Постанова № 68549896, 29.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2017 р. № 820/3392/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Золочівської районної державної адміністрації про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Золочівської районної державної адміністрації, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати окреме положення п. 2 розпорядження першого заступника голови Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 27.02.2017 № 29-к про поновлення з 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 на посаді завідувача юридичного сектору апарату районної державної адміністрації в частині без збереження заробітної плати та стягнути з Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (код ЕДРПОУ 04059510) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2016 по 28.02.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було звільнено з роботи 30.11.2016. 27.02.17 на підставі рішення суду позивача поновлено на роботі з 01.12.2016, без збереження заробітної плати. Позивач вважає Розпорядження про його поновлення в частині «без збереження заробітної плати» незаконним.

Представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача голова Золочівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 - в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі представника відповідача, зазначивши, що не заперечує проти позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Розпорядженням голови Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 30.09.2010 № 181-к ОСОБА_2, був призначений на посаду завідувача юридичного сектору апарату Золочівської райдержадміністрації. У зв'язку зі змінами в структурі РДА з 1 червня 2013 року позивач був переведений на посаду начальника юридичного відділу апарату райдержадміністрації (розпорядження № 56-к від 31.05.2013). З 1 червня 2014 року він був переведений на посаду завідувача юридичного сектору апарату Золочівської райдержадміністрації (розпорядження № 67-к від 30.05.2014).

2 листопада 2016 року за наказом Міністра оборони України №1010 із позивачем укладено контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посаді офіцера відділення морально-психологічного забезпечення 92 окремої механізованої бригади оперативного командування «Схід» сухопутних військ Збройних Сил України.

Розпорядженням голови Золочівської райдержадміністрації від 30.11.2016 № 241-к позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку зі вступом на військову службу відповідно до п.3 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В6250 від 01.12.2016, для проходження військової служби за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію позивача, лейтенанта запасу ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини як такого, що з 1 грудня 2016 року приступив до прийому справ та посади, цього ж числа прийняв посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.

Розпорядженням першого заступника голови Золочівської районної державної адміністрації від 27 лютого 2017 року №29/к на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року № 820/6827/16 було скасовано розпорядження голови районної державної адміністрації № 241-к «Про звільнення ОСОБА_2) (пункт 1), та поновлено з 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 на посаді завідувача юридичного сектору апарату районної державної адміністрації без збереження заробітної плати (пункт 2).

Тим же розпорядженням (пункт 3) було звільнено з 28 лютого 2017 року ОСОБА_2 з посади завідувача юридичного сектору апарату районної державної адміністрації.

Тобто, позивача поновлено на посаді з 01.12.2016 та звільнено 28 лютого 2017 року.

Позивач вважає пункт 2 розпорядження першого заступника голови Золочівської районної державної адміністрації № 29/к від 27 лютого 2017 року в частині поновлення його без збереження заробітної плати незаконним та прийнятим з грубим порушенням вимог чинного законодавства про працю.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Статтею 2 КЗпП передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Відповідно до п.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, будь-яким нормативно-правовим актом не надано права органам державної влади та органам місцевого самоврядування при прийнятті на роботу або поновленні працівника на роботі встановлювати будь-які обмеження щодо виплати заробітної плати.

Таким чином, суд погоджується з посилання позивача на те, що спірний наказ Золочівської районної державної адміністрації порушує його право на оплату праці.

У рішенні суду про поновлення позивача на посаді по справі № 820/6827/16 було зазначено наступне.

Статтею 19 Закону № 2232-ХІІ встановлені загальні умови укладення контракту на проходження військової служби, як військовослужбовцями чоловічої так і жіночої статі з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону. Статтею 20 цього Закону передбачено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають "установленим вимогам проходження військової служби.

Указом виконуючого обов'язки Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 Про часткову мобілізацію, який затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 17.03.2014 р. прийняте в межах конституційних повноважень рішення про часткову мобілізацію військовослужбовців строком на 45 діб.

З цим періодом та наявністю кризової ситуації частиною третьою статті 119 КЗпП України пов'язане право на збереження за позивачем на час дії контракту місця роботи та посади в Золочівській райдержадміністрації.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 119 КЗпП України передбачено право працівників, прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, на збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Укладення контракту в таких умовах не може бути підставою для припинення з працівником трудового договору за п. З ст. 36 КЗпП України.

Отже, право на збереження за позивачем середнього заробітку в Золочівській РДА підтверджено таким, що набрало законної сили, рішенням суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 10.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.05.2013 № 7, задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оплату праці визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулось 30.11.2016, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці, а саме: за жовтень-листопад 2016 року.

Згідно довідки Золочівської районної державної адміністрації від 28.08.2017 №02-28/1881 середньомісячна заробітна плата позивача складає 5383,16 грн., отже середньоденна заробітна плата дорівнює 256 грн 34 коп.

Період, за який підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача, включає 62 календарні дні (з 01.12.2016 по 28.02.2017 (дата наступного звільнення).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 01.12.2016 по 28.02.2017 становить 15893,08 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Золочівської районної державної адміністрації про скасування рішення, стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати окреме положення п. 2 розпорядження першого заступника голови Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 27.02.2017 № 29-к про поновлення з 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 на посаді завідувача юридичного сектору апарату районної державної адміністрації в частині без збереження заробітної плати.

Стягнути з Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (код ЕДРПОУ 04059510, пл. Слобожанська, буд. 5, смт. Золочів, Харківська область, 62203) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, вул. 50 років Жовтня, буд. 58-а, смт. Золочів, Харківська область, 62203) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2016 по 28.02.2017 в розмірі 15893,08 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот девяноста три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повни текст постанови виготовлено 31 серпня 2017 року.

Суддя Білова О.В.