Ухвала суду № 68551079, 22.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ № К/800/5688/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОснов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015у справі №820/17205/14за позовомОснов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Грань»пронакладення арешту на його кошти в банках,- ВСТАНОВИВ:

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ОДПІ, позивач/контролюючий орган) звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грань» (далі - ТОВ «Грань», відповідач /платник), у якому просила зупинити видаткові операції відповідача шляхом накладення арешту на його кошти в банках, у сумі 25027,20 грн. на відкритих рахунках платника податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача письмових заперечень на касаційну скаргу ОДПІ не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявності підстав для відмови в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно розшифровки суми заборгованості по платежам перед бюджетом, ТОВ «Грань» мало податковий борг в сумі 25027,20 грн., що виник в результаті несплати нарахувань згідно поданих декларацій, суми, визначеної податковим повідомленням-рішенням №0004171501 від 03.09.2013 та пені, нарахованої з підстав не вчасної сплати, визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на дону вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.08.2011 та 25.10.2011 № НОМЕР_1 і 0002111520, відповідно.

Враховуючи не підтвердження вказаного податкового боргу, зокрема, узгоджена сума податкових зобов'язань, вказаних в податкових деклараціях, як і визначена у податковому повідомленні-рішенні №0004171501 від 03.09.2013 сплачена вчасно та в повному обсязі, а нарахована сума пені за несплату податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 29.08.2011 та 25.10.2011 № НОМЕР_1 і 0002111520 сплаті не підлягає, з підстав скасування вказаних рішень ОДПІ у судовому порядку, суди прийшли до вірного висновку, на підставі якого відмовили у задоволенні позову.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на його кошти в банку, є наявність визначеної контролюючим органом податкового боргу та акту про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до приписів підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису майна у податкову заставу, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно із пунктом 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців..

Буквальний аналіз вказаних положень вказує на право податкового органу звертатись до суду з адміністративним позовом, що має місце в даній справі, за наявності двох взаємовиключних підстав: не допуску платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна та наявності у нього податкового боргу.

Відповідно до визначення, наведеного у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями статті 56 ПК України закріплено, що грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу.

Станом на час розгляду даної справи судом першої інстанції, обставини щодо чого перевірено судом апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, згідно яких за відповідачем не рахувалось податкового зобов'язання чи узгодженого податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказаний позов є передчасним, так як відповідачем доведено факт відсутності у нього визначеного податковим органом податкового боргу у сумі 25027,20 грн., отже відсутні правові підстави для зупинення видаткових операцій відповідача шляхом накладення арешту на його кошти в банках.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді Н.Є. Маринчак І.Я. Олендер