Постанова № 68545824, 28.08.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1246/17

Провадження № 2-а/553/85/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.08.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Модіній В.В.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - Гришко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо призначення пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо призначення пенсії, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05 грудня 2016 року № 534 щодо призначення йому пенсії за його заявою від 22 серпня 2016 року відповідно до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII « Про державну службу», як таке, що порушує право ОСОБА_1 на отримання пенсії у розмірі, обрахованому на підставі поданих позивачем 22 серпня 2016 року документів і позбавляє його права відмови від призначення пенсії у зв'язку зі зміною параметрів визначення розміру пенсії та поновити його право повторно зібрати та подати необхідні документи для призначення пенсії згідно Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ»Про державну службу», виходячи з правових умов, які настали після 14.09.2016 року, тобто з часу набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.

В позові позивачем вказувалось про те, що він будучи колишнім державним службовцем, 31 березня 2015 року звільнився з посади начальника відділу Головного управління статистики у Полтавській області , в зв'язку з виходом на пенсію. З вересня 2014 року він отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, 22 серпня 2016 року позивачем було подано документи до Полтавського об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області для призначення йому пенсії згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 10.12.2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу».

Позивачем вказувалось про те, що станом на 22.08.2016 року, ним було подано заяву та відповідний пакет документів на призначення йому пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», була чинна постанова КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» зі змінами і доповненнями, внесеними іншими постановами КМУ. Поряд з цим, позивачем для призначення пенсії було надано довідку з Головного управління статистики у Полтавській області про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років у розмірах, встановлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби та розмір виплат ( крім посадового оклад, надбавки за ранг та вислугу років), одержаних позивачем за 60 календарних місяців роботи підряд з квітня 2010 року по березень 2015 року. Позивачем вказувалось про те, що на підставі вказаних документів розмір новопризначеної пенсії йому мав би становити 5657,39 грн., але 14.09.2016 року КМУ прийнято постанову № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка набула чинності з дня її опублікування і яка затвердила новий порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб та визнала такою, що втратила чинність, постанову Кабміну від 31.05.2000року № 865.

Згідно з новим Порядком, розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, враховується лише за період, починаючи з 01 травня 2016 року. Тобто, розмір таких виплат, одержуваних позивачем за 60 календарних місяців роботи підряд з квітня 2010 року по березень 2015 року не може бути врахований при визначенні розміру пенсії, в зв'язку з чим, розмір призначено позивачу пенсії буде на 1480,19 грн. менше за документами наданими позивачем для призначення пенсії.

Так, 13 жовтня 2016 року , позивач застерігаючи від неправового рішення щодо визначення розміру йому пенсії, звернувся письмово до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, та ним було отримано відповідь без жодних аргументів щодо нехтування правовими нормами, які були чинні на момент його звернення за призначенням пенсії. З іншого боку, позивачу було запропоновано зробити вибір: або погодитись на нові умови, коли розмір пенсії буде значно менший від очікуваного, або відкликати заяву виходячи з того, що умови обчислення розміру пенсії змінилися і стали для заявника неприйнятними, тому зважаючи на вказані обставини позивач був змушений звернутися до суду з вказаним адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позов є безпідставним. Так, представником відповідача, вказувалось про те, що позивач ОСОБА_1, 13.10.2016 року звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою встановленого зразка до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсійне страхування» в зв'язку з чим управлінням було прийнято рішення 05.12.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

В обґрунтування своїх заперечень, представником відповідача вказувалось про те, що з 01.05.2016 року набрав чинності ЗУ від 10.12.2015 року № 899-VIII "Про державну службу», яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 від 16.12.1993 року № 3723- ХІІ «Про державну службу». Порядок призначення такого виду пенсій затверджено постановою Кабінету міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується починаючи з 01.05.2016 року.

Так, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 втратив чинність Закон № 3723, крім ст.. 37, що стосується осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ №889 передбачено право державних службовців на призначення пенсій за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Представником відповідача, вказувалось про те, що пенсії відповідно до закону № 889 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців призначається, зокрема: чоловікам 1955 року народження і старшим після досягнення ними 61 року, які народилися 31.12.1954 року, які мають страховий стаж - 35 років, що не призначили пенсію відповідно до ЗУ № 3723 та на день набрання чинності Законом №889 мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 ЗУ № 3723 та актами КМУ, незалежно від факту роботи на державній службі на 01.05.2016 року.

Так, відповідно до ЗУ №889 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше від дати виникнення права на неї в розмірі 60% суми їхньої заробітної плати, до якої зараховуються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначення пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідних посад та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої зараховуються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Під час визначення заробітку для обчислення пенсії згідно ст. 37 Закону №3723 посадовий оклад та надбавки за ранг та вислугу років ураховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньо займаною посадою державної служби ( або прирівняної до неї в разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби). Інші виплати ( крім посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років) ураховуються за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби поспіль перед звернення за пенсією незалежно від перерв починаючи з травня 2016 року.

