Постанова № 68550100, 22.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2017 року № 826/5621/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Народного депутата України Вовка Віктора Івановича

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови №494

від 10.04.2017 року в частині.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Народного депутата України Вовка Віктора Івановича (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Комісія, НКРЕКП, Відповідач), третя особа - ОСОБА_2, в якому просить: визнати протиправною та незаконною Постанову НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 в частині посилання в пункті 1 Переліку деяких Постанов НКРЕКП, що скасовуються, на «рядки 8-52 додатку до»; скасувати з моменту прийняття формулювання «рядки 8-52 додатку до» в пункті 1 Переліку деяких Постанов НКРЕКП, що скасовуються, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що НКРЕКП скасовуючи Постанову НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 348 лише в частині (рядок 8-52 додатку до цієї Постанови) діяла всупереч прийнятому одноголосно усному рішенню на відкритому засіданні НКРЕКП від 10.04.2017 р., а відтак порушила порядок та спосіб, передбачений статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» оформлення у Постанові усного рішення НКРЕКП про скасування деяких Постанов НКРЕКП, що є підставою для визнання протиправною Постанови НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 в частині скасування рядків 8-52 Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 348.

Під час розгляду справи представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили Суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники Відповідача заперечували щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що Постанова НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 прийнята відповідно до наданих чинним законодавством повноважень, із додержанням процедури прийняття спірного рішення, а тому доводи Позивача, на думку Відповідача, є передчасними та надуманими і не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, Відповідач зазначає, що спірне рішення не порушує права Позивача, що в свою чергу є підставою для відмови Позивача в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2017 року НКРЕКП було прийнято Постанову №494 «Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (надалі - Постанова №494).

У відповідності до п. 1 Постанови №494, Перелік постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що скасовуються рядки 8 - 52 додатка до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 N 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз".

Не погоджуючись із прийнятою Постановою, вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, Позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та законних інтересів.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 - ч. 3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 р. №1540-VIII (надалі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно з ст. 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону №1540-VIII, встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.4 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 06 грудня 2016 року №2133 (надалі - Регламент №2133), цей Регламент установлює порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), пов'язаної із здійсненням її повноважень. НКРЕКП у межах своїх повноважень, на підставі та на виконання актів законодавства видає постанови і розпорядження, організовує і контролює їх виконання. Голова НКРЕКП видає накази з питань щодо державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Керівник апарату видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції відповідно до Закону України "Про державну службу" та розподілу функціональних обов'язків.

Згідно з п. 7.5, Регламенту №2133, перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюються не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні (до 14-00) до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов'язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2017 р. на веб-сайті НКРЕКП розміщено інформацію про засідання Комісії, що проводилось у формі відкритого слухання, із зазначенням питань порядку денного, зокрема про призупинення дії та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального рахунку для побутових споживачів газу.

Відповідно до п. 7.7 Регламенту №2133 відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні (до 14-00) до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов'язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

На офіційному веб-сайті НКРЕКП в розділі «Матеріали до засідання на 10 квітня 2017» розміщено «Обґрунтування Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері до рішення про призупинення дії та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального рахунку для побутових споживачів природного газу» (надалі - Пояснювальна записка), з додатками Проектів внесення змін до Постанов НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 348-386, 388-391 (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2017/kviten/10.04.2017/p1_10-04-2017.pdf).

В Пояснювальній записці зазначено наступне: «З огляду на зазначене вище, з метою сприяння захисту вразливих споживачів та соціального захисту побутових споживачів, Департамент пропонує внести зміни до постанов НКРЕКП від 28.03.2017 № 348-386, 388-391. Департаментом розроблено відповідні проекти постанов НКРЕКП, які пропонуються НКРЕКП до розгляду та затвердження.», до матеріалів справи залучено копії документів взятих офіційного веб-сайту НКРЕКП.

Пунктами 8.1, 8.14, 8.16, 8.20 - 8.23 Регламенту №2133, встановлено, що у призначений час головуючий на засіданні, за наявності кворуму, відкриває засідання НКРЕКП та ставить питання щодо зауважень та пропозицій до порядку денного. Питання розглядаються, як правило, у тій послідовності, у якій їх включено до порядку денного засідання, якщо інші пропозиції від учасників засідання не надійшли. Засідання НКРЕКП веде Голова. Головуючий на засіданні НКРЕКП: відкриває, закриває, оголошує перерви та неупереджено веде засідання, спрямовуючи розгляд питань на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин; повідомляє НКРЕКП про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням; надає слово для доповіді (співдоповіді), оголошує наступного доповідача; створює рівні можливості для участі в обговоренні питань; ставить питання на голосування, оголошує прийняте за результатами голосування рішення; забезпечує дотримання вимог цього Регламенту всіма присутніми на засіданні; вживає заходи щодо підтримання порядку на засіданні; здійснює інші повноваження відповідно до цього Регламенту. У розгляді питання по суті беруть участь представники структурних підрозділів НКРЕКП та запрошені учасники засідання. Черговість надання слова визначається головуючим. Розгляд питання починається з виступу посадової особи апарату НКРЕКП, яка доповідає по суті питання, що розглядається. Доповідач зобов'язаний викласти зміст питання, підстави для винесення питання на розгляд НКРЕКП та запропонувати проект рішення.

Відповідач зазначає, що із відеозапису засідання Комісії, який міститься в матеріалах справи з 1 хвилини 00 сек. головуючим було оголошено питання, зокрема, про призупинення дії та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального рахунку для побутових споживачів природного газу, та надано слово представнику структурного підрозділу НКРЕКП для обґрунтування винесеного на обговорення питання.

Судом досліджено матеріали справи то оглянуто відеозапис відкритого засідання НКРЕКП 10.04.2017 р., який розміщено в загально доступних Інтернет ресурсах (https://www.youtube.com/watch?v=lMWSpSgjG4o) та встановлено, що Головуючим з 1 хвилини 00 сек. Зазначено наступне: «Друге питання, яке сьогодні було винесене на розгляд, що на минулому тижні сформульовано раніше, як призупинення дії та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального рахунку для побутових споживачів природного газу».

Суд звертає увагу, що Головуючим зазначено, що друге питання, яке підлягало розгляду та обговорення на засіданні 01.04.2014 р. «було сформульовано раніше, як призупинення дії та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального рахунку для побутових споживачів природного газу», а отже, з даного запису вбачається, що поставлено на обговорення питання про можливе призупинення дії та внесення змін до деяких Постанов НКРЕКП з метою недопущення підвищення загального спірних рішень без обговорень.

В вищезазначеній Пояснювальній записці зазначено про внесення змін до Постанов НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348-386, 388-391, проте, під час засідання Головуючим надано слово для виступу представнику Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері, яка зазначила, що Департамент пропонує: скасувати попередні рішення НКРЕКП, забезпечити обговорення за участю громадськості, здійснити розрахунки з метою не підвищення загального рахунку для побутових споживачів і внести відповідні зміни до рішень НКРЕКП.

Так, в матеріалах справи міститься копія Протоколу №35 засідання Національної комісії, що здійснює державну регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яке проводилося у формі відкритого засідання 10.04.2017 р. (надалі - Протокол №35).

В Протоколі №35 зазначено, що Департамент пропонує, скасувати рішення НКРЕКП, в даному випадку Постанови НКРЕКП, а уже в подальшому після обговорення внести відповідні зміни до рішень.

Суд звертає увагу, що дані пропозиції підтверджується на відеозаписі відкритого засідання НКРЕКП 10.04.2017 р. з 03 хвилини 50 секунд до 04 хвилини 06 секунди при виступі представника Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що на засіданні НКРЕКП 10.04.2017 р. обговорювалося питання про скасування постанов НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348-386, 388-391, а уже в подальшому після обговорення внести відповідні зміни до рішень, якими підвищити загальні рахунки для побутових споживачів.

Крім того, з відеозапису запису вбачається, що Голова НКРЕКП Вовк Д.В. надаючи пояснення на звернення народного Депутата України Ляшко О.В., зазначив, що сьогодні приймається рішення про скасування рішення, які запровадженні з 01 квітня 2017 р., а вже після обговорення з громадськістю та урядом будуть прийняті відповідні зміни (07 хвилина 17 секунд - 08 хвилини 30 секунд відеозапису).

На сторінці 4 Протоколу №35 зазначено наступне: «Вовк Д.В. - Голова НКРЕКП детально проінформував, що рішення, яке запроваджене з 01 квітня 2017 року НКРЕКП скасовує і жодного підвищення кінцевої ціни не буде та додав, що рішення приймалося відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням принципів прозорості та публічності. НКРЕКП додатково опрацює зазначене питання, проведе додаткові консультації з Кабінетом Міністрів України в частині, що безпосередньо залежить від Уряду, а саме поширення субсидій на послуги з транспортування та розподілу, та консультації за участю громадськості.».

З вищезазначеного вбачається, що під час засідання обговорювалося питання про скасування в цілому рішень, які запровадженні з 01.04.2017 р., а саме, Постанов НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348-386, 388-391, а не внесення в них певних змін.

