Постанова № 6856488, 31.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09:25 № 15/442

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю представника позивача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва Мінченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

досубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 2 200 грн. 00 коп.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 3 вересня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Соломянському районі міста Києва (далі - ДПІ у Соломянському районі міста Києва) звернулася до суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД фізична особа ОСОБА_1) 2200, 00 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до довідки про суми податкового боргу платника податків за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 2 200 грн. 00 коп., при цьому, відповідач протягом 2007 року працював на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Соломянському районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не зявився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач проживає за адресою: 03141, АДРЕСА_1, зазначена адреса співпадає з адресою відповідача вказаною у позовній заяві. 21 липня 2009 року відповідачем була отримана судова повістка, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Інша поштова кореспонденція направлена за вказаною адресою повернулася до суду за закінченням терміну зберігання.

У звязку з неявку відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт господарської діяльності Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво НОМЕР_1 від 07.11.2006 р.), ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Згідно Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98 на підставі заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування від 08.12.2006 р., СПД фізичній особі ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_3, що засвідчується підписом відповідача на корінці свідоцтва.

Відповідно до рішення сесії Соломянської районної у м. Києві ради від 27.12.2005 р. №404 ставка єдиного податку в Соломянському районі м. Києва для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по видам діяльності: роздрібна торгівля, визначена в розмірі 200,00 грн. Відповідач повинен був сплачувати цю суму щомісяця, але не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному розмірі сплатив до бюджету єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за 2007 рік.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу №. 1/989 від 12.11.2007 р., яка містить зобовязання сплатити суму податкового боргу в розмірі 2000 грн. 00 коп. та не була отримана відповідачем, в звязку з незнаходженням відповідача за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом № 6143/24-30 від 28.12.2007 р.

Друга податкова вимога № 2/74 від 05.02.2008 р. на суму податкового боргу 2200 грн. 00 коп. також не була отримана відповідачем з тих же підстав, про що свідчить акт № 918/24-30 від 21.03.2008 р.

На підставі вищезазначених податкових вимог було прийнято рішення № 185 від 21.04.2008 р. про стягнення коштів та продаж інших активів боржника в рахунок погашення його податкового боргу.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2200 грн. 00 коп. (витяг з облікової картки залучений до матеріалів справи).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 із змінами та доповненнями, передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва».

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд, вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 2200 грн. 00 коп. до Державного бюджету України (р/р 34210379700010 у ВДК у Соломянському районі м. Києва, код платежу 16050200, код ЗКПО 26077951, МФО 820019).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур