Постанова № 6855708, 06.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06.11.2009 р.                                                                                           № 2а- 40111/09/2070                                         Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,

за участі :

представника позивача - Шинкарчук А.В.,

представника відповідача - Лазоренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємство "Будмет"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

проскасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Будмет»звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 06.03.2009р. №0000151800/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.081,00грн. (основний платіж –1.601,00грн.; штраф –480,00грн.), від 29.04.2009р. №0000151800/1 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.081,00грн. (основний платіж –1.601,00грн.; штраф –480,00грн.), від 06.03.2009р. №0000161800/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1.922,00грн. (основний платіж –1.281,00грн.; штраф –641,00грн.), від 29.04.2009р. №0000161800/1 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1.922,00грн. (основний платіж –1.281,00грн.; штраф –641,00грн.).

В обґрунтування заявлених вимог указував, що перевірка була проведена за відсутності передбачених законом підстав, висновки проведеної перевірки є помилковими, укладений з ТОВ «Альвейськ 07»правочин на придбання товарно-матеріальних цінностей відповідає вимогам чинного законодавства, є реальним, був виконаний сторонами, оплата вартості придбаного товару була здійснена ПВКП «Будмет»в повному обсязі шляхом проведення безготівкових розрахунків, первинні документи про отримання товару оформлені належним чином, отриманий від ТОВ «Альвейськ 07»товар був реалізований ПВКП «Будмет»іншим особам. Посилаючись на наведені доводи, позивач стверджував про незаконність спірних податкових повідомлень –рішень, які додатково покладають на нього обов’язок по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову, просив ухвалити рішення про задоволення позову.

          Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова проти позову заперечував.

В обґрунтування мотивів своєї незгоди з поданим позовом наводив доводи про те, що від імені ТОВ «Альвейськ 07»первинні документи підписані неналежною особою, ТОВ «Альвейськ 07»відсутнє за місцезнаходженням, не декларувало податкових зобов’язань за наслідками господарських взаємовідносин з ПВКП «Будмет», у ПВКП «Будмет»відсутні транспортні витрати по доставці придбаного у ТОВ «Альвейськ 07»товару, метою взаємовідносин між ТОВ «Альвейськ 07»та ПВКП «Будмет»замість розумних економічних чи інших причин (ділової мети) є намір нанести школу державі та суспільству. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи, доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Будмет»пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 32566344, а відтак, є юридичною особою, обліковується в ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова як платник податків, зборів (обов’язкових платежів). Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України не доказуються перед судом.

З 16.02.2009р. по 20.02.2009р. працівником ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ПВКП «Будмет»(код 32566344) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи,я кА мала правові відносини з платником податків ТОВ «Альвейськ 07»(код 35406333) за період з 01.11.2007р. по 3.10.2008р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.02.2009р. №525/18-007, згідно з висновками якого ПВКП «Будмет»допущено порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємство», що спричинило заниження податку на прибуток на загальну суму 1.601,00грн., а також п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження податку на додану вартість на загальну суму 1.281,00грн. На підставі означеного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення –рішення від 06.03.2009р. №0000151800/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.081,00грн. (основний платіж –1.601,00грн.; штраф –480,00грн.), від 06.03.2009р. №0000161800/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1.922,00грн. (основний платіж –1.281,00грн.; штраф –641,00грн.). До перелічених податкових повідомлень-рішень позивачем була застосована передбачена ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. В межах цієї процедури позивачем були отримані податкові повідомлення –рішення від 29.04.2009р. №0000151800/1 та від 29.04.2009р. №0000161800/1, якими доведено новий граничний строк оплати визначених контролюючим органом в первісних податкових повідомленнях-рішеннях зобов’язань.

Як з’ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення первісних податкових повідомлень –рішень слугував відображений в акті від 20.02.2009р. №525/18-007 висновок контролюючого органу про нікчемність укладеного між ПВКП «Будмет»та ТОВ «Альвейськ 07»усного правочину на придбання товарно-матеріальних цінностей, доказами існування якого є рахунок –фактура №СФ-17060827 від 17.06.2008р. на суму 7.683,90грн., видаткова накладна РН-17060827 від 17.06.2008р. на суму без ПДВ 6.403,25грн., податкова накладна №17060827 від 17.06.2008р. на суму 7.683,90грн., платіжне доручення №179 від 08.07.2008р. на суму 7.863,90грн.

Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесені на його підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ПВКП «Будмет»та ТОВ «Альвейськ»було укладено усний правочин купівлі-продажу товару, номенклатура якого відображена в рахунку –фактурі №СФ-17060827 від 17.06.2008р., видатковій накладній РН-17060827 від 17.06.2008р., податковій накладній №17060827 від 17.06.2008р.

Оглянувши перелічені документи, які за своїми ознаками відповідають наведеному у ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) визначенню первинних документів, суд відзначає, що вказані у них (слід розуміти –первинних документах) товари не обмежені в цивільному обороті, а самі ці документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Проведене в ході судового розгляду справи дослідження обставин наявності у позивача, ПВКП «Будмет»та ТОВ «Альвейськ 07»право і дієздатності юридичних осіб, а також наявності у них правового статусу платників податку на додану вартість показало, що укладений між названими особами усний правочин за особами, які є його сторонами, предметом, змістом прав і обов’язків сторін не суперечить закону.

