Ухвала суду № 68586565, 29.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2017 року

справа № 808/532/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон», в якому позивач просить: визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови в оформленні Висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 2732064,24 грн., які оформлені відповідачем листом від 25.01.2017 № 4194/10/28-10-42-01-11; зобов’язати відповідача надати до ГУ ДКСУ в Запорізькій області Висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 2732064,24 грн., які зарахувати на поточний рахунок 26001962491256 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з грудня 2013 року по лютий 2015 року позивач, як платник податку на прибуток, щомісячно сплачував авансові внески з податку на прибуток у порядку і в строки, встановлені для місячного податкового періоду. Загальна сума авансових внесків за вказаний період складає 2772567,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Пізніше позивачем, а саме 09.02.2015, 26.02.2016, 06.05.2016, у встановленому законом порядку було подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, 2015 та І квартал 2016 року відповідно, що не заперечується відповідачем.

Після подання звітних податкових декларацій з податку на прибуток підприємств у позивача виникла сума надміру сплаченого до бюджету грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2732064,24 грн. за рахунок надлишкових попередніх сплат авансових внесків, що також не спростовується відповідачем.

Позивач 21.12.2016 звернувся до відповідача з листом «Про повернення суми попередньої оплати», за результатом розгляду якого листом від 25.01.2017 № 4194/10/28-10-42-01-11 податковим органом повідомлено, що 05.10.2015 було проведено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств. По рахунку позивача переплата у розмірі 2732064,24 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код платежу 11023300) станом на 06.10.2015 перенесена на ІКПП податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код платежу 11020300). З огляду на викладене, відповідач запропонував позивачу розглянути питання щодо використання надміру сплачених платежів в рахунок сплати майбутніх грошових зобов’язань з цих платежів.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що обов’язковою умовою для здійснення повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми. Оскільки авансові внески за платіжними дорученнями № 9110 та № 9526 на загальну суму 238284,00 грн. були сплачені позивачем 04.12.2013 та 13.12.2013, у позивача відсутнє законне право на повернення надміру сплаченого податку на прибуток в частині цієї суми. Крім того, діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. п. 43.3-43.6 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що сплачені суб’єктом господарювання авансові внески з податку на прибуток набувають статусу надміру сплаченого грошового зобов’язання не з моменту перерахування відповідних сум до бюджету, а після подання звітної податкової декларації, адже обов’язковою ознакою надміру сплаченого грошового зобов’язання є наявність перерахування коштів з понад нарахованої суми грошових зобов'язань.

Враховуючи викладене, а також той факт, що самим відповідачем не оскаржується наявність переплати податку на прибуток в сумі 2732064,24 грн. та відсутність у позивача на момент звернення з заявою про повернення надміру сплачених коштів податкового органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача.

При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність у бюджетному розписі окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток не може бути обґрунтованою підставою для позбавлення платника податків щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов’язань, адже таке право гарантовано платнику податків законом.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року в адміністративній справі № 808/532/17- без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 31 серпня 2017 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова