Ухвала суду № 68584643, 29.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/20592/16-ц Провадження № 22-ц/772/2182/2017Головуючий в суді першої інстанції Ан О. В.Категорія 27Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року в справі за позовом

Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

встановила:

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-B02/056/2008 , згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 30000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09.06.2037 року. Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином умови кредитного договору, тому утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.07.2016 року становить 27892,68 доларів США, з яких залишок заборгованості за кредитом становить - 23275,62 доларів США, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4 частини 2 кредитного договору становить - 4617,06 доларів США., що зумовило звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість в сумі 27892,68 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто два долари США 68 центів США), що еквівалентно станом на 18.10.2016 року 719156,97 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят шість гривень 97 коп.) з яких залишок заборгованості за кредитом становить - 23275,62 доларів США (двадцять три тисячі двісті сімдесят п'ять доларів США 62 центи США), заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4 частини 2 кредитного договору - 4617,06 доларів США (чотири тисячі шістсот сімнадцять доларів США 06 центів США). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_2 через представника за довіреністю ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено за відсутності відповідача, чим порушено принцип змагальності, оскільки суд вирішив справу на підставі даних та доказів, які були подані лише позивачем, не з'ясувавши при цьому думки відповідача, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи.

Представник позивача Марейчик Н.О. в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву в якій просила суд, справу розглядати у її відсутність, також зазначила, що вимоги апеляційної скарги не визнає у повному обсязі, а її доводи вважає надуманими та недоведеними, оскаржуване рішення на думку позивача є законним та обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-BO2/056/2008 (далі Кредитний договір), згідно умов якого банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 30000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09.06.2037 року (а.с.5-9). Відповідно до додатку № 1 до Кредитного договору № ML-В02/056/2008 від 09.06.2008 року визначено графік погашення платежів (а.с.12-18).

23.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору № ML-В02/056/2008 від 09.06.2008 року (а.с.10-11).

Кредитною заявкою від 09.06.2008 року підтверджено, що позичальнику ОСОБА_2 видано кредит в розмірі 30000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий на її ім'я в АТ «ОТП Банк» (а.с.19).

Валютним меморіальним ордером № 3 від 09.06.2008 року підтверджено видачу кредиту згідно до Кредитного договору № ML-В02/056/2008 від 09.06.2008 року в сумі 30000 доларів США, у еквіваленті 145530 грн.(а.с.20).

З виписки по рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 вбачається, що 09.06.2008 року на вказаний рахунок перераховано кошти в сумі 30000 доларів США (еквівалент 145530 грн.) (а.с.21)

Досудова вимога від 13.07.2016 року Вих. №13071604 свідчить про те, що банк звертався до ОСОБА_2 з вимогою дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором. Вказану вимогу направлено на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом, який було повернуто банку поштовим відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с.22-23).

Таким чином, взятих за Кредитним договором обов'язків відповідач належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості за вказаним договором, яка станом на 08.07.2016 року становить 27892,68 доларів США, з яких залишок заборгованості за кредитом становить - 23275,62 доларів США, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4 частини 2 кредитного договору становить - 4617,06 доларів США (а.с.24).

Встановлені судом першої інстанції обставини, вказують на те, що сторони дійшли істотних умов договору, в зв'язку з чим відповідач взяла на себе зобов'язання здійснювати повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, а сукупністю наведених доказів підтверджено, що позивачем умови кредитного договору та додаткового договору до нього виконані в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1.6.1 п.1.6 Кредитного договору, відповідач ОСОБА_2, зобов'язана повністю повернути банку суму отриманого за цим договором кредиту не пізніше дати останнього повернення кредиту та відповідно до умов встановлених ст. 1.5 договору.

Згідно п.п. 1.5.1 п.1.5. Кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється позивальником щомісячно у розмірі та строки визначені у графіку платежів.

Пунктом п.п. 1.5.1.1. п.1.5. Кредитного договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в графіку платежів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки протягом тривалого часу відповідач не виконувала умови повернення кредитних коштів, допустила виникнення заборгованості, позивач отримав право дострокового повернення кредиту та нарахування відсотків у відповідності до п.п. 1.4 ч. 2 Кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем вимоги про досудове врегулювання спору, так як у матеріалах справи відсутні докази вручення вимоги відповідачу не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 2.1.1.2 додаткового договору № 1 від 23.12.2011 року до Кредитного договору № ML-В02/056/2008 від 09.06.2008 року, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань, при цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з дати отримання вимоги. Для цілей відправки вимоги за допомогою засобів поштового зв'язку, сторони дійшли згоди, що у випадку неотримання позичальником вимоги, відправленої банком рекомендованим листом на адресу позичальника, зазначену в кредитному договорі чи іншу відому банку адресу позичальника, та повернення до банку відповідного документу поштової організації з відміткою про неотримання позичальником листа з вимогою, з будь-яких причин, зокрема ухилення позичальника від належного отримання вимоги, з інших причин, тощо, вимога вважається отриманою позичальником на 7 календарний день з дати відправки вимоги. Виконання боргових зобов'язань в цілому, у випадку неотримання позичальником вимоги, повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з моменту, коли вимога вважається отриманою.

Відповідно до п. 2.3.5 Кредитного договору позичальник зобов'язується у двотижневий строк повідомити банк про втрату або зміну постійного місця працевлаштування, фактичної адреси проживання, номера телефону.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості розміру стягнутих з відповідача сум заборгованості за Кредитним договором не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, оскільки доказів, які б спростували наданий банком розрахунок відповідач не надала.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.