Постанова № 6856780, 09.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.11.09Справа №2а-10750/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В. за участю представника позивача Дем`янової Інни Анатоліївни, представника відповідача Василенко Миколи Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія АРК

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління ПФУ в м. Євпаторія АРК до Товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за законом України “Про науку та науково-технічну діяльність”і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року в розмірі 200,97 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 для призначення пенсії було зараховано стаж у період наукової праці з 18.10.1974 року по 10.10.1978 року в Республіканському базовому санаторії ім.40-летія Октября, який у подальшому був реорганізований у ЗАО “Санаторій“Геліос”. Відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”N 1977-XII від 13.12.1991 року Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, у даному випадку для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом. При цьому у разі ліквідації, або зміні власника такого підприємства, різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників. Відповідач є правонаступником дочірнього підприємства “Санаторій “ім.40-летія Октября”для дітей з батьками”ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, отже зобовязаний відшкодувати різницю в розмірі 50% по відношенню до стажу за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року в розмірі 200,97 гривень. Управлінням ПФУ в м. Євпаторія АРКна адресу відповідача були спрямовані розрахунки по сумі витрат № 90н від 18.02.2009 року, № 142н від 12.05.2009 року, однак на час розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, тому представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, пояснив, що ТОВ “Санаторій”Геліос”не є науковою установою, є недержавним господарським товариством, заснованим на приватній власності, не має в якості предмета наукову діяльність. Крім того, вважає, що на нього не розповсюджуються норми Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Пунктом 4 зазначеного порядку передбачена необхідність застосування порядку, що діяв до моменту ліквідації або зміни власника відповідної установи. Оскільки реорганізація “Санаторія “ім.40-летія Октября” у ЗАТ “Санаторій”Геліос”відбулася у 2003 році, тобто до затвердження зазначеного вище порядку постановою Кабінету Міністрів України N 372 від 24.03.2004 року, то він не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Таким чином, управління Пенсійного фонду в м. Євпаторії АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування різниці між сумами пенсії являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що ТОВ “Санаторій”Геліос”являється юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 10.07.2007 року (а.с.10).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду м. Євпаторії АРК за № 01-0239, тому являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ.

Відповідно із вимогами статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”N 1977-XII від 13.12.1991 року держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність, наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьомурізниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Аналогічне правило передбачене також частиною 9 статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, відповідно до якої різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

На час розгляду справи в суді механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку зазначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до пункту 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Відповідно до п. 4 зазначеного вище Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”, затвердженого рішенням засновників від 01.06.2007 року № 1 воно створене у результаті реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства “Санаторій”Геліос”, є його правонаступником.

Відповідно до Статуту Закритого акціонерного товариства “Санаторій”Геліос”затвердженого установчими зборами від 20.06.2003 року воно створено в результаті реорганізації шляхом перетворення дочірнього підприємства “Санаторій “ім.40-летія Октября”для дітей з батьками”ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”і є його правонаступником.

Відповідно до довідки ЗАО “Санаторій”Геліос”від 11.11.2003 року № 01-04/13-1 Республіканський базовий санаторій “імені 40-летія Октября”Євпаторійського об`єднання санаторно-курортних закладів профспілок знаходився у державній власності, фінансування якого здіснювалося за рахунок державних коштів.(а.с.11).

Отже судом достеменно встановлено, що відповідач у данному випадку є правонаступником державного підприємства базового санаторію “імені 40-летія Октября”.

Доводи представника відповідача про неможливість розповсюдження на нього дії Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року знайшли часткового підтвердження у судовому засіданні.

У той же час суд зазначає, що до прийняття вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України діяла інша Постанова Кабінету Міністрів України № 1826 від 13.12.2000 року, якою було врегульовано порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до пунктів 3,6 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсі, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1826 від 13.12.2000р.,- у разі зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсій здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Крім того, стаття 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, в редакції, що діяла до затвердження Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року нового “Порядку фінансування різниці між сумою пенсії ….”також передбачала необхідність фінансування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Таким чином, законодавчо визначено обовязок відшкодування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник у порядку, що діяв на той час. На час перетворення відповідача у 2003 році такий обовязок покладався саме на підприємство, установу, організацію та закладів.

Судом встановлено, що 18.02.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим відповідно до вимог Порядку № 372 надіслано відповідачу повідомлення № 90н про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про науково - технічну діяльність” і суму пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2008 рік (за січень 2009 року).

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про науково - технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2008 рік (з січня 2009 року) відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”зобовязано відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в м. Євпаторії різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_1 за січень2009 року в розмірі 29,39 гривень.

Судом встановлено, що дане повідомлення було отримане відповідачем 24.02.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що 12.05.09 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим відповідно до вимог Порядку № 372 надіслано відповідачу повідомлення № 142н про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про науково - технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2009 рік (за травень 2009 року).

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про науково - технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2009 рік (з травня 2009 року) відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос”зобовязано відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в м. Євпаторії різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_1 за травень 2009 року в розмірі 56,41 гривен, у тому числі щомісячно 38,39 гривень та 18,02 гривень як доплату за січень квітень 2009 року .

Судом встановлено, що дане повідомлення було отримане відповідачем 18.05.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату наукових пенсій за період з квітня по серпень 2009 року розмірі 200,97 гривень ( квітень 29,39 грн, травень 56,41 грн, червень 38,39 грн, липень 38,39 грн, серпень 38,39 грн), що також підтверджується доданими до справи розрахунками заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку різниці між сумою пенсії, назначеної працівникам державних не бюджетних установ та організацій у відповідності з Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, призначеної у відповідності з іншими законодавчими актами (а.с.18).

Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Суд враховує, що відповідно відомостей довідки про суму заборгованості відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій зазначені суми витрат не погашені в повному обсязі, тому позовні вимоги являються обґрунтованими, оскільки Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено порядок, згідно якого відповідач фінансує різницю призначених пенсій і не передбачає підстав звільнення від вказаного обов'язку, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти обґрунтування призначення наукової пенсії, тому ці факти суд вважає встановленими та таким, що не потребують доказування.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У звязку зі складністю справи судом 09.11.2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13.11.2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій”Геліос” (ідентифікаційний код 02650742) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторія АРКзаборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку наукових пенсій у сумі 200,97 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.