Ухвала суду № 68564285, 28.08.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" серпня 2017 р. Справа № 903/481/17 за позовом Заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ОСОБА_1 управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до Орендного будівельно-монтажного управління Репер

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, зобов'язання до вчинення дій

Суддя Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача МОУ: ОСОБА_2дов. № 220/424/д від 22.12.2016 р.

від ОСОБА_1 управління капітального будівництва МОУ: н/в

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 24.07.2017р. № 1/4

У судовому засіданні взяв участь прокурор відділу військової прокуратури ОСОБА_1 регіону України ОСОБА_4 посвідчення № 045126 від 14.12.2016р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін, прокурора.

Суть спору:

Заступник військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ОСОБА_1 управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся з позовом до Орендного будівельно-монтажного управління Репер про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.07.2014р. у справі №903/564/14 за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до виконавчого комітету Луцької міської ради рішення № 498 від 30.10.1999 Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки орендному будівельно-монтажному управлінню Репер військової частини АО200 МО України та державний акт на право постійного користування землею серії І-ВЛ № 000133 від 30.10.1999, виданий ОБМУ Репер в/ч А0200 МО України, визнано недійсними та скасовано.

Однак, незважаючи на скасування державного акту на право користування земельною ділянкою та відсутність будь-яких правових підстав на користування спорудами та земельною ділянкою 1,04 га, що розташована у Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 3, ОБМУ "Репер" продовжує займати зазначену ділянку та будівлі, які на праві власності належать Міністерству оборони України та перебувають на балансі ЗУКБ МОУ. При цьому ОБМУ "Репер" використовує земельну ділянку та об'єкти у власних потребах, чим створює перешкоди у користуванні належному користувачу майном та завдає шкоди економічним інтересам держави.

Крім того, у листопаді 2015 року представником ЗУКБ МОУ здійснено виїзд на територію військового містечка №35 (м.Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3) з метою обстеження будівель.

Під час обстеження встановлено, що на території військового містечка в будівлях, які обліковуються на балансі ЗУКБ МОУ, розміщується ОБМУ "Репер", представником від якого був ОСОБА_5 Будь-яких документів щодо законності користування будівлями та земельною ділянкою останніми представнику ЗУКБ МОУ надано не було.

Представник ОБМУ Репер не допустив представника ЗУКБ МОУ до внутрішнього огляду будівель, які належать МО України.

Таким чином, службові особи ОБМУ Репер самовільно захопили та використовують державне майно, а саме шість будівель загальною площею 1 771,20м.кв., що розташовані на земельній ділянці площею 1,04 га.

За вказаним фактом військовою прокуратурою Луцького гарнізону внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016030220000110 від 19.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Просить зобов'язати ОБМУ Репер усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (площею - 1,04 га), що знаходиться за адресою: м. Луцьк, Карпенка-Карого, 3, та перебуває на балансі Міністерства оборони країни, шляхом припинення її фактичного використання; зобов'язати ОБМУ Репер звільнити будівлі (інвентарний номер 255 - контора; і. н. 256 - складське приміщення; і. н. 257 - гараж на три бокси; і. н. 258 - механічні майстерні; і. н. 259 - столярний цех; і. н. 260 - КПП), загальною площею 1,04га за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3, та перебувають на балансі ОСОБА_1 Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, шляхом припинення їх фактичного використання; зобов'язати ОБМУ Репер передати у натурі будівлі (інвентарний ер 255 - контора; і. н. 256 - складське приміщення; і. н. 257 - гараж на три бокси; 258 - механічні майстерні; і. н. 259 - столярний цех; і. н. 260 - КПП), загальною площею 1771,20 м.кв, належному користувачу - Міністерству оборони України в особі ОСОБА_1 управління капітального будівництва Міністерства оборони країни, а також земельну ділянку, площею 1,04 га за адресою: м ОСОБА_1, вул. Карпенка-Карого, 3, на якій розміщені вказані будівлі, належному користувачу - Міністерству оборони України.

Ухвалою суду від 16.06.2017р. підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави по справі №903/481/17. Порушено провадження у справі, зобовязано подати суду: Міністерство оборони України: доводи по суті позову; докази реєстрації права власності на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3; Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України: докази в підтвердження статусу юридичної особи; доводи по суті позову, докази реєстрації права власності на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3; відповідача: статут, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; правовстановлюючі документи на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3 (свідоцтво про право власності, договір оренди, державний акт тощо).

