Ухвала суду № 68560604, 31.08.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/566/2017(м)

264/2478/17

Категорія 53 Головуючий у 1-ій інстанції Харитонова Г.Л.

Суддя - доповідач Мальцева Є.Є.

У х в а л а

Іменем України

31 серпня 2017 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого судді - Мальцевої Є.Є.,

суддів - Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,

секретар - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького Державного університету управління про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року,

В с т а н о в и л а :

25 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Донецького Державного університету управління про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2015 року по день ухвалення судом рішення про справі.

Ухвалою судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 26 травня 2017 року, якою позов залишено без руху на підставі ст.ст.119-121 ЦПК України.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою і посилаючись в апеляційній скарзі на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального і процесуального права, позивач просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, пояснення представника Донецького Державного університету управління Василевич В.Ю., яка не заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України, суддя виходив з того, що позивач у наданий строк не усунув недоліки, які були вказані суддею в ухвалі від 26 травня 2017 року про залишення позовної заяви без руху з тих підстав, що вона не відповідала вимогам ст.ст.119 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не зазначено конкретної суми, яку ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача, тобто, не зазначена ціна позову. За таких обставин суд дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та необхідність повернення її позивачу.

Між тим, з таким висновком судді погодитися не можна.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119, 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді від 26 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

Позовна заява повинна відповідати формі та змісту ст.119 ЦПК України, відповідно до

пункту 4 ч.2 якої повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

За змістом ст.ст.11, 119 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог не є перешкодою розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для повернення позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, позивач на виконання цих вимог зазначив докази на підтвердження викладених ним обставин.

Згідно зі ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, до початку розгляду справи по суті із дорученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Таке клопотання позивачем було заявлено суду для визначення суми заборгованості - ціни позову одночасно з поданням позовної заяви.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви суддя перевіряє чи має заявник, відповідно до ст.3 ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма і зміст заяви вимогам, чи дотримані правила підсудності чи не має інших, встановлених законом перешкод для порушення справи в суді.

Визнання позовної заяви ОСОБА_2 неподаною та повернення її позивачу з мотивів, вказаних в оскаржуваній ухвалі, суперечить положенням ст.ст.31, 121 ЦПК України.

Згідно з положеннями ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підстави позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 зазначила те право, яке вона вважає порушеним чи невизнаним відповідачем та захисту якого вона вимагає, також зазначила докази на підтвердження позовних вимог і заявила клопотання про витребування доказів для підтвердження позовних вимог, отже, підстав для повернення заяви немає.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суддя порушив встановлений процесуальним правом порядок, повернувши позовну заяву, а тому ухвала, як така, що постановлена з недотриманням вимог закону, підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.

У зв'язку із тим, що заявнику було відстрочено оплату судових витрат за апеляційне оскарження ухвали суду до вирішення справи апеляційним судом, з ОСОБА_2 на корись держави підлягає стягненню судовий збір 320 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року скасувати, позовну заяву з доданими до неї матеріалами повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн..

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.Є.Мальцева

Судді С.А. Зайцева

Л.М. Кочегарова