Ухвала суду № 68559300, 29.08.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/998/16-к

Провадження №1-кп/222/14/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

при секретарі Гранкіній О.В.,

за участі прокурора Сімонової І.В., Зеленського І.В..

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участі захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014050640000154 від 25.04.2014 року відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого виконуючим обовязки голови правління ПАТ «Володарський молочний завод», одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.175 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Наглядової ради ПАТ «Володарський молочний завод» від 15.04.2013 року та наказу №71 від 15.04.2013 року ОСОБА_7 призначений на посаду виконуючого обовязки голови правління ПАТ «Володарський молочний завод», розташованого за адресою: вулиця Першого Травня, 6 в смт. Нікольське Нікольського району Донецької області.

За статутом ПАТ «Володарський молочний завод» ОСОБА_7 має всі повноваження голови правління ПАТ «Володарський молочний завод», а отже вправі діяти від імені товариства без довіреності, керувати поточними справами товариства, розпоряджається майном товариства, включаючи його грошові кошти, представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з іншими господарюючими суб'єктами, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та управління, судовими органами, фізичними особами, укладати договори, в тому числі, зовнішньоекономічні, видавати довіреності, вчиняти інші дії від імені та в інтересах товариства, видавати накази, розпорядження та інші акти з питань діяльності товариства, що обов'язкові до виконання всіма його працівниками, розробляти та затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, затверджувати штат товариства, приймати на роботу та звільняти працівників, вживати щодо них заходи заохочення та дисциплінарні стягнення, затверджувати системи і розміри оплати праці, вирішувати інші питання поточної фінансово-господарської діяльності товариства.

Отже, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, ОСОБА_7 є службовою особою ПАТ «Володарський молочний завод».

Будучи виконуючим обовязки голови правління ПАТ «Володарський молочний завод» ОСОБА_7 вчинив безпідставну невиплату заробітної плати, іншої установленої законом виплати працівникам ПАТ «Володарський молочний завод» більше як за один місяць за наступних обставин.

В грудні 2013 року ОСОБА_7 довів до працівників підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 наказ в.о. голови правління ПАТ «Володарський молочний завод» №110 від 30.12.2013 року про зменшення виробництв, погіршення фінансового стану та відсутність оборотних засобів, у звязку з чим на підприємстві встановлено неповний робочий день 1 година з 01.03.2014 року за графіком згідно розпорядження №20 від 28.02.2014 року з 8 до 9 години.

В період часу з 27.03.2014 року по 23.06.2014 працівники ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 отримували заробітну плату за роботу по одній годині на день відповідно до наказу №110 від 30.12.2013 року.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Зі змісту ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 Кодексу законів про працю Українивипливає, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.5ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

З 09.04.2014 року по 10.04.2014 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області було проведено перевірку з додержання в.о. голови правління «Володарський молочний завод» ОСОБА_7 законодавства про працю, за результатами якої складено акт №05-33-075/0007 та припис №05-33-075/0007-0005 від 14.04.2014 року, про порушення ст.ст.113, 34, 50, 110 КЗпП України, ст.12 ЗУ «Про оплату праці», ч.3.2 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковим обєднанням Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 р.. Приписано в.о. голови правління ПАТ «Володарський молочний завод» ОСОБА_7 нарахувати та сплатити працівникам за час фактичного простою з 01.03.2014 року згідно ст.113 КЗпП України, повідомити працівників під час виплати заробітної плати у відповідності до вимог ст.110 КЗпП України.

Однак ОСОБА_7, перебуваючи на посаді виконуючого обовязки голови правління ПАТ «Володарський молочний завод», достовірно знаючи про наявність на належному товариству розрахунковому рахунку №26003962494790 в ПАТ «ПУМБ» грошових коштів в достатньому розмірі, не вжив заходів щодо виплати підлеглим працівникам заробітної плати з 01.03.2014 року більш як за однин місяць та використав в період з 24.03.2014 року по 18.08.2014 року грошові кошти в сумі 6328762, 22 гривні, сплативши податок на додану вартість в сумі 1 478,00 гривень, податок на землю в сумі 1 160,72 гривні, податок на прибуток в сумі 2 411,00 гривень, внески за використання надр, використання водних ресурсів в сумі 1 803,72 гривні, за молоко незбиране охолоджене в сумі 6262 556,00 гривень, за електричну енергію в сумі 6 828,66 гривень, за стоки холодної води в сумі 3 677,86 гривень, здійснив переведення власних коштів в сумі 2 093,97 гривні, на відшкодування пенсій в сумі 1 080,27 гривень, за матеріали будівельні в сумі 12 747,93 гривень, за телекомунікаційні послуги в сумі 5 311,38 гривень, за паливо в сумі 13 652,51 гривні, за послуги (адміністративні та ін.) в сумі 3 750,24 гривень, за ремонтно-будівельні послуги в сумі 9 929,33 гривень, за банківські послуги 279,63 гривень.

