Рішення № 68584596, 23.08.2017, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

"23" серпня 2017 р. 145/2175/16-ц

2/145/253/2017

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

за участю секретаря Тихої О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення на предмет іпотеки, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2,

встановив:

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду із заявою, в якій вказує, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№ від «29» червня 2010 року та Договору відступлення прав вимоги № б/н від «29» червня 2010 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та Договором іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1.

До ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 р. та до ОСОБА_1 за Договором іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 р.

Згідно Кредитного договору №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та Закритим Акціонерним Товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «ОТП Банк», надав Відповідачу кредит в сумі 19 995, 50 доларів США.

ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Кредитору вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п.п. 1.6. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі. Згідно з п.п. 1.5,1. Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися щомісяця у розмірі та строки визначені кредитним договором.

Зобов'язання по Кредитному договору ОСОБА_2 не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Станом на 15.04.2014 року, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором становить 24 471,34 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 317 566, 77 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 19 617, 54 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 254 578, 58 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. частини 2 кредитного договору, складає 4 853, 80 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 62 988, 19 грн.

Неодноразові спроби позивача врегулювати питання погашення ОСОБА_2 кредитної заборгованості в досудовому порядку не призвели до позитивних результатів.

Станом на 15.04.2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 1 159 118, 87 грн.

29 жовтня 2014 року Тиврівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення по цивільній справі № 145/1010/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року.

Вказане рішення суду набуло законної сили, а виконавчі листи по цивільній справі № 145/1010/14-ц про стягнення боргу з боржника позивачем - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 21 жовтня 2015 року направлені на примусове виконання. Виконавче провадження було відкрито, проведені виконавчі дії, проте стягнення за виконавчим листом не проводились.

Таким чином, станом на момент пред'явлення даного позову борг не погашено ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір Іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_3 «29» листопада 2007 року, за реєстровим №3487, відповідно до якого встановлено, що відповідач передав Банку в іпотеку, належний йому на праві власності на підставі Свідоцтва № 318 про право власності на житло від 12 вересня 2007 року житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 44,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71; на підставі державного акту на право власності на землю серія ЯД № 384693, виданого Яришівською сільською радою Тиврівського району 26 вересня 2007 року земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0524587900:02:003:0102, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71.

Пункт 1.1. Договору Іпотеки встановлює, що даний договір забезпечують вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року. Також встановлено, що відповідач як майновий поручитель стверджує, що він ознайомлений зі змістом основних зобов'язань, які забезпечені іпотекою, та не має претензій до умов Кредитного договору, а також дає свою згоду на забезпечення іпотекою обов'язків Позичальника.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури передбаченої статтею 41 цього Закону, тобто реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною не нижче 221 739, 00 грн., що визначена сторонами під час укладання Договору іпотеки.

Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню відповідного слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови. Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом України «Про мораторій», не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій» не підлягає виконанню. Відповідну правову позицію висловлено Верховним судом України в постановах від 30 вересня 2015 року у справах №6-1825цс15 та №6-1494цс15.

Просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 44,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0524587900:02:003:0102, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71 та належать ОСОБА_1, а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникла на підставі Кредитного договору № МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року в розмірі 24 471,34 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 317 566, 77 грн. та пені в розмірі 1 159 118, 87 грн. та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статтею 39, 41 Закону України «Про іпотеку», а саме - шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, за початковою ціною, яку визначить суб'єкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не нижчою за 221 739, 00 грн., що визначена сторонами під час укладання Договору іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, просить розглянути справу у його відсутності, позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, хоч про слухання справи повідомлена своєчасно, заяви про відкладення розгляду справи, про слухання справи у її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявились в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоч про слухання справи повідомлений своєчасно, заяви про відкладення розгляду справи, про слухання справи у його відсутності до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

За правилами ч.1 ст.589 ЦК України та ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ч.1 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку».

За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Також у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№ від «29» червня 2010 року та Договору відступлення прав вимоги № б/н від «29» червня 2010 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та Договором іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1

До ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 р. та до ОСОБА_1 за Договором іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 р.

29 жовтня 2014 року Тиврівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення у цивільній справі № 145/1010/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 р.: залишок заборгованості за кредитом становить 19 617, 54 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 254 578, 58 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. ч.2 кредитного договору, складає 4 853, 80 доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 62 988, 19 грн., та пеню в розмірі 1 159 118, 87 грн.

Вказане рішення суду набуло законної сили, а виконавчі листи по цивільній справі № 145/1010/14-ц про стягнення боргу з боржника Позивачем - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 21 жовтня 2015 року направлені на примусове виконання.

Борг за кредитним договором перед позивачем не погашено ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року між Банком та ОСОБА_1, було укладено договір Іпотеки № РМL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_3 29 листопада 2007 року, за реєстровим №3487, відповідно до якого відповідач передав Банку в іпотеку, належне йому на праві власності на підставі Свідоцтва №318 про право власності на житло від 12 вересня 2007 року, виданого виконкомом Яришівської сільської ради Тиврівського району, згідно рішення від 18 липня 2007 року № 43 та зареєстрованого КП «ВООБТІ» 18 вересня 2007 року в реєстровій книзі №2 за реєстровим №354, житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 44,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71; на підставі державного акту на право власності на землю серія ЯД № 384693, виданого Яришівською сільською радою Тиврівського району 26 вересня 2007 року на підставі рішення 10 сесії 05 скликання Яришівської сільської ради від 05 липня 2007 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010787900080 земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0524587900:02:003:0102, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71.

Пункт 1.1. Договору Іпотеки встановлює, що даний договір забезпечують вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року. Також встановлено, що відповідач як майновий поручитель стверджує, що він ознайомлений зі змістом основних зобов'язань, які забезпечені іпотекою, та не має претензій до умов Кредитного договору, а також дає свою згоду на забезпечення іпотекою обов'язків Позичальника.

Крім того, судом враховуються положення договору іпотеки, укладеного між сторонами, пунктами 6.1.- 6.2. п. 6 якого передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Кредитного договору, Іпотекодержатель (Позивач) має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, а відповідно до пп. 6.3 п. 6 звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 514, 516, 526, 575, 589, 590, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 34, 35, 36, 37, 39 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 60, 79, 85 ч.1, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив :

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 44,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0524587900:02:003:0102, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н, с. Яришівка, по вулиці Леніна, під номером 71 та належать ОСОБА_1, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникла на підставі Кредитного договору №МL-В01/050/2007 від 29.11.2007 року в розмірі 24 471,34 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят один і 34/100) доларів США еквівалентом на 15.04.2014 року становить 317 566, 77 грн. (триста сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість грн. п'ятдесят сім коп.) та пені в розмірі 1 159 118, 87 грн. (один мільйон сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімнадцять грн. вісімдесят сім коп.) та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статтею 39, 41 Закону України «Про іпотеку», а саме - шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, за початковою ціною, яку визначить суб'єкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не нижчою за 221 739, 00 грн. (двісті двадцять одна тисяча сімсот тридцять дев'ять грн.), що визначена сторонами під час укладання Договору іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі

1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Тиврівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя І.О.Ратушняк