Рішення № 68583487, 30.08.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Чебуришкіна Н.Ю.

за участю: представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1, ОСОБА_2. яка діє в інтересах ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 10 травня 2017 року,

встановила:

В січні 2017 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом.

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 318322 гривні 64 копійки.

Позивач посилався на те, що 21 лютого 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 16000 доларів США з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 14 процентів на строк до 10 лютого 2017 року.

13 квітня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився за виконання ОСОБА_4 умов вказаного вище кредитного договору.

25 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ПАТ «ДельтаБанк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги в тому числі за вказаним вище договором.

Внаслідок невиконання позичальником своїх обовязків за кредитним договором станом на 22 грудня 2016 року у нього є заборгованість в сумі 318322 гривні 64 копійки, яка складається з тіла кредиту в сумі 179871 гривня 39 копійок, відсотків в сумі 70831 гривні 23 копійки, пені в сумі 67620 гривень 2 копійки.

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 10 травня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 318322 гривні 64 копійки.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДельтаБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив право вимоги до поручителя, оскільки не направив йому вимогу чи претензію щодо сплати боргу позичальника, а лише звернувся до суду з позовом.

Порука ОСОБА_3 припинилася, оскільки ПАТ «ДельтаБанк» не звернувся до поручителя з вимогою про сплату боргу протягом шестимісячного строку від для настання основного зобовязання.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, за змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 10 договору поруки від 13 квітня 2007 року вбачається, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами частини четвертої статті 559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем свої обовязків, передбачених основним зобовязанням.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 16000 доларів США з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 14 процентів на строк до 10 лютого 2017 року (а.с.7-13).

13 квітня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений додатковий договір №1 про внесення змін до кредитного договору від 21 лютого 2007 року.

Згідно умов додаткової угоди сума кредиту, яка надається позичальнику збільшена до 23000 доларів США (а.с.14-17)

13 квітня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився за виконання ОСОБА_4 умов вказаного вище кредитного договору (а.с.18).

25 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ПАТ «ДельтаБанк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, в тому числі за вказаним вище договором (а.с.25-28).

Колегія суддів вважає пральним висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок невиконання позичальником своїх обовязків за кредитним договором станом на 22 грудня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 318322 гривні 64 копійки, яка складається з тіла кредиту в сумі 179871 гривня 39 копійок, відсотків в сумі 70831 гривні 23 копійки, пені в сумі 67620 гривень 2 копійки та вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_4

Однак помилковим є висновок суду про те, що порука ОСОБА_3 припинилася щодо всього обсягу зобовязань позичальника, оскільки ПАТ «ДельтаБанк» не звернувся до поручителя з вимогою про сплату боргу протягом шестимісячного строку від для настання основного зобовязання.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1 від 13 квітня 2007 року про внесення змін до кредитного договору від 21 лютого 2007 року строк дії кредитного договору був встановлений до 10 лютого 2017 року (а.с.14).

Частиною першою статті 553 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої стаття 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Порука це строкове зобовязання і незалежно від установлення строку її дії договором чи законом сплив цього строку припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, що визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовязань боржника не означають, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу.

ОСОБА_4 зобовязався перед банком повернути суму кредиту з процентами до 10 лютого 2017 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, разом із установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобовязання згідно з частиною третьою стаття 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Чергові платежі боржник повинен був здійснювати в період з 1 по 10 число кожного місяця, а останній платіж боржник повинен був здійснити не пізніше 10 лютого 2017 року, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя щодо щомісячних платежів.

У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Таку правову позицію Верховний Суд України виклав в своїх постановах від 23 грудня 2015 року у справі № 6-436цс15 та від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 16 січня 2017 року.

ПАТ «Дельта Банк» як кредитор не змінював строк виконання основного зобовязання за кредитним договором та просив стягнути з відповідачів поточну заборгованість станом на 22 грудня 2016 року.

Отже, порука ОСОБА_3 припинилась щодо місячних платежів, які мали бути здійснені до 16 липня 2016 року, а тому з нього підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість по щомісячним платежам за період з 16 липня 2016 року по 22 грудня 2017 року.

За період з 16 липня 2016 року по 22 грудня 2016 року у позичальника відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитним договором та розрахунку заборгованості виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 965 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30 серпня 2017 року становить 24549 гривень 60 копійок, заборгованості по відсоткам в сумі 413 доларів США 92 центи, що становить 10530 гривень 12 копійок та пені в сумі 28315 гривень 45 копійок.

Вказана заборгованість підлягає солідарному стягненню з поручителя та позичальника.

Решта заборгованості за кредитним договором, яка виникла за період дії кредитного договору та складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5840 доларів США 74 цента, що за курсом НБУ станом на 30 серпня 2017 року становить 148 588 гривень 43 копійки, заборгованості по відсоткам в сумі 2266 доларів США 10 центів, що становить 57649 гривень 58 копійок, пені в сумі 39304 гривні 57 копійок підлягає стягненню з позичальника.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» боргу за кредитним договором, який виник за період з 16 липня 2016 року по 22 грудня 2016 року та складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 965 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30 серпня 2017 року становить 24549 гривень 60 копійок, заборгованості по відсоткам в сумі 413 доларів США 92 центи, що становить 10530 гривень 12 копійок та пені в сумі 28315 гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» борг за кредитним договором, який виник до 15 липня 2016 року та складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5840 доларів США 74 цента, що за курсом НБУ станом на 30 серпня 2017 року становить 148 588 гривень 43 копійки, заборгованості по відсоткам в сумі 2266 доларів США 10 центів, що становить 57649 гривень 58 копійок, пені в сумі 39304 гривні 57 копійок.

Відповідно до правил статті 88 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 63395 гривень 17 копійок, що становить, що становить 20,52 відсотків від ціни позову, яка враховуючи курс НБУ станом на 30 серпня 2017 року складає 308937 гривень 75 копійок, та з ОСОБА_4 заборгованості в сумі 245542 гривні 58 копійка, що становить 79,48 відсотків від вказаної ціни позову.

З платіжного доручення від 13 січня 2013 року №263780 вбачається, що позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 4774 гривні 84 копійки (а.с.1).

З платіжного доручення від 12 червня 2013 року №3655208 вбачається, що апелянт за подання до суду апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 5252 гривні 33 копійки (а.с.160).

Отже, з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» слід стягнути 1028 гривень 79 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

З ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» слід стягнути 8998 гривень 38 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 10 травня 2017 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 24549 (двадцять чотири тисячі пятсот сорок девять) гривень 60 копійок, заборгованості по відсоткам в сумі 10530 (десять тисяч пятсот тридцять) гривень 12 копійок та пені в сумі 28315 (двадцять вісім тисяч триста пятнадцять) гривень 45 копійок

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 148 588 гривень (сто сорок вісім тисяч пятсот вісімдесят вісім) 43 копійки, заборгованості по відсоткам в сумі 57649 (пятдесят сім тисяч шістсот сорок девять) гривень 58 копійок, пені в сумі 39304 (тридцять девять тисяч триста чотири) гривні 57 копійок

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1028 (одну тисячу двадцять вісім) гривень 79 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 8998 (вісім тисяч девятсот девяносто вісім) гривень 38 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

ОСОБА_5