Постанова № 68549829, 29.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 р. № 820/3013/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 05 травня 2017 року №М-10980/0/6-9980/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківської області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою ґрунтується на помилкових висновках відповідача щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, який був розробником документації із землеустрою.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень стосовно того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в рамках чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність.

Листом від 05.05.2017 № М-10980/0/6-9980/0/21-17 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача, зокрема, що відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000459 від 18.01.2013 анульовано наказом Держгеокадастру від 11.11.2016 №304. Для виправлення зазначених невідповідностей, та згідно вимог Закону України "Про землеустрій", позивача повідомлено про необхідність звернутися до розробника документації із землеустрою (а.с. 6).

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 встановило, що відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників наказом Держгеокадастру від 11.11.2016 № 304 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000459 від 18.01.2013 ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оскільки проект землеустрою був складений ПП "Азимут-Н", як юридичною особою, а не ОСОБА_4, як фізичною особою-підприємцем, то на даний проект безпосередньо поширюються вимоги статті 26 Закону України "Про землеустрій" щодо кількості сертифікованих інженерів-землевпорядників, які мають працювати у юридичній особі та відповідати за якість робіт із землеустрою.

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що на момент проведення Головним управлінням перевірки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства для вирішення питання щодо його затвердження та надання земельної ділянки у власність, приватне підприємство "Азимут-Н", яке виступало розробником вищезазначеної документації із землеустрою, не мало в своєму штаті двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, тож вважається неналежним розробником документації із землеустрою, згідно з вимогами, встановленими статтею 26 Закону України "Про землеустрій".

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування ( ч.2 ст.116 ЗК України) .

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом ( ч.3 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. ( ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку ( ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ( ч.9 ст.118 ЗК України).

Отже, законом унормовано виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій", землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж обєктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих обєктів землеустрою;д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій", розробниками документації із землеустрою, зокрема, є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про землеустрій", складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області розроблено у 2013 році приватним підприємством "Азимут-Н".

У пояснювальній записці до проекту землеустрою зазначено, що ПП "Азимут-Н" володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та має у своєму складі двох сертифікованих інженерів-землевпорядників: ОСОБА_4, сертифікат № 000432 від 03.01.2013 та ОСОБА_3, сертифікат № 000459 від 18.01.2013, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою та які зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників. (а.с. 25-26).

Як вже зазначалось вище, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 встановило, що відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників наказом Держгеокадастру від 11.11.2016 № 304 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000459 від 18.01.2013 ОСОБА_3.

Суд вважає посилання відповідача на анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3 необґрунтованими та безпідставними, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 розроблено у 2013 році та погоджено у той час коли кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000459 від 18.01.2013 ОСОБА_3 був чинний.

Доказів того, що на час розроблення проекту землеустрою "Азимут-Н" не мало в своєму штаті двох сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою з підстави анулювання наказом Держгеокадастру від 11.11.2016 №304 кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3 № 000459 від 18.01.2013 з підстав, які не передбачені ст. 118 ЗК України.

Крім того, розглядаючи дану справу, суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 05 травня 2017 року №М-10980/0/6-9980/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39792822, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, поверх 6,7 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1, 61111, м.Харків, Салтівське Шосе,б. 159/84) у розмірі 1280,00 грн. ( одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2017 року.

СуддяЗаічко О.В.