Постанова № 68564104, 28.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року Справа № 902/1004/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКартере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 (головуючий суддя Демидюк О.О., судді Павлюк І.Ю., Огороднік К.М.)та рішенняГосподарського суду Вінницької області від 02.03.2017 головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді Банасько О.О., Матвійчук В.В.)у справі№ 902/1004/16 Господарського суду Вінницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Радикал Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі.",третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс",простягнення 351.162,87 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаБардіна О.О.,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.03.2017 у справі №902/1004/16 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.03.2017), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017, відмовлено в позові Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі." про стягнення 351.162,87 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам у справі, зокрема повідомленню Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої А.М. від 19.11.2015 про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" укладений кредитний договір № К-5571/8-980 (далі - кредитний договір), згідно з яким позивач надав відповідачу грошові кошти в кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідач повинен сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Кредит надається в сумі 450.000,00 грн. (п. 1.1.1 кредитного договору). Термін остаточного повернення кредиту - 20.06.2017 (п. 1.1.2 кредитного договору). Згідно з п. 1.1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 22% річних.

Також сторонами у справі до кредитного договору був укладений додатковий договір № 1 від 24.03.2014.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № К-5571/8-980 сторонами також були укладені договори застави транспортних засобів: марки Scania R420 LАх2МЕВ, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САР 0202031 від 08.06.2013; марки ВОDЕХ, моделі КІS 33, типу напівпричіп-самоскид-Е, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САР 020230 від 08.06.2013.

Відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за кредитним договором №5571/8-980 від 21.06.2013 перед ПАТ "Радикал Банк".

09.07.2015 між позивачем - ПАТ "Радикал Банк" як первісним кредитором та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" був укладений договір про відступлення права вимоги від 09.07.2015, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги сплати грошових коштів від позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредиторові у зобов'язаннях, зазначених в додатку №1 до цього договору, в тому числі за кредитним договором №К-5571/8-980 від 21.06.2013 (п. 24 додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015).

Згідно з додатком № 1 до договору відступлення права вимоги від 09.07.2015, в редакції додаткового договору № 1, до нового кредитора перейшло право вимоги за сорока двома кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № К-5571/8-980-980 від 21.06.2013, укладеним між ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ".

У пункті 1.5 Договору відступлення права вимоги від 09.07.2015 та додатку до договору № 1 від 09.07.2015 сторони передбачили, що станом на день укладення цього договору зобов'язання боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № К-5571/8-980 від 21.06.2013, складають 323.370.538,18 грн. основної суми заборгованості та 8.873.679,69 грн. процентів, нарахованих за користування грошовими коштами.

Відповідно до п. 2 договору за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору не пізніше 15.07.2015 суму у розмірі 100.539.250,03 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок, відкритий у первісного кредитора №37391047000001, МФО 319111, код ЄДРПОУ 36964568.

09.07.2015 ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" підписали акт прийому-передачі оригіналів документів.

Згідно з платіжним дорученням № 15360 від 09.07.2015 третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" перерахувало на рахунок позивача, зазначений у пункті 2 договору про відступлення права вимоги, грошові кошти у розмірі 248.092.030,78 грн.

Листом від 09.07.2015 ТОВ "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" повідомило ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" про заміну кредитора у кредитному договорі № К-5571/8-980-980 від 21.06.2013.

Також довідкою від 09.07.2015 ПАТ "Радикал Банк" підтвердив відсутність кредитних зобов'язань ТОВ "ВАНТАЖ БІ.ЕМ.ДЖІ" перед ПАТ "Радикал Банк".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 09.11.2015 № 203 на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 № 769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10.11.2015 по 09.11.2017 включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Підстави визнання правочинів нікчемними передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами перевірки в порядку приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєва А.М. надіслала відповідачу повідомлення від 19.11.2015 про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 вищевказаного Закону.

Посилаючись на нікчемність договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015, позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача спірну суму.

Однак, як встановлено судами, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016, у справі № 904/8033/15 за позовом ТОВ "Інвестиційна компанія Екоресурс" до ПАТ "Радикал Банк", ТОВ "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс" про визнання договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 недійсним було встановлено, що відступлення права вимоги за договором від 09.07.2017 відбулося на оплатній основі та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання такого договору нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

З урахуванням наведеного суди дійшли правильного висновку про безпідставність посилань позивача на рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої А.М. про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015, а також на те, що його нікчемність є визнаним фактом.

Колегія суддів також відзначає, що доводи скаржника про порушення кримінального провадження за фактом наявності в діях службових осіб банку та ТОВ "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" ознак кримінальних правопорушень не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст. 35 ГПК України, п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 преюдиційне значення для господарського суду щодо встановлення у діях посадових осіб ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" ознак злочину, може бути вирок суду у кримінальній справі, однак такий вирок в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Окремо колегія суддів відзначає відсутність підстав для задоволення поданого позивачем клопотання від 28.08.2017 про зупинення касаційного провадження у справі до вирішення Господарським судом Київської області пов'язаної з нею справи (за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним укладеного між ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "Компанія з Управління Активами "АРБ Інвестменс" договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015), оскільки позивачем взагалі не надано жодних доказів порушення судом провадження у такій справі. Крім того касаційний перегляд рішення місцевого суду з урахуванням обставин, які можуть бути встановлені у справі, до вирішення якої позивач просить зупинити провадження, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії касаційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

Водночас колегія суддів звертає увагу позивача на те, що згідно зі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 02.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі №902/1004/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіВ.І. Картере О.А. Кролевець