Вирок № 68566453, 31.08.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37838/17-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарі - Ярошенко В.Ю.,

за участю прокурора - Сказка С.І.,

захисника - адвоката - Ясиновського А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений органом досудового розслідування час та місці у особи 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник умисел, направлений на незаконне збагачення, шляхом створення та утримання місць розпусти та забезпечення заняття проституцією декількома особами за попередньою змовою.

Відповідно до договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 27.12.2012 року ТОВ «Гелікон» (ЄДРГІОУ 22928352) орендувало у Національної спілки журналістів України нежитлові приміщення на першому поверсі та у підвалі будинку АДРЕСА_3 загальною площею 182 м. кв. в якому розмістило розважальний заклад із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» з відповідним обладнанням.

В подальшому особа 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи фізичною особою - приватним підприємцем відповідно до договорів оренди обладнання між нею та пов'язаним з нею ТОВ «Гелікон» (ЄДРПОУ 22928352), керівником якого з 2014 року офіційно значиться донька особи 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, - ОСОБА_3, винайняла в оренду приміщення та обладнання вказаного закладу, де під прикриттям легальної діяльності, з метою особистого збагачення (наживи) у двох спеціально обладнаних та пристосованих для надання сексуальних послуг кімнатах створила та стала утримувати місце розпусти.

В подальшому з метою забезпечення систематичної повсякденної діяльності створеного місця розпусти особа 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спочатку залучила до протиправної діяльності свою сестру ОСОБА_2, а потім приблизно з першого кварталу 2015 року - особу 2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вступивши в попередньою змову з якими, довела їм свій план злочинної діяльності, який полягав у здійсненні систематичного втягнення у проституцію молодих дівчат, які приходили на роботу до клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», організації та контролю їх діяльності з надання послуг сексуального характеру, отримання та розподілу отриманого таким чином прибутку.

Згідно із розподілом ролей спільників, особа 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконувала роль загального керівництва злочинною діяльністю, забезпечуючи її легальне прикриття під виглядом діяльності розважально-видовищного закладу, приймала рішення про прийом на роботу в заклад персоналу, контролювала діяльність місця розпусти та розподіл отриманих прибутків, і.т.д.

ОСОБА_2 та особа 2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи повністю обізнаними про злочинний план особи 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, надали свою згоду на участь у ньому та згідно розподілу ролей, знаходячись в приміщенні клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3 відповідно до розробленого графіку, почергово виконували функції адміністраторів місця розпусти, виступаючи звідниками між відвідувачами клубу, що бажали отримати послуги сексуального характеру та особами, з числа працівниць, залученими ними до проституції. У своїй діяльності ОСОБА_2 та особа 2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повністю підпорядковувались особі 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та були підзвітні їй про здійснювану залученими ними до проституції дівчатами кількість та вид наданих сексуальних послуг (класичний та оральний секс) за «зміну», отриманих за це коштів, здійснювали виплати зароблених наданням послуг сексуального характеру грошей працівницям закладу по завершенні ними роботи, контролювали їх вихід на роботу, здійснювали прийом на роботу у даний заклад молодих дівчат, яким пояснювали, що окрім еротичних танців, клієнтам потрібно надавати сексуальні послуги за грошову винагороду в розмірі 200 доларів США, а саме класичний та оральний секс, гроші за які ділились порівну між особою, що надала послуги сексуального характеру та «адміністрацією» закладу в особі особи 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_4, та особи 2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Так в один із днів кінця лютого, початку березня 2015 року ОСОБА_5 з метою відпочинку та розваг зайшов до закладу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_3. Під час відпочинку ОСОБА_5 захотів вступити у інтимні відносини та у адміністратора закладу ОСОБА_2 замовив собі приватний танець та масаж. Після приватного танцю йому захотілось вступити в одноразові статеві стосунки з дівчатами, яких він замовляв для приватного танцю. Для цього він підійшов до адміністратора та поцікавився у неї чи можливо отримати сексуальні послуги за грошову винагороду. На його запитання адміністратор повідомила, що сексуальні послуги отримати можливо та коштуватиме це 200 дол. США.

Після даної домовленості адміністратор закладу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2, керуючись раніше наданими особою 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вказівками та поставленими нею умовами праці повідомила одній із танцівниць, про те, що одному з клієнтів потрібно надати сексуальні послуги у вигляді орального сексу. Після цього ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 дол. США за надання йому сексуальних послуг однією із танцівниць закладу. У подальшому ОСОБА_5 та одна із танцівниць закладу усамітнились в окремій кімнаті для приватних танців, де дівчина надала сексуальні послуги ОСОБА_5

Крім того 08.07.2015 року до арт-клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_3, зайшов ОСОБА_5 та замовив випити. Через деякий час ОСОБА_5 підійшов до адміністратора ОСОБА_2, під час бесіди з якою він попрохав, щоб вона організувала йому інтим зустріч з танцівницями закладу, а саме двох дівчат, які йому сподобаються, на що адміністратор повідомила, що їй потрібно порадитись із директором особою 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Через декілька хвилин до ОСОБА_5 підійшла дівчина та повідомила, що кімната вже готується. Через деякий час двоє дівчат запросили ОСОБА_5 до кімнати, де знаходилось ліжко, крім того дану кімнату було підготовлено для надання інтимних послуг (надані простирадла, презервативи, сухі та вологі серветки). Знаходячись у кімнаті, дівчата повідомили, що їх послуги коштують 1000 грн. та 300 дол. США (в залежності від вибору інтимних послуг), за надання інтимних, сексуальних послуг, після чого дані дівчата надали йому інтимні, сексуальні послуги.

Дії ОСОБА_2, які виразились у сутенерстві, тобто, забезпеченні зайняттям проституцією декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 303 КК України.

30.06.2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мазуриком С.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 303 КК України, підозрювана ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 303 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки та на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_2 судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник - адвокат Ясиновський А.В. в судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

ОСОБА_2 вчинила тяжке кримінальне правопорушення, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, вид покарання, яке буде до неї застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати та речові докази по даній справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 30.06.2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мазуриком С.В. та підозрюваною ОСОБА_2 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України та призначити їй покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обраховувати з 31.08.2017 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя С.І. Смик