Постанова № 6858115, 11.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-16606/09/0570

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.          

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                   Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 686985 грн. 00 коп.

за участю представників:

від позивача: Фінк О.Є. - за дов. від 5 січня 2009 року

від першого відповідача: Сичової І.О. – за дов. від 26 грудня 2008 року

від другого відповідача: Вертела М.В. – за дов. від 29 грудня 2008 року                                                            

В С Т А Н О В И В:                                        

Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 686985 грн. 00 коп.

В обгрунтування позову позивач зазначив наступне.

19 січня 2009 року позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 1612343 грн. 00 коп.

19 січня 2009 року позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року та 27 січня 2009 року уточнюючий розрахунок з визначенням суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 1329957 грн. 00 коп.

20 лютого 2009 року позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року та 12 березня 2009 року уточнюючий розрахунок з визначенням суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 991 989 грн. 00 коп.

12 березня 2009 року позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 803 200 грн. 00 коп.

19 травня 2009 року позивач надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 135 159 грн. 00 коп.

Податковим органом були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами яких були складені відповідні довідки (акти). За наслідками перевірок порушень щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, не встановлено.

Позивач вважає, що податковий орган в порушення вимог частини 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» не надав органу державного казначейства у п’ятиденний термін по закінченні перевірки висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Оскільки строк надання для висновку та перерахуванню бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за листопад, грудень 2008 року, січень, березень, квітень 2009 року сплинув, виникла сума заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 686985 грн. 00 коп., а саме: листопад 2008 року – 403733 грн., грудень 2008 року – 59811 грн. 00 коп., січень 2009 року – 165354 грн. 00 коп., березень 2009 року – 47788 грн.00 коп., квітень 2009 року – 10299 грн. 00 коп., усього 686985 грн. 00 коп. Тому, просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по зазначеним деклараціям у розмірі 686985 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька заперечував проти позовної заяви зазначивши, що за результатами виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за листопад, грудень 2008 року, січень, березень, квітень 2009 року були складені довідки (акти). На підставі наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 « Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», податковим органом були направлені запити до податкових органів за місцем реєстрації підприємств, з якими у позивача були господарські відносини. На думку відповідача, до отримання результатів проведення усіх зустрічних перевірок контрагентів платника податків (позивача), у податкового органу не має підстав для надання висновку до органу Державного казначейства України щодо відшкодування сум податку на додану вартість. Тому, просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області з’явився, зазначивши наступне. Згідно з пунктом 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого сумісним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та Державним казначейством України від 3 серпня 2004року №451/501/132 Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до пункту 7 цього ж Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів.

Станом на 26 жовтня 2009 року позивачу відшкодовано податку на додану вартість за період листопад – квітень 2009 року у розмірі 5935364 грн. 00 коп.

На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 686985 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» не надходили, у зв’язку з чим, не можливо було відшкодувати заборгованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 21 лютого 1997 року, ідентифікаційний код 24656840, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 08028234 від 21 липня 1997 року . (арк. справи 248, том 1)

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2008 року (арк. справи 8-15, том 1) підприємство отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 1612343 грн. 08 року

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2008 року (арк. справи 16-27, том 1) підприємство отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 1329 957 грн. 00 коп.

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2009 року (арк. справи 28-37, том 1) підприємство отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 991 989 грн. 00 коп.

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2009 року (арк. справи 38-43, том 1) підприємство отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 47 788 грн. 00 коп.

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2009 року (арк. справи 51-60, том 1) підприємство отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 10 299 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 198/97-ВР, бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог відповідачем - Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника.

За наслідками перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року, була складена довідка № 521/23-313/24656840 від 23 лютого 2009 року (арк. справи 61-106, том 1 ) висновком якої є те, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2008 року в сумі 1612343 грн. 00 коп. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

За наслідками перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року, був складений акт № 652/23-313/24656840 від 10 березня 2009 року (арк. справи 108-140, том 1), висновком якого є заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 року на загальну суму 224407 грн. 00 коп., а також правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 року в сумі 1329 957 грн. 00 коп. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

За наслідками перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року, була складена довідка № 939/23-313/24656840 від 2 квітня 2009 року (арк. справи 141-177, том 1 ) висновком якої є те, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2009 року в сумі 991 989 грн. 00 коп. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

За наслідками перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року, була складена довідка № 1652/23-313/24656840 від 11 червня 2009 року (арк. справи 178-215, том 1 ) висновком якої є те, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2009 року в сумі 803 200 грн. 00 коп. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

За наслідками перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року, був складений акт № 2999/23-313/24656840 від 7 липня 2009 року (арк. справи 216-245, том 1), висновком якого є те, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень2009 року в сумі 135139 грн. 00 коп. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи (арк. справи 14 -35, том 2) за деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2008 року – квітень 2009 року, відповідачем – Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька були надані до Управління Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Державного казначейства України наступні висновки: від 27 квітня 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість, внаслідок чого 28 квітня 2009 року податок на додану вартість в загальній сумі 2815918 грн. 00 коп. був перерахований органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача та від 28 липня 2009 року внаслідок чого 28 липня 2009 року податок на додану вартість в загальній сумі 2 079 694 грн. 00 коп. був перерахований органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача

Суть спору полягає у невиконання податковим органом своїх обов’язків при наявності у позивача права на бюджетне відшкодування у розмірі 686985 грн. 00 коп., за даними декларацій за листопад-грудень 2008 року, січень, березень - квітень 2009 року.

При цьому, правильність визначення податкового кредиту, податкового зобов’язання, від’ємної різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту податковим органом не спростовується. Факт сплати податку на додану вартість у зазначених до відшкодування сумах у попередній періодах не заперечується сторонами.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до відшкодування 686985 грн. 00 коп. є непідтвердженою. При цьому, відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.

Суд вважає доводи податкового органу необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України « Про податок на додану вартість», а ні накази Державної податкової адміністрації України.

З приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) потягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податкового зобов’язання з податку на додану вартість до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

За приписами частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу, тому позовні вимоги Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп. , що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, пунктом 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства у формі Закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 686985 грн. 00 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 686985 грн. 00 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» судові витрати у сумі 1700 грн.00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 16 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.