Постанова № 68550494, 29.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 362/1304/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ковбель М.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії і бездіяльність державного виконавця протиправними та скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 24.02.2017 ВП №52753900; зобов'язати державного виконавця вчинити дії в порядку ч. 3 ст. 18 та п. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», звернутися до суду, що видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення рішення у виконавчому провадженні.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2017 ВП № 52753900 закінчено виконавче провадження та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 6400,00 гривень.

Не погоджуючись із таким рішенням виконавчого органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавче провадження по примусовому виконанні наказу № 911/72/16 виданого 03.10.2016 Господарським судом Київської області було закінчено, відповідач правомірно стягнув виконавчий збір з боржника.

Колегія суддів не може погодитись в повному обсязі із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Правовими положеннями п.1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону № 1404).

Згідно із ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Тобто, законодавцем чітко визначено дії державного виконавця з дня надходження до нього виконавчого документа, що є безумовною підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, за відсутністю при цьому у державного виконавця альтернативної поведінки.

Разом з тим, ст.. 39 Закону № 1404 передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема виконавче провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч. 1 ст. 39).

За приписами ч. 2 ст. 39 Закону № 1404 Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1 ст. 27 Закону № 1404).

Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону № 1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 28.10.2016 року Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2017 ВП № 52753900 на підставі наказу № 911/72/16 виданого 03.10.2016 виданого Господарським судом Київської області було відкрито виконавче провадження, та надано 10 денний строк для його виконання.

Актом державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 23.11.2016 року, про усунення перешкод, встановлено, що під час виїзду державного виконавця за адресою вул. Володимирська, 37 для перевірки виконання рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Васильківського ринку, торгівельні місця № 185 та 198 звільнені від споруд, тобто позивачем виконано рішення суду виконано в повному обсязі.

Таким чином, державному виконавцю Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про виконання наказу № 911/72/16 стало відомо 23.11.2016 року, однак, постанова про закінчення виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору були винесені лише 24.02.2017 року, тобто після спливу майже трьох місяців після встановлення факту виконання наказу, чим було порушено ч. 2 ст. 39 Закону № 1404.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №52753900 підлягають задоволенню.

Крім того, несвоєчасне закінчення виконавчого провадження поклало на позивача зайві фінансові зобов'язання, оскільки з 01.01.2017 року було суттєво змінено розмір мінімальної заробітної плати, яка є основою для визначення суми виконавчого збору для фізичних осіб.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача звернутись до суду, що видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення рішення у виконавчому провадженні, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки такі дії є правом, а не обов'язком державного виконавця.

Більше того, із заявою про роз'яснення рішення у виконавчому провадженні державний виконавець звертається лише у випадку, коли таке рішення є не зрозумілим. З аналізу наказу № 911/72/16 виданого 03.10.2016 року Господарським судом Київської області, колегія суддів не вбачає жодних суперечностей чи обставин, які є незрозумілими, а отже у відповідача відсутні обставини для звернення із такою заявою, а отже вказані позовні вимог задоволенню не підлягають.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково:

Визнати протиправними дії державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, Постанову про закінчення виконавчого провадження та Постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №52753900 від 24.02.2017 року - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.