Ухвала суду № 68581166, 01.09.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2987/17

провадження №: 1-кс/398/462/17

УХВАЛА

Іменем України

"01" вересня 2017 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., за участю секретаря Замкової Ю.С., прокурора Маркової Ю.І., слідчого Ткаченко Ю.П., захисника ОСОБА_1М, у присутності підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії клопотання слідчого слідчого відділення Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3П, погодженого прокурором Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017120070002262 від 02.08.2017 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, військовозобовязаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Клопотання мотивоване тим, що 02 серпня 2017 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_2, будучи особою, щодо якої обвинувальні акти перебувають у провадженні суду на шлях виправлення не став, та перебуваючи біля третього підїзду по вул. Козачій 43 м. Олександрії, Кіровоградської області, діючи умисно та повторно, придбав у невстановленої слідством особи на імя Сергій за 100 гривень інєкційний шприц ємністю 2 мл з рідиною світло-коричневого кольору, заповненого до позначки 1,1 мл, достовірно знаючи, що вказана речовина є наркотичним засобом і її придбання та зберігання заборонено законом та є кримінально караним діянням. Після чого помістив вищевказаний інєкційний шприц під резинку шортів, в які був одягнутий, та зберігав при собі для власного вживання. У подальшому 02 серпня 2017 року близько 13 години 20 хвилин, під час складання працівниками Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області адміністративного протоколу за ч. 3 ст. 178 КУпАП відносно ОСОБА_2, який в цей час перебував у дворі буд. 89 по вул. 6-го Грудня м. Олександрії Кіровоградської області, за розпивання пива «Янтар» в забороненому законом місці, було проведено його особистий огляд. В ході особистого огляду та огляду речей, на прохання працівників поліції показати речі, ОСОБА_2, з-під резинки синіх шортів вийняв інєкційний шприц ємністю 2 мл з рідиною світло-коричневого кольору, заповненого до позначки 1,1 мл, та добровільно видав працівникам поліції, даний шприц був вилучений та згідно висновку судово-хімічної експертизи № 944 від 11.08.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, обіг якого заборонено, маса в перерахунку на суху речовину становить 0,028 грама. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані стороною обвинувачення як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.309 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування клопотання слідчий в судовому засіданні зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказала на наявність ризику, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, згідно висновку судово-наркологічної експертизи підозрюваний страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, тому є підстави вважати, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний є наркозалежним та не має постійного доходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що правильним є посилання на п. 3 ч.2 ст. 183 КПК України, оскільки підозрюваний є раніше не судимою особою. Відносно підозрюваного пять обвинувальних актів знаходяться в провадженні суду, що свідчить, що підозрюваний продовжує здійснювати злочинну діяльність та не став на шлях виправлення.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, проти клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні зазначив, що ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду немає, оскільки по всім епізодам кримінальних правопорушень співпрацював зі слідством, не переховувався.

Захисник позицію свого підзахисного підтримав, заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України за кваліфікуючою ознакою повторності, оскільки вироку щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 309 КК немає, його не визнано винним.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про що свідчать, крім визнання ним вини, додані до клопотання фактичні дані, що містяться в наступних джерелах доказів, а саме: протоколі огляду місця події від 02.08.2017, протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 08.08.2017 року, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 23.08.2017 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 08.08.2017 року, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 23.08.2017 року, які показали, що 02.08.2017 року вони були понятими під час особистого огляду ОСОБА_2, із-під резинки шортів якого був вилучений шприц обємом 2 мл, заповнений рідиною темно-коричневого кольору до позначки 1,1 мл, який добровільно видав його працівникам поліції, протоколом проведення слідчого експерименту від 16.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_8, протоколом проведення слідчого експерименту від 16.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_5, висновком експерта №944 від 11.08.2017 року, відповідно до якого надана на дослідження рідина в інєкційному шприці містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, обіг якого заборонено, маса в перерахунку на суху речовину становить 0,028 грама.

24.08.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КПК України.

Крім того, суд враховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує, що підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, має вік повних 31 рік, задовільний стан здоровя, перебуває на диспансерному обліку в КЗ «Олександрійський наркологічний диспансер», синдром залежності з 2009 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, не одружений, не має постійного місця роботи, негативно характеризується за місцем реєстрації, а отже, немає міцних соціальних звязків. Крім того, в провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12016120070002919, 12017120070000425, 12017120070000271, 12017120070001347 за обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1, 2 ст. 309 КК України. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.06.2017 року (справа № 398/2258/17, провадження № 1-кс/398/328/17) слідчим суддею у кримінальному провадженні № 12017120070001347 за обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309, ч.2,3 ст. 185 КК України був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_2 на строк 2 місяці, тобто терміном до 26 серпня 2017 року та заборонено підозрюваному ОСОБА_2 залишати житло за адресою Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Філатова, 8, у нічний час доби з 19.00 до 07.30, що, зважаючи на мету застосування запобіжного заходу, свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Під час розгляду клопотання прокурором та слідчим доведено наявність підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик того, що ОСОБА_2, зважаючи на наявність запобіжного заходу щодо нього, перебування в провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 2 ст. 309 КК України, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий суддя вважає, що слідчим не доведений ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість підозрюваного, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: відповідно до пункту 79 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважують правило поваги до особистої свободи. Пунктом 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» також передбачено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Зважаючи на зазначені вище обставини, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаного ризику, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.

За таких обставин, враховуючи приписи ч.5 ст. 194 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. З урахуванням змісту ч. 4ст. 183 КПК Українивизначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковим.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183,194, 197, 205,309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу рахувати з 13 год 30 хв 01 вересня 2017 року.

Строк дії ухвали відповідно до ч.1 ст.197 КПК України визначити строком на шістдесят днів, тобто до 13 год. 30 хв. 30 жовтня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі - 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 гривень

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області Код отримувача 26241445, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ Код банку отримувача 820172 Розрахунковий рахунок 37312037002505, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Кропивницької установи виконання покарань № 14.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Кропивницької установи виконання покарань № 14 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово слідчого слідчого відділення Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3П, прокурора Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та слідчого суддю Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Кропивницької установи виконання покарань № 14 у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_2 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Слідчий суддя Г.В. Коліуш