Рішення № 68582018, 01.09.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/403/17

2/612/218/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Лобановської С.М.

за участю секретаря Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, до Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності на нежитлове приміщення за набувальною давністю,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, в якій просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення магазину № 1 (колишня пекарня), що розташоване за адресою: вул. Шкільна, буд. 2а, с. Уплатне Близнюківського району Харківської області в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно накладної № 14 від 15 січня 2005 року він придбав у сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» нежитлове приміщення № 1 пекарня та здійснив оплату в розмірі 29875 гривень.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 08 лютого 2017 року СВК «Зоря» припинило свою діяльність у звязку із визнанням його банкрутом.

07 лютого 2017 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лозівської міської ради ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_1, зазначивши наступне.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності, однак згідно з наданих заявником документів не має можливості встановити набуття речових прав на обєкт нерухомого майна.

Таким чином, оскільки із поданих документів не має можливості чітко встановити набуття речових прав на обєкт нерухомого майна, він змушений звернутися до суду з цим позовом.

Позивач, зазначає, що, починаючи з 15 січня 2005 року та по теперішній час, він відкрито володів вказаним нежитловим приміщенням та вважає, що має право на отримання у власність вказане нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки безперервно, відкрито та добросовісно володів ним. В звязку з чим просить позов задовольнити.

Позивач та його представник, у судовому засіданні, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача голова Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, вказавши, що дійсно позивач добросовісно, відкрито та безперервно користується вищезазначеним нежитловим приміщенням з 2005 року, проводить там ремонтні роботи, та утримує будівлю у належному стані. Також зазначила, що до часу придбання ОСОБА_1, вказане нежитлове приміщення належало СВК «Зоря». За весь період, починаючи з 2005 року, будь-які інші особи на вказану будівлю не претендували.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно накладної № 14 від 15 січня 2005 року позивач ОСОБА_1 придбав у СВК «Зоря» Близнюківського району Харківської області за готівковий розрахунок будівлю магазину № 1 (колишня пекарня). Як вбачається з квитанції до прибуткового ордера № 4 від 15 січня 2005 року за вказану будівлю ОСОБА_1 сплачені кошти в сумі 29875 гривень в касу СВК «Зоря».( а.с. 6,7).

Будівля магазину № 1 (колишня пекарня) розташована за адресою: вул. Шкільна 2а, с. Уплатне Близнюківського району Харківської області, що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок та довідкою Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області вих..№ 02-29/172 від 03 лютого 2017 року (а.с. 8-10, 34).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 за № 33734432 від 07 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Уплатне, вулиця Шкільна, будинок 2а, оскільки згідно з наданих заявником документів не має можливості встановити набуття речових прав на обєкт нерухомого майна. (а.с. 11)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державну реєстрацію сільськогосподарського виробничого кооператива «Зоря» припинено 06 грудня 2013 року, у звязку з визнанням його банкрутом (а.с. 33).

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК України, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за субєктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч. 1ст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майномпротягом пяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В пункті 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. N 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», зазначається, що для набуття права власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери перебігу строку набувальної давності недостатньо. Умови набувальної давності підтверджуються судовим рішенням. Давнісний володілець повинен довести факти добросовісності, відкритості, безперервності і тривалості свого володіння.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Той факт, що позивач із січня 2005 року добросовісно і безперервно володіє нежитловим приміщенням магазину № 1 (колишня пекарня), що розташоване за адресою: вул. Шкільна, буд. 2а, с. Уплатне Близнюківського району Харківської області був встановлений судом і не заперечувався представником відповідача - головою Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд знаходить доведеним, що на нежитлове приміщення магазин № 1 (колишня пекарня), що розташоване за адресою: вул. Шкільна, буд. 2а, с. Уплатне Близнюківського району Харківської області ніхто не претендує, позивач відкрито, добросовісно, безперервно з 15 січня 2005 року володіє нежитловою будівлею, що надає йому право набуття її у власність в порядку набувальної давності, відповідно до правил, встановлених статтею 344 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 159, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення магазин № 1 пекарня, що розташоване за адресою: вул. Шкільна, буд. 2а, с. Уплатне Близнюківського району Харківської області за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Лобановська