шаталюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спредом" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем у період з 03.03.2017 року по 10.03.2017 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій із суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ «Бонпассаж» та ТОВ «Оушен Сістемс» за період з 01.11.2015 року по 23.11.2016 року.

Підставою для проведення вказаної перевірки стала ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2016 року по справі № 127/24643/16-к, провадження № 1-кс/127/8731/16 щодо призначення проведення вказаної перевірки. Проведення перевірки доручено відповідачеві.

Перевірка проведена згідно направлення від 03.03.2017 року № 356 та наказу від 03.03.2017 року за № 272.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.03.2017 року за № 113/1401/39177989, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 139092 грн. та п.198.1., 198.3., 198.6. ст.. 198, п. 200.2. ст.. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим занижено податок на додану вартість за період з 01.11.2015 року по 30.06.2016 року на загальну суму 154547 грн., у тому числі: листопад 2015 року - 74021 грн.; грудень 2015 року - 31888 грн.; лютий 2016 року - 4224 грн.; березень 2016 року - 15521 грн.; квітень 2016 року - 21574 грн.; червень 2016 року - 7319 грн.

Вказані порушення встановлені у зв'язку із тим, що позивачем завищені витрати, оскільки до їх складу віднесені господарські операції із вказаними контрагентами, а також безпідставно віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ по цим же операціям.

В акті зазначено, що згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2016 року по кримінальному провадженню за № 12016020000000279, яке внесено до відповідного реєстру 01.09.2016 року, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи позивача під час проведення ремонтно-будівельних робіт на державних установах, згідно укладених договорів, шляхом внесення неправдивих відомостей до декларацій з ПДВ, сформованих від проведення безтоварних операцій з суб'єктами підприємницької діяльності, що містять ознаки фіктивності, здійснили розтрату бюджетних коштів. Вживалися заходи щодо встановлення фактичного місця знаходження ТОВ «Бонпассаж» та ТОВ «Оушен Сістемс», але не виявилося за можливе.

Від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва отримано податкову інформацію від 17.12.2015 року № 512/26-53-15-01/39926939, якою не підтверджено проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Бонпассаж» з контрагентами постачальниками та покупцями за листопад 2015 року. Так, підприємство на 4 квартал 2015 року (листопад) на подавало: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків (форма 1ДФ); звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. На підприємстві рахується лише 5 працівників. За цей період підприємством задекларовані лише господарські операції щодо маркетингових послуг з просування товару, продовольчих товарів.

Від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва також отримано податкову інформацію від 11.02.2016 року № 652/23-53-15-01/40099972, якою не підтверджено проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Оушен Сістемс» з контрагентами постачальниками та покупцями за грудень 2015 року. Так підприємство на 4 квартал 2015 року на подавало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків (форма 1ДФ); згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на підприємстві рахується лише 1 працівник. За цей період підприємством задекларовані лише господарські операції щодо маркетингових послуг, насіння соняшнику та продовольчих товарів.

Крім цього, у акті зазначено, що згідно допитів свідків в рамках кримінального провадження, а саме, головного інженера позивача ОСОБА_6 та виконроба ОСОБА_7 встановлено, що позивачем проводились ремонтно-будівельні роботи, здійснювалась закупівля будівельних матеріалів, наймані працівники проживали у м. Вінниця, з вказаними контрагентами не працювали.

В ході кримінального провадження за № 42016000000000866 від 29.03.2016 року директор ТОВ «Оушен Сістемс» ОСОБА_8 пояснив, що не має відношення до цього підприємства.

На підставі вказаного відповідачем зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій із ТОВ «Бонпассаж» та ТОВ «Оушен Сістемс» у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження мети придбання позивачем ремонтно-будівельних робіт від вказаних контрагентів та яким чином вказані роботи використано ним у своїй господарській діяльності. Відсутність факту реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних бухгалтерських документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників операції.

На вказаний акт перевірки позивачем надані заперечення від 24.03.2017 року № 24/03, які листом відповідача від 29.03.2-17 року залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем 03.04.2017 року прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

- № 00021411401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 139093 грн.

- № 00021511401, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 154547 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 38637 грн., загальна сума 193184 грн.

Позивач не погодилась із вказаними рішеннями та звернулась до суду із цим позовом.

Згідно підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі ПК України) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2015 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Бонпассаж» (субпідрядник) укладений договір № 09/11 на будування відповідних об'єктів на території України своїми силами та засобами відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та у визначені строки. Генпідрядник передає субпідряднику будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію. Прийом робіт здійснюється на підставі акту, що підписується обома сторонами. На виконання зобов'язань по вказаному договору до матеріалів справи надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботі, розписки та акти щодо передання будівельних матеріалів, акти передачі будівельного майданчика.

07.12.2015 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Оушен Сістемс» (субпідрядник) укладений договір № 07/12 на будування відповідних об'єктів на території України своїми силами та засобами відповідно до затвердженої проектно -кошторисної документації та у визначені строки. Генпідрядник передає субпідряднику будівельний майданчик та проектно - кошторисну документацію. Прийом робіт здійснюється на підставі акту, що підписується обома сторонами. На виконання зобов'язань по вказаному договору до матеріалів справи надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботі, розписки та акти щодо передання будівельних матеріалів, акти передачі будівельного майданчика.

Зазначені договори субпідряду були укладені на виконання договірних зобов'язань позивача за договорами підряду з бюджетними установами, які надані позивачем до матеріалів справи.

До матеріалів справи надана довідка Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 29.09.2016 року за № 03-13/51з щодо зустрічної звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Дошкільного навчального закладу № 37 з ТОВ «Спредом» за період з 02.11.2015 року по 08.09.2016 року. Згідно цієї довідки встановлено, що між позивачем та закладом були укладені договори від 20.10.2015 року на виконання проектно-кошторисної документації на реконструкцію приміщень та інженерних мереж та від 02.11.2015 року договір на виконання робіт з реконструкції. До зустрічної звірки надані усі первинні документи, які підтвердили факт виконання вказаних договорів з боку позивача. Під час проведення звірки ретельно вивчалися акти виконаних будівельних ресурсів, розмір адміністративних витрат, розмір кошторисного прибутку, заробітна плата, правильність формування витрат основних будівельних матеріалів, а також здійснювалось співставлення звіту про витрати основних матеріалів із рухом товарно-матеріальних цінностей по складу. У ході вказаних вивчень жодних розбіжностей не встановлено. Під час проведення вказаної звірки встановлена відсутність ТОВ «Бонпассаж» за місцем реєстрації.

До матеріалів справи також надана довідка Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 30.09.2016 року за № 03-13/52з щодо зустрічної звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 Вінницької області з ТОВ «Спредом» за період з 10.11.2015 року по 08.09.2016 року та акт Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 17.10.2016 року за № 03-13/22 щодо позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності цієї школи за вказаний період. Згідно цієї довідки встановлено, що між позивачем та школою були укладені договори від 09.11.2015 року на виконання проектно-кошторисної документації на капітальних ремонт сходових клітин перед центральних входом приміщення та від 10.11.2015 року договір на виконання капітального ремонту. До зустрічної звірки надані усі первинні документи, які підтвердили факт виконання вказаних договорів з боку позивача. Під час проведення звірки ретельно вивчалися акти виконаних будівельних ресурсів, розмір адміністративних витрат, розмір кошторисного прибутку, заробітна плата, правильність формування витрат основних будівельних матеріалів, а також здійснювалось співставлення звіту про витрати основних матеріалів із рухом товарно-матеріальних цінностей по складу. У ході вказаних вивчень жодних розбіжностей не встановлено.

Згідно вказано акту позапланової ревізії школою проведена експертиза кошторисної документації, яка була виготовлена позивачем. У висновку експертизи зазначено, що документація виготовлена у відповідності до вимог ДСТУ БД 1.1.-1-2013 Правила визначення вартості будівництва та відповідно до поточних цін станом на 12.10.2015 року. Ревізією також встановлено фактичне виконання робіт позивачем, хоча і з перевищенням обсягів виконаних робіт.

