Постанова № 68565341, 28.08.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017справа № 905/773/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від06.06.2017 (підписано 12.06.2017) у справі№ 905/773/17 (суддя О.В. Кротінова) за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ доКомунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь, Донецька область простягнення 48 601 391,82 грн.В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ (Позивач) із позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь, Донецька область (Відповідач) про стягнення 48 601 391,82 грн., у тому числі 46 086 334,63грн. заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу по договору транспортування природного газу №1604001584 від 31.03.2016, 1 855 400,89 грн. пені, 198 792,95 грн. 3% річних та 460 863,35 грн. інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.06.2017 позовні вимоги задоволено частково, зменшено розмір пені на 50% з 1 855 400,88 грн. до 927 700,44 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 46 086 334,63 грн., 927 700,44 грн. пені, 198 792,95 грн. 3% річних, 298 379,95 грн. інфляційних та 239 197,64 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині зменшення розміру пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким вимоги в частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з неправильним застосуванням матеріального права та порушенням норм процесуального права, без дослідження всіх істотних обставин справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не дотримано вимог ст.ст. 173- 233 Господарського кодексу України та ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Також в обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд невірно застосував норму ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не врахувавши матеріального стану та інтересу стягувача.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2016 між сторонами був укладений договір на транспортування природного газу №1604001584 (далі Договір), за умовами п. 2.1 якого позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2016, договір укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Відповідно до п.4.1 Договору, відповідач зобовязаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, а також вчасно врегульовувати небаланси.

За змістом п. 9.1 Договору, у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу, відповідно до Кодексу в строк до двадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем, відповідач зобовязаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс відповідача визначається відповідно до Кодексу.

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс відповідача за формулою В балансування = БЦГ*К*Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.9.2 Договору).

Згідно п.9.3 Договору, базова ціна газу визначається позивачем відповідно до Кодексу. Позивач визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті.

За змістом п.9.4 Договору, позивач до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобовязаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до кодексу та розділу ІХ цього договору (п.11.4 Договору).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823, затверджено Кодекс газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1383/27828, затверджено Типовий договір транспортування природного газу.

Вищевикладені умови договору на транспортування природного газу №1604001584 від 31.03.2016 відповідають типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015.

Позивачем відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи та на виконання умов Договору протягом жовтня листопада 2016 року протанспортовано через мережі прямих споживачів ПрАТ "ММК "ім.Ілліча" та ПрАТ "МК "Азовсталь" за ЕІС-кодами точки виходу з ГТС України 56ZG-00-0000440D, 56ZG-00-0000430G, а відповідачем прийнято природний газ:

- у жовтні 2016 року в загальному обсязі 2223466 куб.м, з яких встановлено наявність у негативного місячного небалансу в обсязі 1907297 куб.м неоформлені обсяги, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №10 від 01.11.2016 та не заперечується сторонами;

- у листопаді 2016 року в загальному обсязі 4116504 куб.м, з яких встановлено наявність у відповідача негативного місячного небалансу в обсязі 318782 куб.м неоформлені обсяги, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №11 від 01.12.2016, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств та не заперечується сторонами.

У зв'язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу, що виник у жовтні-листопаді 2016 року, позивач надав відповідачу послуги балансування, про що позивачем складено односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу: №10-16-1604001584-БАЛАНС від 28.12.2016 на суму 16 248 339,43 грн. та №11-16-1604001584-БАЛАНС від 30.11.2016 на суму 29 837 995,20 грн.

Акти №10-16-1604001584-БАЛАНС від 28.12.2016 разом з відповідним рахунком №10-16-1604001584-БАЛАНС від 28.12.2016 та розрахунком вартості послуг балансування (за жовтень 2016 року); №11-16-1604001584-БАЛАНС від 30.11.2016 разом з відповідним рахунком №11-16-1604001584-БАЛАНС від 30.11.2016 та розрахунком вартості послуг балансування (за листопад 2016) надіслано відповідачу із супровідними листами №433/12 від 16.01.2017 та №17088/12 від 15.12.2016 відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення у цінний лист від 18.01.2017 та від 20.12.2016, фіскальними чеками №5849 від 18.01.2017, №3505 від 20.12.2016, витягами з сайту УДППЗ "Укрпошта" "Відстеження пересилання поштових відправлень" від 23.03.2017 та від

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги балансування за період жовтня-листопада 2016 року, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 46 086 334,63 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія вважає вірним рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за поставлений природний газ у розмірі 46 086 334,63 грн.

У звязку з невиконанням відповідачем свого зобовязання по оплаті поставленого природного газу позивачем нараховані 198 792,95 грн. 3 % річних (за зобовязанням жовтня 2016 року на суму 16 248 339,43 грн. за період з 08.02.2017 по 14.03.2017 та за зобовязанням листопада 2016 року на суму 29 837 995,20 грн. за період з 12.01.2017 по 14.03.2017).

Одночасно позивачем було заявлено до стягнення інфляційні в розмірі 460 863,35 грн. (за зобовязанням жовтня 2016 року на суму 16 248 339,43 грн. за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 та за зобовязанням листопада 2016 року на суму 29 837 995,20 грн. за період з 01.02.2017 по 28.02.2017).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних в сумі 198 792,95 та інфляційних в сумі 298 379,95 грн., а також в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення решти сум цих складових, судова колегія вважає його вірним.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо невірного визначення судом першої інстанції розрахунку інфляційних втрат не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Крім того, позивачем була заявлена до стягнення пеня в сумі 1 855 400,89 грн. (за зобовязанням жовтня 2016 року на суму 16 248 339,43 грн. за період з 08.02.2017 по 14.03.2017 та за зобовязанням листопада 2016 року на суму 29 837 995,20 грн. за період з 12.01.2017 по 14.03.2017).

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.5 Договору, сторони обумовили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених цим договором, відповідч сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За таких підстав зроблений судом розрахунок пені в сумі 1 855 400,89 грн. на підставі п. 13.5 Договору та ст. 231 Господарського кодексу України, судова колегія вважає арифметично вірним.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання судом дотримано.

При вирішенні ступеню зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення, суд першої інстанції взяв до уваги ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, невеликого періоду прострочення, збитковість підприємства, проведення антитерористичної операції, що має негативні наслідки як для підприємства, так і для економіки регіону в цілому, ступінь вини, а також враховано матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та інші обставини в їх сукупності. Отже судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми пені до розміру 50%.

Доводи апеляційної скарги щодо не зясування судом ступеню та причин невиконання відповідачем свого зобовязання спростовуються змістом судового рішення, а твердження позивача щодо його статусу підприємства в сфері державного сектору економіки не перешкоджає можливості застосуванню судом першої інстанції ст. 83 ГПК України в силу дії принципу рівності сторін.

Отже, судова колегія перевіривши розрахунок розміру позовних вимог, вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зменшення розміру пені з 1 855 400,89 грн. до 927 700,44 грн., стягнення з відповідача на користь позивача 927 700,44 грн. пені.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2017 у справі № 905/773/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2017 у справі № 905/773/17 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:І.В. Зубченко

ОСОБА_3