В судовому засіданні представником відповідача, вказувалось про те, що якщо на дату звернення за пенсією немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби починаючи з 01 травня 2016 року, середньомісячна сума таких виплат визначається діленням загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01 травня 2016 року. Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, ураховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Так, в довідці № 17-55-499 від 11.10.2016 року про заробітну плату за липень 2016 року, видану ОСОБА_1 Головним управлінням статистики у Полтавській області вказано інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань) в сумі 163,44 грн.. В довідці № 17-55/500 від 11.10.2016 року про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 60 календарних м'ясці підряд перед зверненням за пенсією) в графі інші виплати сума відсутня, тому з урахуванням вказаних обставин просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Так, судом встановлено, що 31 березня 2015 року позивач ОСОБА_1 звільнився з посади начальника відділу Головного управління статистики у Полтавській області, яка відноситься до посад державної служби, в зв'язку з виходом на пенсію. З вересня 2014 року він отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, 22 серпня 2016 року позивачем було подано документи до Полтавського об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області для призначення йому пенсії згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 10.12.2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу».

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію з вересня 2014 року на загальних підставах.

Так, судом встановлено, що при зверненні щодо зміни підстав нарахування пенсії повинно бути враховано посадовий оклад надбавки за ранг та вислугу років у розмірах установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньо займаною посадою державної служби та розмір виплат одержаних позивачем за 60 календарних місяців роботи підряд з квітня 2010 року по березень 2015 року.

Так, 22.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням призначити пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та на підставі зміненої Постанови КМУ від 31.05.2000 року №865.

Судом встановлено, що рішенням від 05.12.2016 року відповідач - Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області у призначенні пенсії позивачу, як державному службовцю було відмовлено.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» визначено, що пенсія державним службовцям призначається із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При цьому, статтею 2 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР , визначено структуру заробітної плати, до якої входять основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань.

Судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії згідно п. 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» ХІ від 10.12.2015 року № 889-VIIІ "Про державну службу», була чинна постанова КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» зі змінами і доповненнями, в якій зазначено, що установити, що розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, відповідно до ЗУ «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60».

Так, у відповідності до даної Постанови ОСОБА_1 було надано на адресу відповідача довідку з Головного управління статистики у Полтавській області про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років у розмірах, встановлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби та розмір виплат ( крім посадового оклад, надбавки за ранг та вислугу років), одержаних позивачем за 60 календарних місяців роботи підряд з квітня 2010 року по березень 2015 року.

Статтею 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховується при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статтею 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу ( граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку ( виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України від 09.0.72003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату ( дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особовою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на держане соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В судовому засіданні позивачем вказувалось про те, що на підставі вказаних документів розмір новопризначеної пенсії йому мав би становити 5657,39 грн., але 14.09.2016 року КМУ прийнято постанову № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка набула чинності з дня її опублікування і яка затвердила новий порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб та визнала такою, що втратила чинність, постанову Кабміну від 31.05.2000 року № 865.

У відповідності до нового порядку, розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавко за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, враховується лише за період, починаючи з 01 травня 2016 року. Таким чином, при призначенні виплат ОСОБА_1 з урахуванням отриманих ним виплат за 60 календарних місяців роботи підряд з квітня 2010 року по березень 2015 року не може бути врахованим визначенні ОСОБА_1 розміру пенсії.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії державного службовця було прийнято згідно Постанови КМУ, котра була прийнята і набрала чинності після звернення позивача з даною заявою, та яка суттєво погіршувала становище позивача про істотні зміни умов призначення пенсії державного службовця відповідачем позивача повідомлено не було, що вказує про грубе порушення прав останнього та незаконність прийнято рішення. Дані обставини не були спростовані відповідачем в установленому законом порядку.

При цьому, суд критично сприймає твердження сторони відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом даного характеру, котрі були змінені в судовому засіданні, а позов у відповідності до ст.100 КАС України підлягає залишенню без розглядую

Так, ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Частиною ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Оскільки позивач з в період часу з 22 серпня 2016 року по 18 квітня 2017 року намагався в позасудовому порядку відновити своє порушене право з боку відповідача, на підтвердження чого останнім було надано детальний порядок звернень в письмовоу порядку з приводу вирішення вказаного питання і лише за сплином тривалого проміжку часу, отримавши 28 квітня 2047 року відповідь на своє неодноразове звернення на адресу сторони відповідача від 28.03.2017 року, в якому вказано про призначення йому пенсії у розмірі, який погрішує його становище та зазначено, що дане рішення є остаточним.

Таким чином, позивачем даний позов було подано до суду з дотримання вимог ч.4 ст. 99 КАС України, тобто у строки визначені чинним законодавством, що вказує про безпідставність тверджень представника відповідача про залишення його без розгляду в зв'язку з порушенням позивачем строків звернення до суду.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 17, 159-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, Закону України «Про державну службу» від 16.11.1993 року, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо призначення пенсії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05 грудня 2016 року № 534 щодо призначення йому пенсії за його заявою від 22 серпня 2016 року відповідно до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII « Про державну службу», як таке, що порушує право ОСОБА_1 на отримання пенсії у розмірі, обрахованому на підставі поданих позивачем 22 серпня 2016 року документів і позбавляє його права відмови від призначення пенсії у зв'язку зі зміною параметрів визначення розміру пенсії та поновити його право повторно зібрати та подати необхідні документи для призначення пенсії згідно Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ»Про державну службу», виходячи з правових умов, які настали після 14.09.2016 року, тобто з часу набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко