Постанова № 6856875, 19.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.11.09Справа №2а-9/09/4/0170 о 12:02 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Рогожина В.О.;

від відповідача - Левинцова О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим

про скасування рішення

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі – відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені від 18.09.2008 року №886. Позов мотивовано тим, що пеня і фінансові санкції, нараховані за даним рішенням за той же період, що і пеня та фінансові санкції за рішенням від 13.02.2008 року №153, яке позивач оскаржив до суду. Заявою від 02.07.2009 року (а.с. 57) позивач змінив підстави адміністративного позову, згідно із якою позовні вимоги мотивовані невідповідністю дійсності даних, наведених в розрахунку суми фінансових санкцій щодо дат і розмірів сплати страхових внесків.

Ухвалами суду від 12.01.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору та письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій просив скасувати рішення відповідача від 18.09.2008 року частково, в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 3999,80 грн. і пені у сумі 1652,13 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. надав письмові заперечення проти позову (а.с. 53, 54, 74-76), в яких просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що дані стосовно сплачених позивачем сум, відображені в розрахунку суми фінансових санкцій, застосованих за спірним рішенням, наведені з урахуванням проведення зарахування сум переплати за особовою карткою по страховим внескам 1-5% в рахунок погашення заборгованості за особовою карткою 32%, спірне рішення є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам закону.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Застосування фінансових санкцій, передбачених законом, віднесено до компетенції управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України, відповідно до пп. 1.1, пп. 5 пп. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730.

Таким чином, відповідач під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.

Виходячи з наведеного, враховуючи суб’єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між сторонами, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 30.12.1999 року, ідентифікаційний код 30697351 (а.с. 15), є страхувальником і платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058).

Згідно із ст. 1 цього Закону страхові внески– це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється, в тому числі, на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків.

Згідно із ч. 6 цієї статті страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, яким є позивач являється календарний місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Крім цього, пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду України застосовувати до страхувальників такі фінансові санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За спірним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 3999,81 грн. і нараховано пеню у сумі 5659,84 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 13.05.2005 року по 18.01.2008 року.

Позивач вказував про те, що дані розрахунку фінансових санкцій (а.с. 21) не відповідають фактичним обставинам, оскільки у розрахунку зазначено, що 12.01.2008 року позивачем сплачено 17731,00 грн., однак фактично за цю дату позивачем були сплачені страхові внески у сумі 20853,70 грн.; за даними розрахунку фінансових санкцій 18.01.2008 року позивачем сплачено 1803,86 грн., а фактично, у цей день позивач взагалі не перераховував страхові внески.

Відповідач не спростував вказаних доводів, разом з тим вказав, що страхові внески у сумі 20853,70 грн., сплачені позивачем 12.01.2008 року, зараховані відповідачем на погашення недоїмки з штрафів та пені за календарною черговістю їх виникнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону№1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкції в порядку календарної черговості їх виникнення. У випадку коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, зарахування сум сплачених страхових внесків на погашення недоїмки за різні періоди не суперечить положенням Закону №1058.

Що стосується зазначених в розрахунку фінансових санкцій дат сплати страхових внесків 18.01.2008 року (сума внесків за розрахунком 1803,86 грн., фактично 0 грн.), вони, згідно із поясненнями представника відповідача, пов’язані із тим, що відповідачем 18.01.2008 року самостійно зараховано вказану суму на погашення недоїмки по особовій картці 32% за рахунок наявної переплати по особовій картці 1-5%.

У зв’язку із цим суд зазначає наступне.

Відповідальність за п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 передбачена саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону №1058 у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Таким чином, самостійне перерахування страхових внесків органом Пенсійного фонду України з особової картки, на якій враховуються суми страхових внесків за ставками 1-5% на іншу особову картку в будь-якому разі не може вважатись сплатою страхувальником сум страхових внесків.

Крім цього, відповідно до ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Санкції, застосовані відповідачем за спірними рішеннями є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

З розрахунку фінансових санкцій (а.с. 5, зворотний бік, а.с. 68) вбачається, що позивач припустився несвоєчасної сплати сум страхових внесків, за якими граничними датами сплати були 21.06.2004 року, 20.07.2004 року, 13.05.2005 року і 22.10.2007 року. При цьому в погашення суми заборгованості зараховувались кошти сплачені 20.10.2004 року, 12.01.2008 року, 15.01.2008 року, 18.01.2008 року і 13.05.2008 року. Таким чином, зазначені дати слід вважати днями виявлення органом Пенсійного фонду України фактів порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин спірне рішення від 18.09.2008 року №886, в частині застосування фінансових санкцій (штрафів) і нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за датою зарахування – 20.10.2004 року, 12.01.2008 року, 15.01.2008 року і 18.01.2008 року, прийнято із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто більш ніж через шість місяців з дня виявлення порушення.

Згідно із розрахунком суми штрафних санкцій по особовому рахунку 4%, 32% і 42% (а.с. 68), за вказане порушення (сплата 12.01.2008 року, 15.01.2008 року і 18.01.2008 року недоїмки із порушенням граничних термінів) застосовано штраф у загальному розмірі 3999,80 грн. і нараховано пеню у розмірі 1652,13 грн. В цій частині позивач оскаржує це рішення відповідно до заяви про уточнення позовних вимог.

В решті суми фінансових санкцій рішення відповідача від 18.09.2008 року №886 не оскаржується і не є предметом судового розгляду.

Оскільки судом встановлено, що фінансові санкцій за несвоєчасну сплату недоїмки позивачем 12.01.2008 року, 15.01.2008 року і 18.01.2008 року (штраф у розмірі 3999,80 грн. і пеня у сумі 1652,13 грн.) нараховано відповідачем у спірному рішенні із порушенням граничних термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 ГК України, уточнений адміністративний позов підлягає задоволенню, а спірне рішення підлягає скасуванню у цій частині.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про часткове скасування спірного рішення, замість вимоги про скасування і визнання його протиправним, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі заявлених у позові вимог.

У зв’язку із складністю справи, в судовому засіданні 19.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.11.2009 року.          

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати частково протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим від 18.09.2008 року №886 в частині застосування фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 3999,80 грн. і нарахування пені у сумі 1652,13 грн. Закритому акціонерному товариству «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» (ідентифікаційний код 30697351).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.