У відповідності до п. 8.27 - 8.30 Регламенту №2133, обговорення питання припиняється за пропозицією головуючого. Після обговорення питання головуючий оголошує про закінчення його розгляду та перехід до голосування. Рішення НКРЕКП приймаються відкритим фіксованим (поіменним) голосуванням. Перед кожним голосуванням головуючий формулює зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього.

Як вбачається з Протоколу №35 та відеозапису, Головуючий запропонував погодитись з пропозицією Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері щодо скасування попередніх рішень про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу як плати за потужність, здійснення розрахунків з метою непідвищення загального рахунку для побутових споживачів, за дане рішення проголосували всі присутні одноголосно «за».

Суд звертає увагу, що під час голосування та під час виступу представника Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері не ставилося на обговорення (пропозиція) питання про внесення змін або виключення певних пунктів в деяких рішеннях (Постанов НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348-386, 388-391), що в свою чергу свідчить, що Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348-386, 388-391 підлягали скасуванню в цілому.

Проте, як свідчать матеріали в п. 1 Постанови №494, зазначено, що скасовуються рядки 8 - 52 додатка до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз".

Судом встановлено, що Постанова НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз" на даний час є чинною, із внесення змінами Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 квітня 2017 року №494 (підтверджується Базою «Ліга Закону»).

Поняття внесення змін міститься в Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації наказом Міністерства юстиції України від 2 серпня 2007 р. №592/5.

Пунктами 2.22, 2.23 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації наказом Міністерства юстиції України від 2 серпня 2007 р. №592/5, визначено, що змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено: заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення; нову редакцію розділів, глав, пунктів, підпунктів, абзаців, речень; доповнення розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення. Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.

Дослідивши матеріали справи Судом встановлено, що НКРЕКП п. 1 Постанови №494 внесено фактично зміни в Постанову НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз", а не скасовано її в цілому, як було зазначено під час засідання 10.04.2017 р. НКРЕКП.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідачем протиправно було прийнято п. 1 Постанови №494 щодо скасування рядків 8 - 52 додатка до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз", а не скасовано в цілому постанову НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348.

Крім того, Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що пунктом 46 переліку постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що скасовуються, який було затверджено постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 було скасовано постанову НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 395 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП», а відтак було фактично відновлено дію постанови НКРЕКП від 29.12.2015 р. № 3159, якою встановлені тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» для газорозподільних підприємств.

Так, на сьогоднішній день діють два суттєво різних тарифи на транспортування природного газу для ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Лубнигаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Маріупольгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тернопільгаз», ПАТ «Тернопільміськгаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Шепетівкагаз», ДП «Новороздільське ДГХП «Сірка», ДП «Монтажник», ТОВ «Газовик», ТОВ «Газопостачсервіс», ДП «Кременецьке УПРГ», ТОВ «Спектргаз».

Суд звертає увагу, що скасування тарифів на транспортування для лише обраних газорозподільних підприємств створює дискримінаційні умови для споживачів України за їх територіальною ознакою, що в свою чергу свідчить про прийняття Відповідачем протиправного рішення.

Враховуючи вище викладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправною та незаконною Постанову НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 в частині посилання в пункті 1 Переліку деяких постанов НКРЕКП, що скасовуються, на «рядки 8-52 додатку до» та скасувати з моменту прийняття формулювання «рядки 8-52 додатку до» в пункті 1 Переліку деяких Постанов НКРЕКП, що скасовуються, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Договір оренди об'єкта нерухомості №1902/36 від 01.04.2015р., який укладено між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Управління справами Верховної Ради України про передачу в оренду нежитлових приміщень для розміщення приймальні народного депутата України VIII скликання Вовка Віктора Івановича з розташування постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 307.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата», Народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про статус народного депутата», Народний депутат постійно підтримує зв'язки з виборцями у порядку, встановленому законом. Народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах, зобов'язані підтримувати зв'язок з виборцями своїх округів. Народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України відповідно до закону. Народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у Верховній Раді України.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач є народним депутатом та закріплений за Черкаською областю, що в свою чергу свідчить проте, що Позивач представляє інтереси громадян Черкащини права яких порушені спірним рішенням Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що в даному випадку Позивач має право на звернення до суду з відповідним позовом для належного захисту порушених прав народу України (зокрема, Черкащини).

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій та бездіяльності.

З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та незаконною Постанову НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 в частині посилання в пункті 1 Переліку деяких постанов НКРЕКП, що скасовуються, на «рядки 8-52 додатку до».

3. Скасувати з моменту прийняття формулювання «рядки 8-52 додатку до» в пункті 1 Переліку деяких постанов НКРЕКП, що скасовуються, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494.

4. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державну регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок державних асигнувань на користь Народного депутата України Вовка Віктора Івановича судові витрати в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук