Ухвала суду № 68572540, 30.08.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/912/17

УХВАЛА

30 серпня 2017 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Тюмін О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася 31.05.2017 року до Кілійського районного суду Одеської області із позовом до відповідача з вимогою:

-визначити для неї додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 10.07.2005 року;

-встановити факт належності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,15 га, яка розташована на території Приозерненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №455484 від 18.04.2001 року;

-визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 3,15 га, яка розташована на території Приозерненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №455484 від 18.04.2001 року ОСОБА_2, яка померла 10.07.2005 року, за спадщиною.

При ознайомлені з позовною заявою та доданими до неї документами, встановлені підстави для залишення позову без руху, у звязку з недодержанням вимог ст. 119 ЦПК України при його оформлені.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством..

Відповідно до абз. 14-15 п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні виникає, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку

За правилами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Всупереч вищевказаним вимогам, в поданому позові не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги звернення до суду із позовною вимогою про визнання за нею права власності на земельну ділянку у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, при наявності існуючого порядку оформлення права власності на спадкове майно, тобто не зазначено чи було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, якщо так, то з яких причин.

Разом з тим, до позовної заяви долучено лист Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори в якому позивачу розяснено, що вона пропустила, визначений законодавством України, строк для прийняття спадщини та рекомендовано їй звернутися до суду за захистом свої прав. Посилань на відмову у видачі свідоцтва про право на спадкове майно з інших підстав зазначений лист не містить.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

В позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено докази, які підтверджують наведені в заяві обставини пропуску позивачем, визначеного законодавством України, строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 10.07.2005 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує оплату судового збору.

За правилами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з поданого позову він містить одночасно вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: 1) визначення додаткового строку для прийняття спадщини, 2) встановлення факту належності земельної ділянки та 3) визнання права власності на спадкове майно.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року складає 1600 грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивач повинна була сплатити:

-640 гривень судового збору щодо вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини;

-640 гривень судового збору щодо вимоги про встановлення факту належності земельної ділянки.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем у позовній заяві визначена ціна позову у розмірі 102 508 грн., однак зазначена сума в позовній заяві необґрунтована.

ОСОБА_1 надано підтвердження сплати судового збору в розмірі 1025,08 грн. Беручи до уваги, те що ціна позову визначається щодо вимог майнового характеру, суд приходить до висновку, що вище зазначений судовий збір позивачем сплачено лише за вимогою про визнання за нею права власності на земельну ділянку.

Підтвердження оплати судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, а саме визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту належності земельної ділянки суду не надано.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків, який обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3