Ухвала суду № 68569379, 29.08.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/386/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2255/17Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Хіль Л.М. Мартєва С.Ю.

При секретарі: Маладиці Л.В.

За участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВишневеАгро»

на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 липня 2017 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе Агро» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначав, що в 2012 році між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років.

В липні 2016 року його співмешканка ОСОБА_4 не будучи ним уповноваженою, всупереч його волі підписала додаткову угоду до договору оренди землі, що у відповідності з вимогами ст. 203 та 215 ЦК України є підставою для визнання додаткової угоди до договору недійсною.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 20 лютого 2015 року до договору оренди землі від 30 квітня 2007 року про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5325155100:00:003:0057, площею 3,2 га, розташованої на території Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавського району, укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Повстинагроальянс», правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вишневе-Агро».

Вирішено питання про стягнення з СТОВ «Вишневе-Агро» на користь позивача судових витрат в розмірі 8627 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вишневе-Агро» прохало рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт вказував, що місцевим судом неналежним чином проведено оцінку доказів, які мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, судом не встановлено порушення прав позивача у справі, з яким було узгоджено умови додаткової угоди, не враховано ту обставину, що протягом 2015-2016 років позивач отримував орендну плату за додатковою угодою, що ним і не заперечувалося, та свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав та обовязків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку про її відхилення.

У відповідності з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Сутність принципу верховенства права розкривається в доповіді, схваленій Венеційською Комісією на 86_му пленарному засіданні (Венеція, 2526 березня 2011 року).

Згідно з вимогами ст. 2. Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями частини другої та третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд встановивши факт, що спірний правочин позивач не підписував, прийшов до висновку про недійсність правочину.

Оцінивши факт отримання позивачем протягом 2015 та 2016 року орендної плати, зробив висновок, що ця обставина не впливає на вирішення питання щодо недійсності правочину та не свідчить про його дійсність.

Вказаний висновок місцевого суду повністю відповідає нормам матеріального права ,принципу юридичної визначеності, сталій судовій практиці та наявним доказам.

Місцевим судом встановлено, що в 2007 році між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки. Умовами договору було передбачено, що договір діє протягом пяти років.

10 серпня 2011 року сторони уклали додаткову угоду в якій визначили термін дії договору оренди до 30 квітня 2017 року.

Також місцевий суд встановив, що спірну додаткову угоду від 20 лютого 2015 року позивач не підписував та його волевиявлення на зміну умов раніше укладеного договору не було.

Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В постанові Верховного Суду України у справі № 6-2612 цс15 зроблено висновок про те, що вказана норма права не може стосуватися випадків коли договір оренди підписувала особа, яка взагалі не була уповноважена на підписання договору.

В нашій справі позивач взагалі не уповноважував жодну особу на підписання додаткової угоди. Місцевий суд встановивши на підставі ретельно досліджених доказів у справі факт, що позивач не підписував додаткову угоду та відсутнє його волевиявлення на вчинення вказаного правочину визнав її недійсною.

Додатково перевіряючи доводи апелянта про те, що позивач вчинив дії , які свідчать про виникнення цивільних прав та обовязків за спірною додатковою угодою колегією суддів приходить до висновку, що місцевим судом докази в зазначеній частині вірно оцінено з дотриманням ст. 213 ЦПК України.

Дійсно позивач отримував орендну плату за користування землею в 2015 та 2016 роках у підвищених розмірах.

В ході судового розгляду справи позивач заперечував факт, що він знав що це плата саме за додатковою угодою.

Його позицію відповідач належними доказами не спростував.

Як зазначено вище, первісна угоди про оренду земельної ділянки була укладена 30.04.2007 року терміном на пять років (зареєстрована угода 24.06.2007 року) .

10 серпня 2011 року була укладена додаткова угода в якій сторони визначили термін дії договору оренди землі до 30.04.2017 року ( зареєстрована 28 травня 2012 року).

Таким чином, отримання орендної плати в 2015 та 2016 роках не суперечило раніше укладеному договору оренди землі та не свідчить про виникнення цивільних прав та обовязків за додатковою угодою від 20 лютого 2015 року.

З врахуванням вищевикладеного суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Рішення місцевого суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 303, 308, 315, 317, 319 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе Агро» відхилити.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти діб шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Судді : /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ______ ОСОБА_1