Ухвалою суду від 11.07.2017р. розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України відкладено на 25.07.2017р. на 11.00год. з метою з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неподання витребуваних доказів.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання 25.07.2017р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Філатової С.Т., засідання у справі № 903/481/17 не відбулось. Ухвалою суду від 01.08.2017 р. справу призначено до розгляду на 14.08.2017р. на 11:00 год.

14.08.2017 р. позивач - Міністерство оборони України вимог ухвали суду не виконав, витребуваних документів не подав, звернувся до суду к клопотанням від 11.08.2017р. №464 про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в судовому засіданні в Івано-Франківському міському суді. Просив без участі представника МОУ розгляд справи не проводити.

Прокурор та представник відповідача клопотання не заперечили, поклавшись на розсуд суду.

Відповідач у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням від 14.08.2017р. про зупинення провадження у справі до вирішення Рівненським апеляційним господарським судом справи №903/564/14 за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_1 регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №498 від 30.10.1999 року Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки орендному будівельно-монтажному управлінню Репер військової частини А0200 МО України, державного акту на право постійного користування землею серії І-ВЛ №000133 від 11.11.1999 року., мотивуючи тим, що позовні вимоги значною мірою обґрунтовуються рішенням Господарського суду у Волинській області по справі № 903/564/14 від 29.07.2014 року. Разом з тим, ОБМУ Репер 07 серпня 2017 року подало апеляційну скаргу на вищевказане рішення господарського суду Волинської області.

Послався на ч.1 ст.79 ГПК України. Зважаючи на те, що відповідач не подав докази розгляду іншим судом справи 903/564/14, судом клопотання відповідача про зупинення провадження буде розглянуто в судовому засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.79 ГПК України.

Прокурор вимоги ухвали суду від 01.08.2017р. не виконав, у судовому засіданні 14.08.2017р. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду спору зв'язку з необхідністю отримати відомості у ДВС щодо ходу та строку виконання рішення господарського суду Волинської області від 23.03.2010р. №4-40/38.

Відповідач клопотання підтримав.

Ухвалою суду від 14.08.2017р. за клопотанням прокурора від 14.08.2017 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 29.08.2017р., розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України призначено на 28.08.2017р. на 14.30год. Зобов'язано подати прокурору, Міністерству оборони України доводи по суті заперечень відповідача; докази реєстрації права власності на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3; докази виконання рішення господарського суду Волинської області № 4/40-38 від 25.05.2010р. ОСОБА_1 управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України: докази в підтвердження статусу юридичної особи; докази реєстрації права власності на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3; доводи по суті заперечень відповідача. Відповідачу: статут, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; правові підстави користування майном - правовстановлюючі документи на майно та земельну ділянку площею 1,04 га за адресою м. Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 3 (свідоцтво про право власності, договір оренди, державний акт тощо)., докази виконання рішення господарського суду Волинської області №4/40-38 від 25.05.2010р.; докази в підтвердження обставин, зазначених у клопотанні від 14.08.2017р. про зупинення провадження у справі.

Прокурор відділу військової прокуратури ОСОБА_1 регіону України в заяві від 28.08.2017 р. повідомив, що на даний час при розгляді даної справи виникла необхідність у зменшенні позовних вимог, які виклав у наступній редакції:

Зобов'язати ОБМУ "Репер" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (площею-1,04 га), що знаходиться за адресою:м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого,3 та перебуває на балансі МОУ шляхом припинення її фактичного використання. Зобов'язати ОБМУ "Репер" передати в натурі земельну ділянку площею 1,04 га за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого,3 належному користувачу-МОУ. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник МОУ заяву підтримав всупереч повноважень, визначених довіреністю № 220/424/д від 22.12.2016 р.

На виконання вимог ухвали суду щодо виконання рішення № 4/40-38 по немайновій вимозі щодо звільнення орендованих приміщень долучив лист - відповідь на запит № 7667/03-34/03-1 управління ДВС, згідно з яким наказ № 4/40-1, виданий господарським судом Волинської області, надійшов для виконання до відділу ДВС 20.04.2012 р. 24.04.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 32325627. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві державним виконавцем винесено 29.12.2012 р. У відповідності до інформації Луцького районного відділу ДВС ГУЮ у Волинській області виконавче провадження знищено на підставі акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 26.02.2016 р. У зв'язку з цим немає можливості надати детальну інформацію про хід виконання виконавчого провадження та відомості про отримання стягувачем виконавчого документу. Повторно виконавчий документ на адресу відділу ДВС не надходив.

Проте, інформація стосується наказу про стягнення з ОМБУ "Репер" на користь ОСОБА_1 управління капітального будівництва МОУ грошових коштів - 22 135,95 грн., а інформації про виконання немайнової вимоги до ОМБУ "Репер" суду не надано.