Також надана довідка Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 03.10.2016 року за № 08-13/14з щодо зустрічної звірки з питань документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та розрахунків, що здійснювалися між Бохоницькою сільською радою та ТОВ «Спредом» за період з 28.10.2015 року по 08.09.2016 року та акт Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 10.10.2016 року за № 08-13/17 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності цієї ради за вказаний період. Згідно цієї довідки встановлено, що між позивачем та радою укладений підрядний договір від 28.10.2015 року на виконання капітального ремонту зовнішніх стін з наступним утепленням будинку дитячого садка «Дзвіночок» в с. Бохоники. До перевірки також надані договори від 09.11.2015 року та від 07.12.2015 року, відповідно до яких субпідрядники ТОВ «Бонпассаж» та ТОВ «Оушен Сістемс» на замовлення позивача виконали вказані роботи. Під час проведення звірки встановлена відсутність субпідрядників за юридичною адресою. Під час проведення звірки, крім іншого, перевірялась правильність формування фактичних витрат по будівельним матеріалам, проведено співставлення вартість будівельних матеріалів та розбіжностей не виявлено. До зустрічної звірки надані первинні документи, які підтвердили виконання договору з боку позивача.

Згідно вказано акту позапланової ревізії встановлено фактичне виконання робіт позивачем без перевищень обсягів виконаних робіт.

Крім цього, до матеріалів справи надані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців стосовно контрагентів позивача. За вказаними відомостями контрагенти станом на період виконання договірних зобов'язань були зареєстровані у якості юридичних осіб та мали статус платників податків.

До того ж, серед визначених видів діяльності ТОВ «Бонпассаж» зазначені - підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 43.12.), інші будівельно-монтажні роботи (КВЕД 43.29.), організація будівництва будівель (КВЕД 41.10.), будівництво будівель (КВЕД 41.20.), будівництво житлових та нежитлових будівель (КВЕД 41.20.) та будівництво доріг та автострад (КВЕД 42.11.). Серед визначених видів діяльності ТОВ «Оушен Сістемс» зазначені - будівництво інших споруд (КВЕД 42.99.), підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 4.12.) тощо.

Надані позивачем первинні документи, по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин, суд зазначає, що позивачем суду надані усі первинні документи, які підтверджують факт виконання ним та, відповідно, його субпідрядниками, будівельних робіт на бюджетних установах міста. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність реального вчинення господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи відповідач також не заперечував проти наявності факту здійснення будівельних робіт на об'єктах, які належать бюджетних установам. Наявність же інших субпідрядників, окрім вказаних, або взагалі інших виконавців ані відповідачем, ані під час кримінального провадження не встановлена.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства, з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 п. 7 Висновків Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України за 2010-2011 роки, саме з вказаного приводу, визначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником ПДВ до податкового кредиту (постанова від 31.01.2011 року справа № 21-47а-10).

Частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог частини першої статті 244.2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судова практика вирішення податкових спорів також виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Інтерсплав проти України ще у 2007 році та інших аналогічних справах («Булвес» АД проти Болгарії 2009 рік, Бізнес Супорт Центр проти Болгарії 2010 рік) зазначено про те, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчиненні його контрагентом, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд також зазначає, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі на який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на показання свідків під час кримінального провадження, з огляду на наступне.

Докази, а саме показання свідків, зібрані під час кримінального провадження, є такими лише саме у цьому кримінальному провадженні.

Згідно частиною четвертою статті 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на викладене, суд може прийняти до уваги лише вирок суду у кримінальному провадженні.

Крім цього, постановою про закриття кримінального провадження від 20.04.2017 року кримінальне провадження № 12016020000000279, яке внесено до відповідного реєстру 01.09.2016 року, закрите у зв'язку із відсутністю у діях службових осіб позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.

З огляду на викладене, висновки відповідача щодо завищення позивачем сум податкового кредиту та витрат по проведеним фінансово-господарським операціям з вказаними контрагентами є необґрунтованими.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 вересня 2017 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.