Постанова № 6856825, 22.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.09Справа №2а-8492/09/5/0170 17:40 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Лалаєві Д.О. розглянувши за участю представників: від позивача – Северенко Д.Л. – представник, дов. б/н від 02.01.09р.,

від відповідача – Коновалова П.С. - держ. податк. інсп., дов. № 56/10 від 05.06.09р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест», м. Сімферополь

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 3025/10/1/15-1 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації позивача з податку на прибуток за перший квартал 2009р. є протиправними. Висновки, що викладені у акті перевірки від 02.06.09р. не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із порушенням чинного податкового законодавства.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно заявою від 05.10.09р. просить визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації позивача з податку на прибуток за перший квартал 2009р., зобов’язати відповідача визнати податкову декларацію позивача з податку на прибуток за перший квартал 2009р., як своєчасно подану та оформлену згідно діючого законодавства України, а також позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010671501/0 від 05.06.09р.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. У запереченні на позов зазначив, що податкова декларація за перший квартал 2009р. не може бути визнана такою, оскільки заповнена позивачем всупереч правилам, встановленим у Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143. Також відповідач пояснив, що під час проведення документальної невиїзної перевірки використана лише декларація з податку на прибуток з додатками, яка вказана у акту перевірки. У зв’язку з неподанням декларації за перший квартал 2009р. до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн., про що було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010671501/0 від 05.06.09р.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2009р. позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим подана декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009р., що підтверджується повідомлення відповідача вих. № 24613/10/15 від 15.05.09р.

Листом вих. № 24613/10/15 від 15.05.09р. відповідач повідомив позивача про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009р. не визнана податковою декларацією оскільки порушені вимоги абз. 4 п. 1.6 Наказу ДПА України від 29.03.03р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання», зареєстрованого Мінюстом України 08.04.2003р. та позивачу рекомендовано заповнити декларацію відповідно до вимог зазначеного Наказу з урахуванням норм п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В подальшому 01.06.09р. відповідач провів невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої склав акт № 4893/15-1/33267296 від 02.06.09р., в якому зафіксував порушення позивачем п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неподання податкової декларації за перший квартал 2009р., граничний строк подання 12.05.09р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010671501/0 від 05.06.09р., яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 закріплено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачене, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Аналізуя зазначено норму суд дійшов висновку, що податкова декларація може бути не визнана такою лише у випадку якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства (далі Порядок).

У п. 1.6 закріплено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Під час судового засідання суд дослідив оригінал податкової декларації позивача за перший квартал 2009р. та встановив, що податкова декларація відповідає всім вимогам передбаченим п. 1.6 Порядку, що не заперечувалось представником відповідача, у зв’язку з чим повністю спростовується позиція відповідача, що викладена у запереченні.

У зв’язку з чим, висновок відповідача, що викладений у акті перевірки є помилковим, а також у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення, яке позивач не допустив.

У порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надані докази в обґрунтування своєї позиції.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

–          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

–          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

–          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

–          безсторонньо (неупереджено);

–          добросовісно;

–          розсудливо;

–          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

–          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

–          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

–          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 22.10.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 27.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» за перший квартал 2009 року.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим визнати податкову декларацію з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» за перший квартал 2009 року, як своєчасно подану та оформлену відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0010671501/0 від 05.06.09р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьонного,32) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.