Вирок № 68582220, 31.08.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1781/17

Номер провадження 1-кп/623/191/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Павленко М.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілих: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220320000593 від 21.04.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 07.05.2014р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185,ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2017 року приблизно о 23 години 30 хвилин ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідній двері, проникли до будинку №1, розташованого по вул. Широкій в с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області, де з вказаного будинку таємно викрали металеві предмети: чавунну плиту, двоє чавунних дверцят, чавунну засувку димоходу, два чавунних колосняки з цегляної твердопаливної печі, дві металевих сітки з ліжок, два металевих бильца з ліжок, металевий каркас з ліжка загальною вагою 90 кг., вартість яких у якості брухту чорного металу складає 270 грн., що належить потерпілій ОСОБА_3, чим заподіяли останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28 травня 2017 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, повторно, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, через незачинені двері проник до будинку №13, розташованого по вул. Верхньо Садовій в с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області, де з вищевказаного будинку таємно викрав телевізор марки «BBK LED 2452HD», вартість якого визначити не надалося можливим та телевізор марки «LG CF21K52E» вартість якого складає 732 грн. 67 коп., що належить потерпілій ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло.

Допитанийвсудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_1 своювину ускоєннізлочинів, передбачених ч. 3 ст. 185КК України визнавповністю, покаявся, підтвердивобставинивчинених нимзлочинів.

Потерпілі надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, претензій матеріального чи морального характеру не мають.

Прокурор просив призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.05.2014р. у вигляді 2 років позбавлення волі, остаточно призначивши 5 років позбавлення волі.

Напідставіч. 3 ст. 349 КПК України зазгодою учасниківсудового провадження, судомвизнано недоцільним дослідженнядоказів посправі, стосовно доказів,щодо тих обставин, якініким з учасників процесу неоспорюються.При цьомусудом з'ясовано, щообвинувачений та прокурор правильнорозуміють змістцихобставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм розяснено, що утакому випадку вони будуть позбавленіправа оскаржити ціобставини вапеляційномупорядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки 15.04.2017р. як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, за ч. 3 ст.185 КК України по епізоду крадіжки 28.05.2017р. як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, знаходиться на обліку в Ізюмському ОМВК, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий за тяжкий злочин, вчинив злочин в період іспитового строку, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця реєстрації, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату.

Згідно ч. 1ст. 368 КПК Україниухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства.

Припризначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини,увчиненні яких обвинувачений визнав себевинуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України помякшують покарання ОСОБА_1 щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесено до тяжких злочинів, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілих відсутні вимоги до нього, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальної санкції, встановленої ч.3 ст. 185 КК України.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 07.05.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК Українидо 4 років позбавлення волі, на піставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 3 роки, скоїв злочин у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ст.71 КК Україниза сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили не обирати за відсутністю заявленого прокурором відповідного клопотання про застосування запобіжного заходу.

Цивільний позов по справі не заявлено

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, повязані з проведенням судових товарознавчих експертиз в сумі 362,75 грн., що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 71, ч.3 ст. 185 КК України, ст. ст. 100, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.05.2014 року у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у вигляді4 (чотирьох)років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути зОСОБА_1 судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

-№3245 від 12.07.2017 року в розмірі 98,87 грн.;

-№2648 від 09.06.2017 року в розмірі 263,88 грн.

Речові докази:

-чавунна плита, двоє чавунних дверцят, чавунна засувка димоходу, двоє чавунних колосняки з цегляної твердопаливної печі, двоє металевих сіток з ліжок, двоє металевих бильця з ліжок, металевий каркас з ліжка загальною вагою 90 кг., повернуті під розписку потерпілій ОСОБА_3, вважати повернутими;

-телевізор марки «BBK LED 2452HD», телевізор марки «LG CF21K52E» повернуті під розписку потерпілій ОСОБА_4Г, вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк