Ухвала суду № 68560771, 31.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8360/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним або нечинним розпорядження про оголошення догани і його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до ФОП ОСОБА_2 про визнання незаконним або нечинним розпорядження про оголошення догани і його скасування.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1ст. 119 ЦПК Українивизначено, що позовна заява подається у письмовій формі.

Проте, матеріали справи свідчать, що позовна заява подана до Ужгородського міськрайонного суду шляхом надіслання тексту позовної заяви електронною поштою, що свідчить про не дотримання позивачем письмової форми її подання, як того вимагає ч. 1ст. 119 ЦПК України.

Частиною третьою статті 119 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. З наведеної норми вбачається, що позовна заява повинна бути підписана власноручно позивачем або його представником.

Так, в порушення наведених вимогЦПК Українипозивачем надіслано до суду непідписану позовну заяву за допомогою електронної пошти.

Суд не заперечує наявність у особи права на звернення до суду шляхом подання позовної заяви в електронному вигляді, проте вважає за необхідне наголосити на тому, що порядок звернення до суду, зокрема засобами електронного зв'язку, має визначений порядок.

Так, у відповідності до приписівЗакону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", наказу Державної судової адміністрації України від 31 травня 2013 року № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» передбачено окремий порядок подання позовної заяви, апеляційної скарги або інших клопотань та заяв в електронному вигляді. Особа, що бажає звернутись до суду з заявою в електронному вигляді повинна пройти процедури реєстрації на відповідному електронному ресурсі. Підписується позовна заява позивачем або представником позивача із застосуванням електронно-цифрового підпису та зазначенням дати її подання.

Згідно до положеньст.1 Закону України "Про електронний цифровий підпис"електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною першоюстатті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.

Проте позовна заява надіслана електронною поштою за відсутності цифрового підпису позивача, а тому вважається такою, що не підписана позивачем.

ПоложенняЦПК Українивимагають наявності власноручного підпису у зв'язку з тим, що розгляд анонімних позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг чинним законодавством не допускається.

ПоложенняЦПК Українивимагають наявності власноручного підпису. В свою чергу інформація, що передається через електронну пошту виходячи з аналізустатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не є письмовим зверненням, а є документом в якому інформація зафіксована у вигляді електронних даних, відповідно наведене не є тотожним.

Окрім того, позовна заява подана з порушенням вимог ч.2,ч.5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповіднодо приписів Закону України «Про судовий збір»; не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; не зазначено переліку документів, що додаються до заяви ; до матеріалів позову не долученооспорюваного Розпорядження «ФОП ОСОБА_2Ю.» від 29.05.2017 року №1-д «Про оголошення догани прибиральниці службових приміщень ОСОБА_1Л.», що є предметом даного спору, а отже відcутній предмет вимог позову.

Відповідно до ч.5ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згіднозч.1ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовийзбір»судовийзбір справляєтьсяувідповідному розмірівідпрожитковогомінімумудляпрацездатнихосіб,встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заяваабо скаргаподаєтьсядосуду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову тауфіксованомурозмірі.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставкасудовогозбору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюєтьсяу розмірі0.4розміру прожитковогомінімумудляпрацездатнихосіб (640,00 грн.)

Відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осібу розмірі 1600 гривень.

Таким чином, позивач не сплатив судовий збір за позовну вимогунемайнового характеру.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою , а в порушення вимогст. 119 ЦПК України позивач не додавдокументи,щопідтверджують сплатусудовогозбору.

При зверненні до суду з позовом, позивач подала клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з скрутним майновим становищем.

Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового зборує правом,а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів (довідка про доходи, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі до клопотання не надано.

Оцінюючи докази,приходжу до висновку, що позивач належними та допустимими доказами недовеласуду, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, на підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату судового зблоу в сумі 640,00 грн.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Водночас, відповідно до вимог ч.1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Однак позивачем в порушення вимог ч.1 ст.120 ЦПК України не надано копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів .

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним або нечинним розпорядження про оголошення догани і його скасування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3