Тобто, інформація ДВС стосується наказу Щодо виконання рішення господарського суду Волинської області по немайновій вимозі

Міністерство оборони 22.08.2017р. на вимогу суду щодо представлення доказів реєстрації права власності на земельну ділянку, долучило до матеріалів справи завірену копію Луцького МВК від 02.08.1977 № 304, завірену копію звірки обліку площі земельних ділянок які перебувають на обліку КЕВ м. Володимир-Волинський, завірену копію усунення розбіжностей між обліковими даними Міноборони і Державного агенства земельних ресурсів України, завірену копію схеми військового містечка № 65.

28.08.2017 р. позивач - Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 01.08.2017 р. повернута органом поштового звязку з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвала суду від 14.08.2017 р. направлена на адресу позивача 15.08.2017 р., що підтверджується копією реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Волинської області від 15.08.2017р.

Представник орендного будівельно-монтажного управління Репер в судовому засіданні і в заяві від 28.08.2017р. відмовився від клопотання від 14.08.2017р. про зупинення провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву від 28.08.2017 р. зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що обгрунтовані неправильним застосуванням норм матеріального права та підтверджені недопустимими та неналежними доказами, просив в позові відмовити виходячи з наступного:

В підтвердження виконання рішення у справі № 903/564/14 позивачем до справи не долучено жодного доказу. В протиріччя чому існує постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 у справі № 876/12940/13 за позовом ОСОБА_1 управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України та Орендне будівельно-монтажне управління «Репер», про визнання протиправним і скасування рішення у частині передачі земельної ділянки в постійне користування, спонукання до вчинення певних дій.

Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-8424/11 (876/12940/13) від 26.11.2014 року, колегія суддів дійшла висновку, що Міністерство оборони України, в межах своїх повноважень, добровільно відмовилось від прав на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.З Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Органами, що здійснюють управління військовим майном, згідно зі ст.2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України. При цьому передбачено, що вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності») належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом.

У свою чергу, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

В матеріалах справи наявні листи Військової частини А0200 № 234 від 30.06.1999р. та лист Військової частини А3779 № 33 від 21.03.1997р. щодо вилучення з переліку земель Міністерства оборони України земельної ділянки в м.Луцьку по вул.Карпенка Карого, 3 площею 1,4 га (на якій розташована виробнича база ОБМУ «Репер») в користування ОБМУ «Репер».

Згідно листа начальника розквартирування військ і капітального будівництва - начальника Головного управління Збройних Сил України через відсутність грошових коштів дозволено здійснення розрахунку з ОБМУ «Репер» за виконані роботи основними засобами.

Спірне рішення № 498 прийнято 30.10.1999р., а державний акт на право постійного користування землею виданий у листопаді 1999 року.

Крім того, згідно долучених доказів про користування спірними приміщеннями та земельною ділянкою вбачається, що відповідачем має бути інша особа - громадська організація антисаботажне об'єднання «Барикада Самооборони» («Барса») а не відповідач.

Єдиним та допустимим доказом для підтвердження особи права власності на нерухоме майно є докази державної реєстрації за неї права власності на це майно у державному реєстрі прав власності. В даній справі відповідні витяги з Єдиного реєстру об'єктів державної власності про спірне майно відсутні.

Отже, сам по собі акт приймання - передачі майна не тягне за собою безумовного набуття права власності на нерухоме майно особою, якій воно передається.

Щодо підставності позову прокурора зауважив:

15.07.2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Цим Законом було внесено також зміни до ГПК України, зокрема до статей 2 та 29. Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому ст. 63 цього Кодексу.

Отже, після 15.07.2015 року, прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

При цьому, у випадках відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор безсумнівно має право на подання позову в інтересах держави.

Якщо ж такий орган існує, то в такому разі прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України шляхом подання належних та допустимих доказів. Зокрема, такими доказами можуть бути: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення диспиплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків (ст. 14 Закону України "Про державну службу", який діяв до 01.05.2016 року; глава 2 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року 889-УІШ).

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Слід також відзначити нагадування Європейського суду, що принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Відтак, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Одночасно звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності до вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, зобов'язання вчинити дії. Заяву обгрунтував наступним:

Прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, у справі, що розглядається, в особі МОУ, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 27 травня 2014 року у справі № 3-23гс14, від 25 березня 2015 року у справі № 3-21гс15.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2009 року Західне УКБ направило на адресу ОБМУ «Репер» заяву № 133 про припинення дії договору оренди № 13 від 28.02.2003 року з 01.03.2009 року, в зв'язку із систематичними порушеннями і невиконанням умов договору оренди. Одночасно, відповідно до норм п. 2.3договору оренди було запропоновано повернути майно та звільнити займані приміщення не пізніше 31.03.2009 року (абз. 7 стор. 4 рішення господарського суду Волинської області у справі № 4/40-38 від 23.03.2010 року).

Крім того, існує судове рішення у справі № 4/40-38 від 23.03.2010 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року про задоволення вимог військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України в особі ОСОБА_1 управління капітального будівництва МОУ про стягнення коштів та зобов'язання ОМБУ «Репер» звільнити окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі виробничої бази в м. Луцьку по вул. Карпенка Карого,3, загальною площею 1 814 кв.м.

Відповідно, у справі № 876/12940/13 (2а-8424/11), ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду встановлено:

Згідно наказу Міністра оборони України № 234 від 10.05.2007р. «Про передачу виробничої бази у місті ОСОБА_1 управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України» вилучено з балансу управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) і передано як основні фонди ОСОБА_1 управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України на баланс (до статутного фонду) будівлі виробничої бази згідно з Переліком будівель виробничої бази за адресою: м. Луцьк, вул. К. Карого, З.

02.07.2007р. між Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ОБМУ «Репер» був укладений Додатковий договір № 2 до договору оренди № 13 від 28.02.2003р., згідно умов якого останньому передано у тимчасове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі виробничої бази за адресою: м. Луцьк, вул. К. Карого, 3, загальною площею 1814 кв.м (а.с.19-21). 05.07.2011р. Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулось до Виконавчого комітету Луцької міської ради щодо переоформлення на нього права постійного користування землею по вул. К. Карого, 3 площею 1,04 га, наданого ОБМУ «Репер».

Листом № 11-21/3750 від 22.07.2011р. останнім було повідомлено, що для переоформлення права постійного користування спірною землею ОСОБА_1 управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України необхідно подати в управління земельних ресурсів Луцької міської ради правовстановлюючі документи: свідоцтво про право власності та технічний паспорт на будівлі, які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці; правові документи, які підтверджують правонаступництво управлінням всіх прав та обов'язків, які належали ОБМУ «Репер» відповідно до їх статуту.

Між тим, вищевказаних документів для розгляду Луцькою міською радою питання щодо переоформлення права постійного користування спірною землею Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України не надано.

Незважаючи на це та всупереч своєму обов'язку з управління державним майном, станом на час подання прокурором позову МОУ, ЗУКБ МОУ не вжили заходів, спрямованих на повернення спірного майна державі.

При зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі МОУ прокурор не заявляв клопотання про поновлення строку позовної давності, так як і МОУ чи ЗУКБ МОУ,набувши статус позивача, питання про поновлення строку позовної давності не порушували, а також не надано жодним із останніх доказів поважності причин пропуску звернення до суду.

Просив відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Вказав, що ОСОБА_5 не є представником відповідача і не уповноважений представляти його інтереси.

В письмових поясненнях від 28.08.2017 р. представник відповідача зазначив, що статуту, інших реєстраційних документів ОМБУ "Репер" надати не може, так як документи вилучені СУ ГУ НБУ у Волинській області за КЛ № 4201603022000110 від 19.05.2016 р., а державний реєстратор Луцького району знаходиться у відпустці. Спірне майно, нежитлові будівлі за ОМБУ "Репер" не зареєстровано, виконавчий лист у справі № 4/46/10 був повернутий, так як будівлі на праві приватної власності належать приватним фізичним особам. Земельну ділянку по вул. Карпенка-Карого, 3 ОМБУ "Репер" використовує, на сьогодні в НТВУ "Технічне Бюро Кадастру" замовлено технічну документацію із винесенням меж в натурі, присвоєнням кадастрового номеру земельній ділянці. Просив суд при винесенні рішення врахувати, що судовий збір сплачений не в повному обсязі, стягнути із позивача суму недоплаченого судового збору, яким визначити із вартості майна, оскільки позов майнового характеру, а судовий збір сплачений як з немайнового.

У відповідності до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

У звязку зі складністю справи, поданням чисельних додаткових доказів та пояснень у судовому засіданні 28.08.2017р., що потребує витребування додаткових доказів та їх дослідження, за спливом строку розгляду справи, імперативно визначеного ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку призначити справу до розгляду в колегіальному складі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.46, ст.86 ГПК України, господарський суд,

ухвалив:

Призначити розгляд справи № 903/481/17 у колегіальному складі суду.

Суддя С.Т. Філатова