Складені ТОВ «Альвейськ 07»первинні документи скріплені печатками даного суб’єкта господарювання.

Суд бере до уваги, що відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб’єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб’єкта господарювання, печатки цього суб’єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб’єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у взаємовідносинах з ТОВ «Альвейськ 07», обізнаності позивача з обставинами здійснення господарської діяльності ТОВ «Альвейськ 07», наявності між означеними суб’єктами господарювання налагоджених стабільних господарських зв’язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку, наявності у них спільного господарського або іншого інтересу ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст..11 КАС України не виявлено.

Повноваження Калініна С.П. діяти від імені ТОВ «Альвейськ 07»(ідентифікаційний код –35406333) підтверджені долученою до матеріалів справи копією протоколу від 29.01.2008р. Достовірність відомостей даного протоколу ДПІ за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростована. Первинних документів, які б були складені від імені ТОВ «Альвейськ 07»за підписом Котовського В.М. (як про це вказано в акті від 20.02.2009р. №525/18-007), ДПІ до суду не подано, а відтак, суд визнає, що висновки акту перевірки від 20.02.2009р. №525/18-007 в цій частині є недоведеними.

З наданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи документів вбачається, що отриманий від ТОВ «Альвейськ 07»товар був реалізований позивачем іншим особам. Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався на фальшивість документів про подальшу реалізацію позивачем отриманого від ТОВ «Альвейськ 07»товарів, не наводив жодних даних про інше джерело отримання позивачем цих товарів, не вказував про збитковість операцій з придбання та подальшого продажу товарів.

Оплата отриманого від ТОВ «Альвейськ 07»товару була здійснення позивачем, ПВКП «Будмет»шляхом перерахування грошових коштів в сумі 7.683,90грн. з банківського рахунку. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб’єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунку позивача в банківській установі, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ «Альвейськ 07»спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов’язаності цих осіб), наявності у позивача при укладанні усного правочину з ТОВ «Альвейськ 07»іншого наміру, ніж отримання відповідних товарів, ДПІ до суду не подано.

Вказаним спростовується викладене в акті від 20.02.2009р.№525/18-007 твердження ДПІ про непов’язаність здійснених позивачем витрат по оплаті вартості придбаних у ТОВ «Альвеськ 07»товарів з власною господарською діяльності ПВКП «Будмет».

Щодо доводу ДПІ про відсутність ТОВ «Альвейськ 07»за місцезнаходженням суд зауважує, що згідно з актом перевірки від 20.02.2009р. №525/18-007 ці обставини були встановлені відповідним контролюючим органом лише 22.08.2008р., тобто по минуванню більш як двох місяців дів дати здійснення ТОВ «Альвейськ 07»господарської операції з позивачем (17.06.2008р.). Хиби у визначенні призначення платежу (зазначення –«передплата»та зазначення –«за полотно») не мають впливу на дійсність господарської операції, так як судом з’ясовано, матеріалами справи підтверджено, а представниками сторін в засіданні визнано, що інших правовідносин між позивачем, ПВКП «Будмет»та ТОВ «Альвейськ 07»не було, а згідно з актом від 20.02.2009р. №525/18-007 сальдо розрахунків між даними суб’єктами права станом на 01.08.2008р. дорівнює –«0». Відсутність в обліку позивача витрат з транспортування отриманого від ТОВ «Альвейськ 07»товару та недекларування ТОВ «Альвейськ 07»податкових зобов’язань за господарськими взаємовідносинами з позивачем в силу встановленого ст.61 Конституції України індивідуального характеру юридичної відповідальності не позбавляє позивача права на формування валових витрат обігу та виробництва та податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, так як ДПІ за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведено наявності зловмисних взаємоузгоджених дій даних осіб на ухилення від сплати податків.

Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст..228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ПВКП «Будмет»або ТОВ «Альвеськ 07»чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив, відповідних доказів до суду не подав.

Таким чином, висновок ДПІ про нікчемність укладеного між ПВКП «Будмет»та ТОВ «Альвейськ 07»правочину не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.

          При цьому, суд наголошує на тому, що саме даний висновок слугував фактичною підставою для ухвалення всіх спірних рішень.

          Окремо суд відзначає, що висновок про порушення ПВКП «Будмет»законів про оподаткування був зроблений ДПІ за наслідками проведення невиїзної документальної позапланової перевірки.

          Згідно зі ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланові перевірки та невиїзні документальні перевірки є різними формами контролю з боку держави в особі податкових органів за діяльністю платників податків стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів).

          Системний аналіз норм чинного законодавства показав, що правових підстав для одночасного поєднання органом державної податкової служби України названих форм контролю не існує.

          Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, де вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1).

          Під час процедури встановлення обставин діяльності ПВКП «Будмет»відповідач діяв не у спосіб, який визначений законом. Відтак, до добутих за наслідками такої процедури фактичних даних слід застосувати положення ч.3 ст.70 КАС України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за ознаками ст..3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що ці рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Частиною 3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,00грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-12, ст..ст.158-163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будмет" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування рішень – задовольнити.

          Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 06.03.2009р. №0000151800/0, від 29.04.2009р. №0000151800/1, від 06.03.2009р. №0000161800/0, від 29.04.2009р. №0000161800/1.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будмет" (місцезнаходження - 61091, Харківська область, місто Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, б.23, кв.53; ідентифікаційний код - 32566344) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 11.11.2009р.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.