Ухвала суду № 68570337, 29.08.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/664/17 Справа № 694/529/17 Категорія: ч. 3 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Соломки І. А., ОСОБА_4Дмитренка М. І.

секретаря судового засідання Єгорової С. А.

з участю прокурора Пашковської Ю. П.

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 липня 2017 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, раніше судимого: 24.12.2009 р. Ватутінським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі, судимість в установленому порядку не знята та не погашена,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік; на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязано повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 10.02.2017 року близько 22 години, перебуваючи по вулиці Шостацького в с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області, з метою викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно проник на огороджену території будинку № 109, який знаходиться у користуванні ОСОБА_7, звідки таємно, шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення літньої кухні, звідки викрав дві алюмінієві каструлі ємкістю 10 літрів вартістю 180 кожна, дві алюмінієві каструл, ємкістю 6 літрів вартістю 145 гривень кожна, два алюмінієвих казани ємкістю 8 літрів вартістю 170 гривень кожен, сковороду алюмінієву ємкістю 3 літри вартістю 166 гривень, дві чавунні плити вартістю 180 гривень кожна, один чавунний колісник вартістю 100 гривень, металевий кутник вартістю 30 гривень, металевий лом вартістю 50 гривень, алюмінієвий відлив довжиною 10 метрів вартістю 70 гривень за 1 метр, після чого із місця вчинення злочину зник, чим завдав ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 2 398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім ) гривень.

Він же, в лютому 2017 року у невстановлений слідством день та час, перебуваючи по вулиці Шостацького в с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області, з метою викрадення чужого манна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно проник на огороджену території будинку № 45, який належить ОСОБА_8, де таємно, шляхом пошкодження вхідних дверей літньої кухні проник в середину, звідки викрав 2 чавунні плити пічного опалення вартістю 300 гривень кожна, 2 газові конфорки вартістю 30 гривень кожна, друшляк алюмінієвий вартістю 30 гривень, казан чавунний об'ємом 15 літрів вартістю 100 гривень, два казани чавунні об'ємом 10 літрів вартістю 60 гривень кожен, дві металеві труби довжиною 1,1 метра та 1,2 метра вартістю 40 гривень за 1 метр, три колісники із пічки пічного опалення вартістю 45 гривень кожен, алюмінієву ручну м'ясорубку вартістю 120 гривень, дві пічних конфорки вартістю 35 гривень кожна, після чого із місця вчинення злочину зник, чим завдав ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 1 315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) гривень.

Він же, 04.01.2017 р. у невстановлений слідством час, перебуваючи по вулиці Гагаріна в с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області, з метою викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно проник на огороджену території будинку № 18, який належить ОСОБА_9, звідки таємно, шляхом пошкодження навісного замка на дверях літньої кухні та будинку проник в середину, звідки викрав 7 металевих стовпчиків довжиною 1,6 метра вартістю 430 грн. кожен на суму 3 010 грн., 4 чавунні двохконфорочні плити пічного опалення вартістю 190 гривень кожна, одну металеву стільницю розміром 1,6 метра*1,3 метра вартістю 300 грн., одну металеву стільницю розміром 1,6 метра*1,5 метра вартістю 320 грн., 8 металевих плашок вартістю 65 грн. кожна на суму 520 грн., алюмінієвий коньок довжиною 2 метра вартістю 130 грн., алюмінієвий лист довжиною 1,2*0,6 м вартістю 270 грн., металеву плиту розміром 0,4 м*0,6 м. вартістю 190 грн., металеву стільницю розміром 0,4*1,8 м вартістю 265 грн., двоє металевих дверцят від пічки пічного опалення вартістю 200 гривень кожні, після чого із місця вчинення злочину зник, чим завдав ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 6 165 (шість тисяч сто шістдесят п'ять) гривень.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.07.2017 р. та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_5 винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_5, прокурор вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Вказує, що суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України не врахував вимоги ст. ст. 50, 65 КК України стосовно загальних засад його призначення, відповідно до яких суд призначає покарання в межах санкції закону з урахуванням ступеня тяжкості злочину, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зазначає, що ОСОБА_5 неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, у тому числі проти власності, та має не погашені та не зняті судимості, однак будь-яких висновків не зробив та неодноразово повторно вчинив злочини проти власності, які належать до категорії тяжких. Тому прояв гуманності та поблажливості до обвинуваченого, вважає апелянт, є необґрунтованим, безпідставним та не буде сприяти його виправленню.

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав частково, вбачаючи, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду провадження в суді першої інстанції, оскільки діям обвинуваченого надана неправильна кваліфікація, що виключало можливість розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зазначених вище вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався, допустивши розгляд кримінального провадження з порушенням права обвинуваченого на захист. Це порушення полягає в наступному.

В ході розгляду кримінального провадження суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Колегія суддів враховує, що кваліфікованими видами крадіжки є, зокрема, вчинення її повторно та поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. В апеляційній скарзі прокурор, як на підставу скасування та призначення покарання обвинуваченому без застосування положень ст. 75 КК України, вказує на те, що місцевий суд не врахував, призначаючи ОСОБА_5 покарання, що останній неодноразово засуджувався за скоєння умисних злочинів, у тому числі проти власності, та має не погашену та не зняту судимість, однак будь-яких висновків не зробив та неодноразово повторно вчинив злочини проти власності.

З матеріалів справи вбачається, що, висуваючи ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, не було кваліфіковано злочин за ознакою повторності.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Ознака повторності відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин було погашено чи знято в установленому законом порядку, або якщо на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин. У разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно - за іншими частинами відповідних статей КК.

За таких обставин колегія суддів вбачає невиправданим застосування в ході розгляду кримінального провадження положень ч. 3 ст. 349 КПК України, що фактично позбавило суд можливості належно дослідити всі обставини справи та дати правильну оцінку діям обвинуваченого в частині їх кваліфікації. В матеріалах провадження відсутня навіть довідка про попередні судимості обвинуваченого, що унеможливлює перевірку аспектів погашення його судимості за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області відносно нього від 14 травня 2003 року.

Щодо інших доводів апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає доцільним давати їм оцінку з метою недопущення будь-якого впливу на позицію суду першої інстанції в ході нового розгляду кримінального провадження.

Під час нового розгляду провадження покарання обвинуваченому, за умови належного встановлення його винуватості у вчиненні поставленого йому у вину належно кваліфікованого злочину, має бути призначене згідно з вимогами положень статей розділу ХІ КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 412, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 липня 2017 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :