Постанова № 68565369, 29.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2017 р. Справа № 917/616/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участі представників сторін:

позивача - Бєлолипецьких Г.С. (довіреність №81 від 27.07.2017),

відповідача - ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2406 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.07.2017 у справі № 917/616/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз ресурс", м.Лубни,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Полтава,

про стягнення 37631,23 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.07.2017 (суддя Семчук О.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ "Укргаз ресурс" 35000,00 грн попередньої оплати, 3106,85 грн пені, 500,00 грн витрат на адвокатські послуги, 1600,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3106,85 грн, судового збору в розмірі 1600,00 грн, в стягненні 35000,00 грн попередньої оплати та 500,00 грн витрат на адвокатські послуги відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що позивач у своїй вимозі №4 від 06.04.2017 та у позовних вимогах не ставив питання про відмову від вказаного договору, не просив його розірвати у судовому порядку, а просив лише стягнути кошти за недотримання строків виконання договору.

Відповідач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував. Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В квітні 2017 ТОВ "Укргаз Ресурс" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 37631,23 грн, з яких: 35000,00 грн попередня оплата, що здійснена на виконання умов договору на розробку і передачу проектної документації № 121 від 02.12.2016, 2631,23 грн пені за період з 11.01.2017 по 19.04.2017, 1600,00 грн судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 02.12.2016 між ТОВ "Укргаз ресурс", замовником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, виконавцем, укладено договір на розробку і передачу проектної документації № 121, згідно з яким виконавець зобов'язався розробити розділи проектної документації (стадія «Робочий проект») для будівництва стаціонарного автогазозаправного пункту (АГЗП) надземного розташування по АДРЕСА_1: пояснювальна записка; технологічні рішення; генплан; архітектурно-будівельні рішення; інженерні забезпечення; проект організації будівництва; ОВНС та передати її замовнику, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити належним чином виконані роботи.

Відповідно до п.2.1. договору проектна документація розробляється на підставі затверджених замовником вихідних даних на проектування, до яких належить завдання на проектування об'єкту архітектури (надалі - вихідні дані), містобудівні умови та обмеження, технічні умови (ТУ) на засоби інженерного забезпечення які надаються замовником виконавцю.

Відповідно до п.2.2. договору виконавець зобов'язався почати виконання робіт після отримання від замовника вихідних даних та виконати роботи за цим договором відповідно до діючих нормативних вимог (згідно ДБН-А-2.2-3-2014).

Відповідно до п.3.1. договору вартість робіт по виконанню коригування проектної документації за цим договором складає 70 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п.3.2. договору оплата робіт проводиться на умовах попередньої оплати в сумі 50% вартості робіт в сумі 35 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п.3.3. договору залишкова вартість робіт сплачується по факту здачі замовнику по акту здачі готової документації в термін 10 робочих днів.

Відповідно до п.4.2. договору передача замовнику оформленої у встановленому порядку проектної документації здійснюється згідно акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.4.3. договору замовник протягом 10 (десяти) робочих днів від дня одержання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний передати виконавцеві другий примірник підписаного акту, або обґрунтовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до п.5.1. договору за порушення встановленого договором строку виконання робіт з вини виконавця, останній сплачує замовнику пеню за кожний день прострочення, процентний розмір якої по відношенню до вартості невиконаних робіт визначається з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період існування прострочення.

Відповідно до п.9.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.3.2 договору та закінчується після договірного терміну виконання робіт - 40 календарних днів. В іншому випадку строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов п.3.2. договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в сумі 35 000,00 грн без ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 5 від 26.12.2016.

Однак, в порушення умов п.9.2. договору відповідач, у визначений договором строк не передав проектну документацію позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4 від 06.04.2017, в якій просив в строк до 10.04.2017 передати оформлену в установленому порядку проектну документацію для будівництва стаціонарного автогазозаправного пункту (АГЗП) надземного розташування по АДРЕСА_1 або повернути попередню оплату в розмірі 35000,00 грн.

Проте, як зазначає позивач, вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

08.06.2017 позивач звернувся до суду з заявою № 187 від 07.06.2017 (вх. № 7256) про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені за порушення встановленого за договором строку виконання робіт за період з 11.01.2017 по 06.06.2017 та стягнути з відповідача 38829,86 грн, а саме: 35000,00 грн попередньої оплати, 3829,86 грн пені, 1600,00 грн судових витрат.

08.06.2017 позивач звернувся до суду з заявою № 191 від 07.06.2017 (вх. № 7257), в якій просив суд стягнути з відповідача 5000,00 грн за надання правової допомоги по договору від 03.04.2017, що пов'язані з розглядом даної справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№7226 від 07.06.2017) проти позову заперечував, посилаючись на те, що на момент звернення до суду з даним позовом позивачем не було надано відповідачу вихідних даних для розробки проектної документації. Також зазначив, що положення договору передбачають лише сплату штрафних санкцій за порушення встановленого строку виконання робіт, а не повернення суми попередньої оплати.

05.07.2017 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, на виконання умов договору позивач 26.12.2016 здійснив попередню оплату по договору у розмірі 35000,00 грн, відповідач повинен був передати оформлену проектну документацію в 40 денний термін, тобто до 04.02.2017. Однак, всупереч умовам договору, відповідач проектну документацію, в терміни визначені п. 9.2. договору, не виготовив та не передав позивачу.

Позивач листом-вимогою №4 від 06.04.2017 просив в термін до 10.04.2017 передати оформлену в установленому порядку проектну документацію для будівництва стаціонарного автогазозаправного пункту (АГЗП) надземного розташування по АДРЕСА_1 або повернути попередню оплату в розмірі 35000,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що 13.04.2017 він повідомив позивача про необхідність надання вихідних даних для подальшого розроблення проектної документації, а 26.04.2017 повідомив позивача про припинення виконання робіт.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги зазначені посилання відповідача з огляду на те, що дані дії відповідача відбувались вже за межами встановленого п. 9.2 договору строку виконання робіт.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені ст.611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1. договору за порушення встановленого договором строку виконання робіт з вини виконавця, останній сплачує замовнику пеню за кожний день прострочення, процентний розмір якої по відношенню до вартості невиконаних робіт визначається з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період існування прострочення.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 3829,86 грн пені за порушення встановленого за договором строку виконання робіт за період з 11.01.2017 по 06.06.2017.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає позивач, оскільки замовник здійснив попередню оплату по договору 02.12.2016, то на виконання умов договору виконавець повинен був передати оформлену проектну документацію не пізніше 11.01.2017. Станом на 06.06.2017 відповідач умови договору не виконав, тому, на думку позивача, пеня повинна бути нарахована за період з 11.01.2017 по 06.06.2017.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.9.2. договору строк цього договору починає свій перебіг з моменту оплати позивачем попередньої оплати та становить 40 днів.

Тобто, враховуючи те, що позивач здійснив попередню оплату по договору 26.12.2016, відповідач повинен був виконати роботи у строк до 04.02.2017. Враховуючи те, що 04.02.2017 припадало на вихідний день, то відповідно до приписів п. 5 ст. 254 ЦК України, перебіг строку прострочення виконання зобов'язань з виконання робіт розпочався з 07.02.2017. За таких обставин право на нарахування пені виникло у позивача саме з 07.02.2017.

З урахуванням чого, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтованим є розрахунок пені у розмірі 3106,85 грн за період з 07.02.2016 по 06.06.2017, який правомірно задоволений судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору (п.9.2.) передбачено, що строк цього договору закінчується після договірного терміну виконання робіт - 40 календарних днів. В іншому випадку строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Тобто, умовами договору чіткої дати закінчення строку дії договору не передбачено. Зважаючи на наведене, колегія суддів зазначає, що договір №121 від 02.12.2016 не припинив свою дію.

Позивач у вимозі №4 від 06.04.2017 просив передати оформлену в установленому порядку проектну документацію або повернути попередню оплату за договором в розмірі 35000,00 грн та не зазначив про розірвання або відмову від договору. Позовна заява також не містить вимоги про розірвання або припинення договору.

Також, колегія суддів зазначає, що умовами договору не передбачено обов'язку виконавця повернути замовнику перерахованого авансу у разі недотримання відповідачем встановленого п.9.2. договору строку виконання зобов'язання.

Місцевий господарський суд на дані обставини уваги не звернув та не дав їм відповідної правової оцінки, зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, а у позовної вимозі позивача про стягнення з відповідача 35000,00 грн попередньої оплати слід відмовити, як необгрунтованої.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн за надання правової допомоги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2017 між ТОВ «Укргаз Ресурс», клієнтом, та адвокатським об'єднанням «Макмел» укладено договір про надання правової допомоги, згідно з яким клієнт доручив, а адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору адвокатське об'єднання зобов'язалося надати правову допомогу щодо підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості по договорах на розробку і передачу проектної документації, укладених з ФОП ОСОБА_2 у кількості 5 договорів, зокрема, і по договору №121 від 02.12.2016.

Відповідно до п.4.1. договору вартість правової допомоги становить 25000,00 грн, з розрахунку 5000,00 грн за один документ.

Надання адвокатським об'єднанням правової допомоги підтверджується актом №1 від 30.04.2017 прийому-передачі наданих послуг за квітень 2017 року, відповідно до якого вартість послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості, зокрема, по договору №121 від 02.12.2016 складає 5000,00 грн.

Платіжним дорученням №161 від 17.05.2017 позивач перерахував адвокатському об'єднанню 25000,00 грн за надання юридичних послуг відповідно до договору правової допомоги від 03.04.2017.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Виходячи з п. 6.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат, обґрунтовано враховано, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, та з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову та обсягу наданих послуг, обмежено цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, тобто до 500,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Полтавської області від 05.07.2017 у справі № 917/616/17 підлягає скасуванню частково, а саме в частині задоволення позову щодо стягнення 35000,00 грн попередньої оплати, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.07.2017 у справі № 917/616/17 в частині стягнення 35000,00 грн попередньої оплати скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз ресурс" (37500, вул. Кононівська, 152, м. Лубни, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39550325) 3106,85 грн пені, 500,00 грн витрат на адвокатські послуги, 153,36 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз ресурс" (37500, вул. Кононівська, 152, м. Лубни, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39550325) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) 1591,31 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 31.08.2017

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Тарасова І. В.

Суддя Фоміна В. О.