Ухвала суду № 68548796, 31.08.2017, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/423/17

ун. № 759/6196/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Скоріна А.В.,

суддів Дячука С.І., Бандури І.С.,

за участю секретаря Будкової В.О.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судове засідання у кримінальному провадженні № 12017100080000899 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Вишневської О.Ю.,

сторони захисту: захисників Загоруйка В.І., Петрусєвича В.В.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення судового розгляду захисник Загоруйко В.І. заявив клопотання про зміну його підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання.

Своє клопотання захисник Загоруйко В.І. мотивує тим, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки потерпілою ОСОБА_6 від 26.07.2017 подано письмову заяву до суду, де вона повідомляє, що не є потерпілою по даному кримінальному провадженні і претензій до ОСОБА_2 не має. На думку сторони захисту у зв'язку з поданням письмової заяви потерпілою ОСОБА_6, встановлено, що ОСОБА_2 будь-яким чином до скоєння кримінального правопорушення , передбаченого ст.289 ч.3 КК України не причетний.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання сторони захисту, про зміну запобіжного заходу, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому, приймаючи до уваги стан його здоров'я, що не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, та дані про особу (наявність непогашеної судимості), вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких останній обвинувачуються у вчинені дій, що ставляться йому у провину. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на свої моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Залишаючи раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, колегія суддів вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).

Щодо письмової заяви потерпілої ОСОБА_6, яка надійшла до суду через канцелярію, то колегія суддів звертає увагу на те, що потерпіла ОСОБА_6 не допитувалась під час судового розгляду, а отже безпосередньо в судовому засіданні не з'ясовано думку потерпілої. На даній стадії колегія суддів позбавлена можливості перевірити дійсність даної письмової заяви від 26.07.2017, та чи насправді вона написана потерпілою ОСОБА_6

Крім цього колегія суддів вважає, що судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, не допитані обвинувачені, потерпіла, всі свідки, не досліджені всі надані стороною обвинувачення докази, а тому вирішувати на даній стадії питання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України є передчасним.

Також суд звертає увагу, що керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст.183 КПК України обвинуваченому ОСОБА_2, як альтернативу запобіжному заходу тримання під вартою, встановлено заставу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 369-372, 376 КПК України, п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Загоруйка В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.В.Скорін

Судді: С.І.Дячук

І.С.Бандура