Рішення № 68564754, 21.08.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р. Справа № 911/1287/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця

до Державного підприємства Клавдієвське лісове господарство

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України

про стягнення 230 427,20 грн.

за участю представників учасників процесу:

позивач ОСОБА_1, предст. за дов. від;

відповідач ОСОБА_2 предст., дов. № 2/08 від 03.01.2017;

третя особа не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця (позивач, Залізниця) до державного підприємства Клавдієвське лісове господарство (відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (третя особа, Митниця) про стягнення 230 427,20 грн. витрат, повязаних з митними формальностями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на те, що ДП Клавдієвське лісове господарство відправило зі ст. Немішаєве Південно-Західної залізниці до ст. Захонь вагон № 66932773 з вантажем деревина паливна.

Разом з тим, вказаний вагон простоював на станціях Львівської залізниці з 27.05.2016 по 27.10.2016. При цьому, під час простою вагону, а також здійснення працівниками Закарпатської митниці митних процедур щодо перевірки зазначеного вантажу, Залізниця здійснювала зважування, переміщення зазначеного вагону, що на думку позивача, є підставою для відшкодування зі сторони відповідача на користь Залізниці витрат, повязаних зі здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, що також визначено ст. 218 Митного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2017 порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 29.05.2017.

В поданих 22.05.2017 поясненнях на позов, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України зазначає про факт виникнення у відповідача на підставі Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 218 Митного кодексу України, Статуту залізниць України зобовязання сплатити платежі за вчинені позивачем розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю. Однак, за його словами, позивачем не доведено розмір своїх позовних вимог.

24.05.2017 відповідачем було подано відзив на позов, відповідно до якого останній вимоги Залізниці не визнає та зазначає, що саме на Митницю, а не на відповідача має бути покладена відповідальність у вигляді відшкодування витрат, повязаних з простоєм вагону, оскільки причиною тривалого простою вагону № 66932773 є протиправні дії Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України.

Також, на підставі поданого клопотання відповідача, розгляд справи ухвалою суду від 29.05.2017 було зупинено до набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2638/16, предметом розгляду якої є встановлення факту затримки залізничних вагонів позивача зі сторони третьої особи - Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, в тому числі і вагону № 66932773.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі було скасовано, справу передано до розгляду по суті.

На підставі ухвали суду від 24.07.2017, розгляд справи призначено на 21.08.2017.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача обгрунтували подані до суду вимоги та заперечення, додактових доказів та пояснень від представників сторін до суду не надходило.

Третя особа в судове засідання не зявилась, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень від 31.07.2017.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку незявлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, та наявні в матеріалах справи письмові пояснення третьої особи з приводу заявленого позову, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та обєктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 21.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

24.05.2016 року ДП «Клавдієвське лісове господарство» відправило зі ст. Немішаєве Південно-Західної залізниці до ст. Захонь вагон № 66932113 з вантажем «деревина паливна», відправка № 403675.

27.05.2016 на ст. Батьово Львівської залізниці прибув цей вагон та був затриманий для проведення переогляду. Згідно з актом загальної форми від 27.05.2016 № 10993 на підставі заявки Закарпатської митниці від 27.05.2016 № 29/16 цей вагон подано для здійснення митного огляду (переогляду) на ділянку митного контролю та надано телеграфне повідомлення від 27.05.2016 № 235 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

За результатами переогляду вантажу у вагоні № 66932773 інспекторами митниці складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 09.06.2016 № 305010505/2016/ЗМК-09033, згідно з яким сторонніх вкладень у вантажі «деревина паливна» не виявлено.

Разом з тим, цей вагон простоював на станціях Львівської залізниці з 27.05.2016 до 27.10.2016. Під час здійснення працівниками Закарпатської митниці митних процедур щодо вантажу, що перевозився у цьому вагоні, залізниця на виконання заявок Закарпатської митниці здійснювала його переміщення зі ст. Батьово на ст. Мукачево, Кольчино для митного догляду, залізниця також на виконання заявок митниці здійснювала зважування вантажу, що переміщувався у вищевказаному вагоні, про що здійснено повідомлення відправника телеграма від 15.06.2016 № 87.

21.06.2016 цей вагон, згідно з листом Закарпатської митниці від 20.10.2016 № 07-70-61/34/2813 було відправлено на ст. Кольчино для вивантаження вилученого вантажу.

27.10.2016 вантаж «деревина паливна», що переміщувався у вагоні № 66932773 був вивантажений на ТДВ «Закарпатоблрайагротехсервіс», про що залізниця склала акт загальної форми від 27.10.2016 № 24.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР, ст. 129 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Залізниця склала акти загальної форми з нарахуванням належних платежів за затримку цих вагонів згідно з ставками Збірника тарифів № 1 із застосуванням коригувального коефіцієнта.

Всього на станціях Батьово, Мукачево, Кольчино згідно з актами загальної форми № 10993, 814, 72, 74, 24, 26 за затримку вагона № 66932773 залізницею нараховано 230 427,20 грн., які і просить стягнути позивач з вантажовідправника в судовому порядку.

Відносинами перевезення з переміщенням продукції залізницями регламентується Цивільним кодексом Україні, Господарським кодексом України, Митним кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонам і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) та іншими підзаконними актами.

Статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998 року № 457) (далі Статут).

У відповідності до ч. 1, 2, 4 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами залізниці вноситься плата, порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 року № 113.

Правилами передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 за №317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, встановлені розміри зборів за зберігання вантажів, тобто збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Статуту залізниць України умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.

За приписами п. п. 10, 12, 13 Правил користування вагонам і контейнерами затверджених станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085.

У п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначені випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.

Відповідно до ст. 119 Статуту плата вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Частиною 5 статті 338 Митного кодексу України встановлено що, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, главою 32 Митного кодексу України, до якої включено ст. 218, врегульовано митні формальності на залізничному транспорті. Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення митницею митного огляду після митного оформлення, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України.

Вимогами спільного наказу Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 № 1019/1143 "Про затвердження інструкцій про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України" регламентуються дії працівника митниці та працівників залізниці.

Відповідно до п. 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Позивачем на підставі наведених вище актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів.

Згідно з п. 5.15 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

За приписами § 2 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) перевірка вантажу на шляху перевезення може здійснюватися за умовами, передбаченими митними правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Оскільки ДП «Клавдієвське лісове господарство» є вантажовласником, якому залізниця надає послуги, передбачені Статутом залізниць України, дії щодо здійснення Закарпатською митницею ДФС митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України, що спростовує твердження відповідача з приводу того, що в даному випадку вказана стаття не може бути застосована з тих підстав, оскільки розповсюдження її норм має місце лише у разі виявлення факту незаконного переміщення товарів.

Обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 908/356/14 від 11.12.2014р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Львівська залізниця підлягають задоволенню повністю шляхом стягнення з державного підприємства Клавдієвське лісове господарство суми додаткових витрат за час затримки вагонів в розмірі 230 427,20 грн.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Клавдієвське лісове господарство (07850, Київська обл., Бородянський р-н, смт Клавдієво-Тарасове, вул. Вербна, 4, код ЄДРПОУ 00992065) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 40081195) - 230 427 (двісті тридцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 20 коп. витрат та 3 456 (три тисячі чотириста пятдесят шість) грн. 41 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 31.08.2017р.

Суддя О.В. Щоткін