Рішення № 68564251, 30.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2017 Справа № 904/7664/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Енергоресурси", м. Дніпро

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості 615 420,74 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №08-01С від 01 серпня 2017 року, начальник юридичного департаменту

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2 від 28 серпня 2017 року, головний бухгалтер

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Енергоресурси" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8" Дніпропетровської обласної ради заборгованість у розмірі 615 420,74 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 525 220,68 грн.;

- пеня у розмірі 53 558,11 грн.;

- 3 % річних у розмірі 6 173,14 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 30 468,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №АЕР-0108-Д від 21.04.2017 в частині повної та своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 10.03.2017 по 31.07.2017 у сумі 6 173,14 грн. та інфляційні збитки за період березня по червень 2017 у розмірі 30 462,81 грн.

На підставі пункту 8.6.3 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 53 558,11 грн. за загальний період з 10.03.2017 по 31.07.2017.

Також, 04.08.2017 позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову 615 420,74 грн. та судового збору 9 231,31 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку КЗ "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може затруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду, оскільки неодноразові спроби вирішити питання щодо погашення заборгованості в досудовому порядку не дали результатів.

Ухвалою суду від 02.08.2017 порушено провадження у справі №904/7664/17, справу призначено до розгляду на 30.08.2017.

У судовому засіданні 30.08.2017 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Енергоресурси" (Енергопостачальне підприємство) та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8" Дніпропетровської обласної ради (споживач) укладений договір № АЕР-0108-Д про постачання природного газу, відповідно до умов якого (п.1.1.) Енергопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання надавати послуги з постачання теплової енергії Споживачеві в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Найменування предмету закупівлі: код ДК 021:2015 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (по тексту теплова енергія). Загальний обсяг теплової енергії, що має бути надана у 2017 році за цим договором 1048 Гкал (п.п.1.2, 1.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору сума, визначена в договорі становить 1 600 000,00 грн. у тому числі ПДВ 266 666,67 грн.

Сума, визначена в договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна договору коригується щомісячно на суму відшкодованих орендаторами видатків. Тариф на теплову енергію, що споживається за цим договором, встановлюється відповідно до діючого законодавства. Тариф на виробництво теплової енергії затверджено рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради від 02.02.2016 №19.

Тариф для розрахунків за цим договором складає:

Теплова енергія - 1 Гкал, грн. без ПДВ 1 271 грн. 86 коп. без ПДВ.

Теплова енергія - 1 Гкал, грн. з ПДВ 1 526 грн. 23 коп.

Сторони дійшли згоди, що у випадку встановлення (в результаті затвердження або перегляду) тарифу на теплову енергію або його складових органами, що здійснюють державне регулювання у сфері теплопостачання, тариф для розрахунків за цим договором буде застосовуватися відповідно до встановленого значення з дати набрання чинності прийнятого рішення (п.п.2.3- 3.5 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - здійснюється в період опалювального сезону за погодженням зі споживачем, але не менше -172 діб;

- гаряче водопостачання - здійснюється цілодобово протягом року;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (п. 5.2 договору0.

Відповідно з Правилами користування тепловою енергією облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, які встановлені на межі балансової належності теплових мереж Енергопостачального підприємства та Споживача за адресою вул. Космічній, 19 (п.7.1 договору).

Згідно з п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2017. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання (ч.3 ст. 631 ЦК України) п.11.4 договору.

Сторони домовилися, що у відповідності до п.6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" дія цього договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі теплової енергії на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.11.5 договору).

Сторонами погоджено та підписано додатки до договору, а саме розрахунок договірних навантажень, Характеристика опалювального об'єкту, Акт меж балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, Умови припинення подачі теплової енергії, Зразок акту прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору про постачання теплової енергії енергопостачальне підприємство поставило споживачу теплову енергію, що підтверджується актами надання послуг №24 від 02.03.2017 на суму 254 325,19 грн.; №40 від 04.04.2017 на суму 161 562,34 грн.; №57 від 10.05.2017 на суму 109 333,15 грн. Акти підписані споживачем без зауважень.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін, будь-яким іншим шляхом, який не заборонено чинним законодавством України. Розрахунковим періодом є календарний місяць за результатами якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск отримання теплової енергії (п.4.2 договору).

Пунктами 4.3, 4.4. договору передбачено, що споживач зобов'язується щомісячно сплачувати Енергопостачальному підприємству вартість отриманої теплової енергії згідно з її кількістю власним платіжним дорученням, в якому вказується період, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку Енергопостачального підприємства. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 7 діб після одержання рахунку Енергопостачального підприємства.

Згідно з п. 4.6 договору Енергопостачальне підприємство для оплати направляє рахунок споживачу не пізніше 7-го числа поточного місяця, що наступає за розрахунковим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" посилається на те, що неодноразово надавав на оплату споживачу рахунки №24 від 02.03.2017 на суму 254 325,19 грн. (поставка з 09.02.2017 по 28.02.2017), №40 від 04.04.2017 на суму 161 562,34 грн. (поставка з 01.03.2017 по 31.03.2017), №57 від 10.05.2017 на суму 109 333,15 грн. (поставка з 01.04.2017 по 30.04.2017), однак доказів направлення (вручення) рахунків до матеріалів справи не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити виниклу заборгованість (лист вих. №06-06/1 АЕР від 07.06.2017 (а.с.44-45), претензія №1 ((вих.22/06-1) від 22.06.2017 (а.с.47-49), претензія №2 (вих.21/07-1 від 21.07.2017 (а.с.51-54)).

Відповідач листами №418 від 08.06.2017, №448 від 26.06.2017, №514 від 28.07.2017 у відповідь на лист та претензії повідомляв позивача про те, що залишок кошторисних призначень по КЕКВ 2271 "оплата теплопостачання" складає 558 197,00 грн. Для реєстрації в управлінні ДКС України договору на суму 1 600 000,00 грн. наданий лист-пропозиція для розгляду на збільшення плану асигнувань за надані послуги з теплопостачання до Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради. Відповідач просив зменшити суму договору для можливості реєстрації його в управлінні ДКС України та проведення оплати за надані послуги спожитої теплової енергії.

Позивач зазначає, що відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 09.02.2017 по 30.04.2017 у розмірі 525 220,68 грн., що і є причиною виникнення спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

З огляду на положення п.4.4 договору, враховуючи, що рахунки на оплату теплової енергії за спірний період були направлені позивачем разом з позовною заявою та отримання відповідачем 01.08.2017 (а.с.11 т.1), строк оплати спожитої теплової енергії є таким, що настав.

Станом на дату прийняття рішення доказів оплати теплової енергії у сумі 525 220,68 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 525 220,68 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.6.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки в оплаті.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 10.03.2017 по 31.07.2017 у сумі 53 558,11 грн. та 3% річних за період 10.03.2017 по 31.07.2017 у сумі 6 173,14 грн. та збитки від інфляції за березень - червень 2017 року у сумі 30 462,81 грн.

Як зазначено у пункті 4.4 договору, оплата за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 7 діб після одержання рахунку Енергопостачального підприємства, тобто нарахування пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції слід здійснювати по кожному рахунку.

Однак, зважаючи на те, що рахунки на оплату отримані відповідачем лише 01 серпня 2017 року, а пеня, три відсотки річних та втрати від інфляції нараховані за період з 10.03.2017 по 31.07.2017, відповідач не є таким, що прострочив виконання зобовязання.

У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції у заявленому ним періоді задоволенню не підлягають.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 525 220,68 грн.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов, зокрема, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпеченню позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може затруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду, оскільки неодноразові спроби вирішити питання щодо погашення заборгованості в досудовому порядку не дали результатів.

Відповідно до заяви про забезпечення позову позивачем не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 7 878,31 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8" Дніпропетровської обласної ради (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, 19, ідентифікаційний код 23644906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" (49040, м. Дніпро, вул. Космічна, 49-б, ідентифікаційний код 33857713) основний борг у сумі 525 220,68 грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 7 878,31 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено 31.08.2017