Ухвала суду № 68576151, 14.07.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/528/2017

243/5189/17

УХВАЛА

про прийняття відмови від захисника, продовження строку тримання підозрюваного під вартою

14 липня 2017 року колегія суддів Словянського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

суддів Мінаєва І.М., Проніна С.Г.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

за участю: прокурора Малишева Д.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 3 Словянського міськрайонного суду Донецької області в режимі відео конференції з Жовтневий районним судом м. Маріуполя кримінальне провадження № 1-кп/243/528/2017 (12017050000000057) відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Словянського міськрайонного суду з 08.06.2017 року знаходиться кримінальне провадження № 1-кп/243/528/2017 (12017050000000057) відносно ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 за підозрою кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.

04 березня 2017 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області було винесено ухвалу про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до 30.04.2017 року включно, а 20.06.2017р. обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено терміном дії до 18.08.2017р.

14.07.2017 р. в судовому засіданні прокурор Малишев Д.О. заявив клопотання продовжити ОСОБА_7 термін тримання під вартою на 60 діб, пояснюючи це тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що обсяг ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, а саме що ОСОБА_7 перебуваючи на волі може впливати на потерпілого ОСОБА_5, та свідків у даному кримінальному провадженні, є ризик знищити, сховати чи пошкодити гроші, які передавалися потерпілим і не вилучені під час досудового слідства, ОСОБА_7 раніше судимий, не працює, не має стабільного джерела доходів, наявний ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення все це свідчить про те, що інші запобіжні заходи, не повязані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків. Указаним у клопотанні ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримує думку прокурора, пояснивши, що він обґрунтовано побоюється того, що в разі скасування обраного запобіжного заходу ОСОБА_7 вчинить відносно нього нове кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 заявила клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у звязку з тим, що він одружений, постійно проживає з дружиною та дітьми, має стійки соціальні звязки; позитивно характеризується за місцем проживання; його батьки є інвалідами, пенсіонерами; має двох неповнолітніх дітей; здійснює догляд за своїм братом ОСОБА_9, який є інвалідом І групи. ОСОБА_10 задоволення клопотання прокурора заперечувала.

Підозрюваний ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив суд задовольнити клопотання захисника та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_7 заявив клопотання про відмову від захисника ОСОБА_3 у звязку з тим, що його захищає захисник ОСОБА_11 і він додаткового захисту з боку захисника ОСОБА_3 не потребує.

Захисник ОСОБА_3 та інші учасники судового процесу не заперечували проти відмови підозрюваного ОСОБА_7 від захисника ОСОБА_3

Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, судова колегія дійшла висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України, передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглянувши клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, судова колегія виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Судова колегія не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до пятнадцяти років, не працює, є всі підстави для продовження строку тримання під вартою, так, як тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою до 2-х місяців.

Судова колегія, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк до пятнадцяти років; враховуючи стан здоровя ОСОБА_7, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зважаючи, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, а також вплинути на потерпілих та свідків, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_7 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів, тобто до 11 вересня 2017 року включно.

Суд, розглядаючи клопотання підозрюваного ОСОБА_7 про відмову від захисника ОСОБА_3 після надання часу на конфіденційне спілкування обвинуваченого із захисником, фіксування відмови від захисників у журналі судового засідання, згідно із вимогами ст. 54 КПК України, приходить до висновку про можливість задоволення клопотання з таких підстав:

Згідно із вимогами ч. 1,3 ст.54 КПК України, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обовязковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Відповідно вимог ст. 42 ч. 3 п. 3 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у звязку з відсутністю коштів на її оплату.

Згідно із ст. 48 КПК України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.

Відповідно вимог ст. 49 ч.1 п.1-2 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобовязані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обовязковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника, а також якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших обєктивних причин не може його залучити самостійно.

Згідно ст. 49 ч. 2 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_7 користуючись своїм правом відмови від захисника висловив клопотання про відмову від захисника ОСОБА_3, наявність іншого захисника, з урахуванням положень ч. 3 ст. 54 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити та прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_7 від захисника ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 48, 49. 183, 199, 333 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Прийняти відмову підозрюваного ОСОБА_7 від захисника ОСОБА_3 під час судового розгляду у Словянському міськрайонному суді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1-кп/243/528/2017 (12017050000000057) відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.

Клопотання прокурора Малишева Д.О. про продовження підозрюваному ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_7 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України продовжити на 60 діб - по 11 вересня 2017 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Розгляд підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню № 1-кп/243/528/2017 (12017050000000057) відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України відкласти на 6 вересня 2017 року на 13 годину 30 хвилин в приміщенні Словянського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий - судді Гусинський М.О.

судді Мінаєв І.М.

ОСОБА_10