Постанова № 68550613, 30.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/687/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Господарського суду Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Чернігівської області про проведення перерахунку заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

14.04.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Господарського суду Чернігівської області про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру") та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), та виплату її в повному обсязі, з урахуванням усіх премій, доплат, надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Вважає, що нарахування заробітної плати в період з жовтня 2014 по серпень 2015 виходячи із посадового окладу у розмірі 1218 грн., в період з 01.09.2015 по 08.09.2015 виходячи із посадового окладу у розмірі 1378 грн., а в період з 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи із посадового окладу у розмірі 2756 грн., встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які суперечать Закону України "Про судоустрій і статус суддів є наслідком порушення вимог норм чинного законодавства.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. позовні вимоги задоволено: зобов'язано Господарський суд Чернігівської області (ідентифікаційний код 03500068, місцезнаходження: просп. Миру, 20, м. Чернігів, 14000) здійснити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. № НОМЕР_1) перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно відповідно до ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), та виплату її в повному обсязі, з урахуванням усіх премій, доплат, надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач діяв в межах закону та його дії є правомірними.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 15.09.2009 працює на посаді секретаря судового засідання та з 01.09.2015 на посаді помічника судді, має 10 ранг державного службовця, що підтверджується довідкою від 23.03.2016 № 06-23/422/16 (а.с. 15).

Посадовий оклад ОСОБА_2 за займаною посадою в період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року складав 1218,00 грн, з 01.09.2015 по 08.09.2015 - 1378,00 грн, а з 09.09.2015 по грудень 2015 року посадовий оклад позивача виплачувався у розмірі 2756,00 грн., визначеному Постановою КМ України № 644.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України № 1697-VII «Про Прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII), яким внесено зміни до статті 144 Закону України № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 2453-VІ), зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Згідно абзацу другого підпункту 1 і абзацу третього підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.

З 28 березня 2015 року Законом України №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі Закон №192-VІІІ) затверджено нову редакцію Закону № 2453-VІ, статтею 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 192-VІІІ Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Водночас, стаття 13 Закону України «Про оплату праці» визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Закон про Держбюджет визначає фінансову спроможність держави щодо регулювання певної сфери суспільних відносин, інакше кажучи граничні ресурси коштів, які можуть бути використані уповноваженими суб'єктами для забезпечення державних потреб. З дотриманням даного Закону забезпечується ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів. У разі прийняття нових законів або внесення змін до існуючих, які передбачають збільшення обсягів бюджетного фінансування, мають бути внесені відповідні зміни до Закону про Держбюджет, які нададуть можливість реалізувати нові норми в дію.

Положеннями статті 51 Бюджетного Кодексу України встановлено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Кабінет Міністрів України при визначенні розміру заробітної плати працівників бюджетних установ, у тому числі працівників апарату суду, діє законно, виходячи з обсягів витрат на оплату праці, затверджених Державним бюджетом України на відповідний рік.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», мінімальна заробітна плата у 2014 році у місячному розмірі становить 1 218, 00 грн. Такий же розмір заробітної плати встановлено і на 2015 рік.

Відповідно до ч. 1 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Тому, ТУ ДСА України в Чернігівській області може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, відповідач не може самостійно здійснювати перерахунок посадового окладу позивача. В даному випадку, колегія суддів вважає, що господарський суд Чернігівської області є неналежним відповідачем по справі, оскільки позовна вимога в частині виплати коштів знаходиться в прямій залежності від волевиявлення та дій інших державних органів, які розподіляють кошти державного бюджету. Такими органам є, зокрема, Державна судова адміністрація України як головний розпорядник коштів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позову позивачу до Господарського суду Чернігівської області.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з метою уникнення законодавчої колізії пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» було виключено посилання на конкретні статті діючого Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також встановлено, що норми і положення частини першої статті 144 даного Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

У рішенні № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. А тому зміна механізму нарахування соціальних виплат повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

При прийнятті рішення апеляційний суд врахував висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права у постанові Верховного Суду України від 20.09.2016 року у справі № 825/2609/15-а.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції та заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок порушення норм матеріального права, суд першої інстанції невірно вирішив справу за суттю вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 31.08.2017 р.

Керуючись 195 ч.1, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Господарського суду Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р., задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Чернігівської області про проведення перерахунку заробітної плати, скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Господарського суду Чернігівської області про проведення перерахунку заробітної плати, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.