Отже ОСОБА_7, будучи виконуючим обовязки голови правління ПАТ «Володарський молочний завод», достовірно знаючи про наявність у очолюваного ним товариства заборгованості по виплаті заробітної плати підлеглим працівникам, яка утворилась з 01.03.2014 року, маючи для цього на належному товариству розрахунковому рахунку №26003962494790 в ПАТ «ПУМБ» в період часу з 23.03.2014 року по 18.08.2014 року достатню кількість грошових коштів та можливість їх виплати, діючи в порушенняст. 43 Конституції України, ст. ст.97ч. 5,115ч. 1Кодексу законів про працю України, ст.ст.15, 21, 22, 24Закону України «Про оплату праці», умисно безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам ПАТ «Володарський молочний завод» за вказаний період більш як за один місяць, тим самим порушив конституційні права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що з квітня 2013 року був призначений в.о. голови правління ПАТ «Володарський молочний завод». В кінці 2013 року фінансовий стан підприємства погіршився і виробництво молочної продукції було зупинено. 30.12.2013 року ним було видано наказ №110 від 30.12.2013 року про скорочення робочого часу з 01.03.2014 року до 1 години у звязку з відсутністю оборотних засобів. Даний наказ виконувався, працівники отримували заробітну плату за годину роботи з березня по червень 2014 року. Після проведеної в квітні 2014 року перевірки з дотримання законодавства про працю, було встановлено ряд порушень, про що внесено припис. Однак з результатами перевірки ОСОБА_15 не погодився, оскаржив припис до Територіальної держінспекції з питань праці у Донецькій області. Крім цього, він звертався до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП. Однак всі його скарги залишилися без задоволення. Після отримання 10.07.2014 року розяснення рішення суду, ним було винесено наказ №18 від 14.07.2014 року, яким було скасовано, зокрема, наказ №110 від 30.12.2013 року, розпорядження №20 від 28.02.2014 року, здійснено перерахунок заробітної плати працівникам відповідно до ст.113 КЗпП України. Однак станом на 14.07.2014 року грошові кошти на рахунку підприємства були відсутні, а тому можливості здійснити виплату заборгованості з заробітної плати працівникам, що утворилася на той час з 01.03.2014 року, не було. Остання виплата по рахунку підприємства відбулася 20.06.2014 року на суму 266 254,63 гривні, після чого залишок на рахунку становив 8,74 гривень. З 21.06.2014 року по теперішній час грошові кошти на рахунок товариства не надходили. 18.08.2014 року відбулося списання банківської комісії в сумі 13,03 гривень, після чого залишок на рахунку становив -4,29 гривні. Таким чином виконати рішення суду про стягнення заборгованості з заробітної плати та інших виплат за законом можливості не має.

Як пояснили в судовому засіданні працівники ПАТ «Володарський молочний завод» потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 заборгованість із заробітної плати перед ними утворилася з 01.03.2014 року, після того як ОСОБА_7 було видано наказ про встановлення на підприємстві робочого часу в одну годину, хоча фактично з того часу на підприємстві існував простой. Вони неодноразово зверталися до ОСОБА_7 з заявами про звільнення їх за ч.3 ст.38 КЗпП України, оскільки на підприємстві грубо порушувалося законодавство про працю, виробництво молочної продукції не здійснювалося, не було створено елементарних умов для роботи, однак в цьому було відмовлено. Після проведеної в ПАТ «Володарський молочний завод» перевірки з додержання законодавства про працю, ОСОБА_7 було внесено припис про перерахунок та виплату заробітної плати працівникам відповідно до вимог ст.113 КЗпП України, однак на момент їх звільнення виплата заборгованості з заробітної плати здійснена не була. На теперішній наявність заборгованості з заробітної плати та інших виплат за законом, їх розмір, встановлені рішеннями суду, які також до теперішнього часу не виконані.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що працювала бухгалтером в ПАТ «Володарський молочний завод» з травня 2004 року. До червня 2014 року грошові кошти на рахунках підприємства були, на що вони витрачалися не памятає, заробітна палата працівникам сплачувалася. В серпні 2014 року вона звільнилася за власним бажанням, в цей час товариство не виробляло продукцію, сировину не закупало, грошових коштів на рахунках підприємства не було.

Внаслідок безпідставної невиплати заробітної плати ОСОБА_7 з 01.03.2014 року більш ніж за один місяць, у ПАТ «Володарський молочний завод» утворилась заборгованість по заробітній платі перед наступними працівниками: ОСОБА_4 за період з 01.03.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 16183,71 гривні; ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по день фактичного розрахунку при звільненні в сумі 16 884 гривні; ОСОБА_8 за період з 01.03.2014 року по 15.09.2014 року в сумі 5 638,01 гривень; ОСОБА_12 за період з 01.03.2014 року по 14.04.2014 року в сумі 2 141,46 гривня; ОСОБА_3 за період з 01.03.2014 року по день фактичного розрахунку з сумі 10 286 гривень; ОСОБА_9 за період з 01.03.2014 року по день фактичного розрахунку в сумі 17 725,87 гривень; ОСОБА_5 за період з 01.03.2014 року по 25.06.2014 року; ОСОБА_10 за період з 01.03.2014 року в сумі 8 727,29 гривень; ОСОБА_1 в сумі 5 638,61 гривень; ОСОБА_14 в сумі 6 595,78 гривень; ОСОБА_11 в сумі 7 854,41 гривні.

Наявність заборгованості з заробітної плати та її розмір, інших установлених законом виплат, перед вказаними працівниками підтверджується довідками ПАТ «Володарський молочний завод» від 15.09.2014 року та рішеннями Володарського районного суду Донецької області, що набрали законної сили.

Згідно довідки відділу статистики у Володарському районі заборгованість з виплати заробітної плати працівникам ПАТ «Володарський молочний завод», код ЄДРПОУ 13541499, станом на 01.09.2014 року становила 88,7 тисяч гривень.

Отже сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів підтверджено, що на момент внесення припису Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області №05-33-075/0007-0005 від 14.04.2014 року, який ОСОБА_7 отримав 15.04.2014 року, у нього були законні підстави та реальна можливість сплати працівникам заборгованість з заробітної плати, яка утворилася з 01.03.2014 року, але він зволікаючи виконанням вимог припису, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, умисно безпідставно не виплатив заборгованість з заробітної плати працівникам, більш як за один місяць.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у безпідставній невиплаті заробітної плати, іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місць, вчинених умисно керівником підприємства незалежно від форми власності, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.175 КК України.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставіст.49 КК Україниу зв'язку з закінченням строків давності, закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку обвинуваченого, який підтримав клопотання захисника і дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, зазначивши, що його позиція є добровільною, прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, та потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необхідність несення ОСОБА_7 відповідальності за вчинений ним злочин, суд вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннямист.49 ККвизначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №12 від 23.12.2005 року за наявності умов та підстав, передбачених ст.49 КК України, звільнення особи від кримінальної у звязку із закінченням строків давності є обовязковим.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив злочин передбачений ст.175 ч.1 КК України в період часу з 01.03.2014 року по 18.08.2014 року.

При цьому судом не встановлено таких даних, які б свідчили про зупинення чи переривання перебігу давності.

За ст. 12 КК Українивчинений ОСОБА_7 злочин є злочином невеликої тяжкості, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.

Відповідно доп.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, та за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Згідно із ч.2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у звязку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання, з часу вчинення злочину і до набрання законної сили рішенням про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності минуло більше трьох років, перебіг давності не переривався та не зупинявся, обвинувачений дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності, клопотання захисника слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1ст.49 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрити.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ України №3 від 31.03.1989 року у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.284,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_17 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за ч.1ст.175 КК Українина підставі ч.1ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12014050640000154 від 25.04.2014 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1ст.175 КК України закрити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 31.08.2017 року о 15-00 годині.

Суддя О.Є. Вайновська